У Львові створили Білоруський центр і очолив його опозиціонер з Білорусі В’ячеслав Сівчик. Громадська організація має сприяти об’єднанню демократичних сил у боротьбі з режимом Президента Олександра Лукашенка, налагодити українську-білоруську співпрацю. Про це голова руху солідарності «Разом » В’ячеслав Сівчик розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
Білоруський центр працює у Львові кілька днів. Його ініціатори, представники білоруської опозиції, передусім, хочуть налагодити співпрацю з українськими політиками правого партійного табору, проводити культурні та історичні заходи, щоб львів’яни дізнавались про білорусів правду. Громадська інституція розповідатиме про нинішню ситуацію в Білорусі, про політичних в’язнів і переслідування владою Лукашенка людей за їхню громадянську позицію, бажання розвивати білоруську мову і культуру.
Ідея створити білоруський центр з’явилась ще торік після того, як білоруська опозиція, спільно з представниками українських партій, провела десятки різних акцій на підтримку політичних в’язнів, зауважив опозиціонер В’ячеслав Сівчик. «Нам зрозуміла українська мова, а українцям – білоруська. Тому ми знаходимо швидко порозуміння. А ще українцям зрозуміле питання геноциду проти білоруського народу. Бо самі ж українці його пережили», – зауважив В’ячеслав Сівчик.
Скільки діб білоруський опозиціонер В’ячеслав Сівчик провів за ґратами на батьківщині, він навіть не може полічити. Бо режим Лукашенка, каже, садив навіть за участь в акціях, на яких його не було. В’ячеслав Сівчик є одним із ініціаторів «білоруського Майдану» у 2006 році. Спецслужби його навіть викрадали з намету. Комітет державної безпеки проводив востаннє обшук на квартирі опозиціонера 25 грудня минулого року, на Різдво. Від того часу у своєму помешканні у Мінську В’ячеслав Сівчик не був. Перебувати у Білорусі йому не було змісту. Бо він не мав права з’являтись на жодній акції, а тому було ухвалено рішення про його еміграцію в Україну, де вже мешкали десятки білоруських опозиціонерів.
«Моя доля дуже тісно пов’язана з Україною. Я разом з керівниками Білоруського народного фронту співпрацював з народним рухом В’ячеслава Чорновола. Був координатором від Білорусі під час помаранчевого майдану, проводив акції в Україні після подій на площі Калиновського у Мінську (так опозиція перейменувала площу Жовтневу), де ми протестували проти фальсифікації президентських виборів. У мене в Україні дуже багато знайомих. Тут існує міф, що в Білорусі добре живеться, бо, мовляв, є колгоспи і робота. Але щодня люди стають дедалі біднішими. Я не зустрічав білоруського пенсіонера, щоб він міг собі дозволити відпочинок за кордоном. Де таке можливе, щоб генерали віддавали честь Колі, сину Олександра Лукашенка?», – каже білоруський опозиціонер.
Білоруські центри хочуть створити у ще кількох українських містах. «Хотілося б щоб те, чим ми займаємося тут, допомагало білорусам, тим людям, які нині перебувають за ґратами, які ще виходять на акції протесту проти режиму Лукашенка. Всі акції, які я тут організовую, скеровані на Білорусь».
Але, попри те, В’ячеслав Сівчик не втрачає надії при першій можливості повернутись на батьківщину.
Львівський портал