Кількість “противсіхів” неухильно зростає

Згідно з результатами досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» протягом останніх трьох років, кількість опитаних, які мають намір не підтримувати жодну з партій (голосувати «проти всіх») на виборах до Верховної Ради динамічно зростає. Про це йдеться в повідомленні “Рейтингу”.

У середині 2009 року близько 8% виборців мали намір проголосувати «проти всіх», напередодні президентських виборів – 5%. У І турі виборів президента «проти всіх» проголосували 2,2%, у ІІ турі – 4,4%.

Одразу після президентських виборів кількість «проти всіх» зменшилась до 2% і вже з літа 2010 продовжує постійно зростати: у червні 2010 – 5%, у жовтні 2010 – 8%, у березні 2011 – 10%, у травні 2011 – 12% і нарешті у вересні 2011 – 13% виборців. Слід відзначити, що цифри наведені з розрахунку респондентів, які мають намір взяти участь у виборах. Серед усіх опитаних показник «проти всіх» ще вищий.

Також з жовтня минулого року кількість опитаних, які взагалі не мають намірів голосувати на виборах, зросла з 16 до 26%.

Результати аналізу свідчать, що найбільше лави «проти всіх» та громадян, які не мають намірів голосувати на виборах або «не визначились», поповнили колишні прихильники Партії регіонів та Сильної України.

На підтвердження цьому свідчить структура «протестного» електорату, понад половина якого припадає на Південно-Східний регіон, а саме на Схід і Донбас.

У свою чергу Захід на чверть формує категорію «невизначених». Також на чверть формує цю категорію Донбас.

Чоловіки більше схильні голосувати «проти всіх» або ігнорувати вибори, жінки – переважно «не визначились». «Проти всіх» найбільше у містах, «невизначених» – в селах. Значну частину групи «проти всіх» та тих, хто не має намірів йти на вибори, становить молодь. Непрацюючі громадяни більше схильні голосувати «проти всіх» або ігнорувати вибори, працюючі – більше «не визначились». Категорія «невизначених» має вищий рівень освіти та доходів, ніж «проти всіх».

Якщо згідно з новим законом про вибори у них не буде можливості голосувати «проти всіх», 35% з них – мають намір ігнорувати вибори. 42% – ще не вирішили, а решта – можуть проголосувати за конкретні партії, зокрема найбільше за Фронт змін (5,4%), Партію регіонів (4,8%), КПУ (3%), УДАР (2,8%) та Громадянську позицію (1,8%).

Категорія «невизначені» менш категорична у ставленні до політиків. Третина з них довіряють В.Кличку, майже кожен п’ятий – А.Яценюку, В.Януковичу та А.Гриценку, кожен шостий – Ю.Тимошенко.

Люди, які голосують на виборах «проти всіх» діють таким чином, тому що не вірять політикам (52%) та не довіряють будь-якій політичній владі як такій (45%).

Третина голосує «проти всіх», тому що розчарувалась у своїх попередніх симпатіях. Вони висловлюють таким чином протест (31%), не мають за кого голосувати (29%) або не хочуть, що б їх голос вкрали (23%).

Разом з тим кожен п’ятий вважає, що їх голос нічого не вирішує, 8% – не знають за кого голосувати, 6% – не розбираються в політиці, 4% – голосують «проти всіх», бо так роблять інші.

На думку 69% опитаних голосування «проти всіх» – це свідомий вибір (принципова позиція), лише 20% вважають, що це небажання брати відповідальність за вибір. 11% – не визначились з цього приводу.

Варто зауважити, що думку про свідомий вибір найбільше поділяють на Півночі (76%) і Донбасі (74%).

Разом з тим 65% опитаних вважають, що позиція «не йти на вибори» – це також свідомий вибір (принципова позиція) і лише 23% небажання брати відповідальність за вибір. 12% – не визначились з цього приводу.

Знову ж таки найбільше позицію про свідомий вибір поділяє категорія «проти всіх» (81%) та громадяни, які не мають намірів йти на вибори (70%).

Думку про небажання брати відповідальність за вибір найбільше поділяють прихильники Батьківщини (28%), Свободи (32%) та Партії регіонів (32%).

Таким чином позиції «не йти на вибори» і «проти всіх» досить схожі.

Проте люди, які не мають намірів йти на вибори, роблять це, передусім, через те, що немає за кого голосувати. А от категорія «проти всіх» – не довіряють політичні владі як такій. В цьому і полягає основна різниця між цими двома категоріями. А це вже чіткий і досить небезпечний сигнал не тільки владі, а і опозиції. Та і суспільству загалом.

Під час дослідження опитали 2000 респондентів по всіх регіонах України.

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% – не більше 2%, для значень близьких до 10% – не більше 1,3%, для значень близьких до 5% – не більше 1%.