Найменш безпечним львів`яни визнали Залізничний та Шевченківський райони

72,88% опитаних львів’ян почувають себе безпечно у місті в денний час. Як повідомляє прес-служба Львівської міської ради, такими є результати дослідження, проведеного Центром вивчення громадської думки Інституту міста. Опитування здійснено в рамках проекту «Покращення життя мешканців як ефект програми ревіталізації міста Львова».

«72,88% опитаних львів’ян почувають себе безпечно у місті в денний час. Найбільше львів’яни почувають себе безпечно вдень у Галицькому та Франківському районах. Найменше – у Залізничному.

     Щодо впевненості у власній безпеці в нічний час, у львів’ян виникають певні сумніви. Дещо менше половини опитаних львів’ян (42,1%) почувають себе безпечно у своїх районах у вечірній та нічний час. Найбільше львів’яни почувають себе безпечно вночі у Галицькому та Франківському районах міста. Найбільш небезпечним районом, на думку опитаних мешканців, є Шевченківський район міста. 22,8% опитаних мешканців цього району не почувають себе у ньому безпечно ввечері та вночі.

     Загалом, на основі отриманих результатів  можна стверджувати, що львів’яни  почувають себе безпечно у місті. Найбільш безпечними районам, на їхню думку, є Галицький та Франківський райони міста. Там мешканці почувають себе безпечно як вдень, так і вночі», – каже керівник дослідження  Олена Гунько.

     «Мета нашої діяльності полягає у тому, аби налагодити комунікацію між мешканцями та владою. Саме мешканці є носіями інформації про те, в якому напрямку повинно розвиватись місто, саме мешканці можуть дати відповідь на питання про те, яким повинен бути Львів. А ті люди, які працюють у Львівській міські раді повинні працювати над тим, аби запити мешканців трансформувати у конкретні управлінські рішення і забезпечити їхнє впровадження», – каже керівник Центру вивчення громадської думки Інституту міста Мар’яна Малачівська.

     «Ми постійно проводимо соціологічні дослідження  для того, щоб мати чітку об’єктивну картину того, що дійсно необхідно мешканцям і яким вони хочуть бачити своє місто. Ці дані активно використовують в повсякденній роботі, а також закладають базу для довгострокового стратегічного планування. Адже саме думка мешканців має бути первинною для визначення напрямків розвитку міста», – каже в.о. голови правління Інституту міста Олександр Кобзарєв.

 Дослідження проводилось в рамках проекту  «Покращення життя мешканців як ефект програми ревіталізації міста Львова». Було опитано 800 респондентів, старших 18 років. Похибка репрезентативності вибірки  з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, 3% – для показників близьких до 25% або 75%,2,1% – для показників близьких до 10% або 90%, 1,5% – для показників близьких до 5% або 95%, 0,7% – для показників близьких до 1% або 99%.