2012 рік хочуть проголосити Роком Олени Степанівни

2012 рік буде проголошений на Львівщині Роком Олени Степанівни. З такою пропозицію виступив на засіданні постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради голова комісії Орест Шейка. Цю пропозицію одноголосно підтримали члени комісії, повідомляє прес-служба ЛОР.

Дане питання комісія буде виносити на розгляд сесії Львівської обласної ради.  

Довідка

У 2012 році минає 120 років з дня народження Олени Степанівни – громадської і військової діячки, чотаря Української Галицької Армії.

Олена-Марія Степанів (Степанівна) народилась 7 грудня 1892 р. у селі Вишнівчик  Перимишлянського району на Львівщині в родині священика. Старший брат Олени Ананій (1890-1919) був членом відомого українського національно-спортивного товариства “Сокіл”, заснував його філіал у Вишнівчику. Згодом членом цього товариства стала і Олена, очоливши першу жіночу чету “Сокілок” у Львові.

Згодом молода дівчина їде до Львова і вступає до Першої дівочої гімназії, де захоплюється спортом, літературою та мистецтвом. У 1910 р. Олена вступає до семінарії Українського педагогічного товариства. Коли на Галичині почали виникати перші пластові організації, дівчина одразу стає членкинею однієї з них. У 1921 вступає до Львівського університету, де вивчає географію та історію. Під час навчання формуються переконання Олени, вона виступає на секції студенток і говорить про обов’язкову участь жінок у політичному житті. Дівчина вирішила, що її місце  в рядах стрілецтва (хоч жінок не приймали, для неї особисто зробили виняток!). Першими і вагомими боями Олени Степанів були бої під Комарником, на Маківці та під Болеховом. За проявлену мужність під Комарником її нагороджено Медаллю “За хоробрість”.

Олена попадає у полон  під час битви  під Болеховом, її відправляють до Ташкента. Тут вона тяжко  захворіла. У ташкентському таборі Олена стала відвідувати курси, організовані полоненим німцем Путчі, на яких вивчає  французьку та англійську мови, математику. Повернувшись, продовжує брати активну участь у військово-політичному життя Галичини: разом з іншими старшинами готувала Листопадовий Зрив, боролася за українську владу у Львові і за його межами. Як четар УГА пройшла бойовий шлях від Львова до Староконстянтинова. Працювала референтом преси у держсекретаріаті закордонних справ ЗУНР.

У 1919 Олена прибула до Відня. Там вона і продовжує своє навчання в університеті, отримує ступінь доктора філософії. З поверненням до Львова Олена Степанів стає членом НТШ. З 1922 працює в гімназії сестер-Василіанок. 20 грудня 1949 її заарештовують. Після в’язниці Олену Степанів чекали мордовські табори. Там їй дають інвалідну категорію. У 1956 вона повертається до Львова і опиняється на вулиці без власного помешкання, винаймає будиночок. Померла Олена Степанівна у 1963 році.