Чиновники відмивають на тендерах 7 мільярдів бюджетних доларів на рік

Під час держзакупівель до 15% усього бюджету України осідає
в кишенях чиновників. Якщо Рада і Кабмін протягнуть новий закон про тендерні
закупівлі, ця цифра різко збільшиться.

Як відомо, в середині травня цього року українські урядовці
та депутати зайнялися питанням ціною більше 21 млрд доларів. Саме на таку суму
різні держпідприємства, за даними Держкомстату, купили товарів і послуг
минулого року під час проведення тендерів, пише Кореспондент.

Ці фінанси – а вони складають приблизно 40% витрат
держбюджету – золоте дно для чиновників різних рівнів. Згідно із законом тендер
– це відкритий конкурс, на якому держоргани вибирають, хто дешевше і якісніше
за інших може продати їм товари або послуги.

На ділі, різні зловживання і відкати у сфері держзакупівель
іноді складають 20-30% і навіть 50%, запевняє провідний експерт аналітичного
центру CASE Володимир Дубровский. Тобто минулого року приблизно 4-7 млрд
доларів, або близько 10-15% усього держбюджету, могли стати грошима, які осіли
на дні кишень чиновників.

Навіть Петро Андрєєв, глава Державної фінансової інспекції,
визнає втрати бюджету в цій сфері – на рівні 1,25 млрд доларів.

Тепер український парламент з легкої руки Кабміну вирішив ще
більше спростити правила закупівель – провладна більшість на чолі з регіоналами
схвалила новий законопроект по тендерах. Йому залишилося пройти останню
інстанцію – президента, щоб стати законом.

Фінансові аналітики та економісти шоковані такими новаціями
Азарова. У проекті закону знаходяться небезпечні ідеї. Зараз тендери
зобов`язані проводити усі держпідприємства. Але Кабмін і пропрезидентська
більшість пропонують надати поблажки державним і комунальним підприємствам, а
також господарським суспільствам, доля держави в статутному фонді яких складає
більше 50%.

Ці структури зможуть не проводити конкурс, якщо доведуть, що
для закупівлі вони використовують свої гроші, а не бюджетні кошти. Провернути
подібне, на думку експертів, чиновникам буде нескладно. Адже саме на цей
сегмент минулого року припала левова частка фінансових операцій за участю
держструктур – 16,5 млрд з 21,5 млрд доларів.

Як раніше повідомлялося, високопоставлене джерело в
Адміністрації президента заявило, що Віктор Янукович ветує даний законопроект,
оскільки він вийшов "неякісним".

ТСН