У Львові пропонують перейменувати вулицю Івана Федорова

Перейменувати вулицю Івана Федорова на Івана Федоровича пропонують члени обласного оргкомітету з відзначення 500-річчя від дня народження першодрукаря Івана Федоровича. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Львівської обласної ради.

Обласний оргкомітет, до складу якого увійшли керівники обласної ради, обласної держадміністрації, міської ради, науковці, громадські діячі, керівники дослідницьких установ та представники вищих навчальних закладів Львова, під час засідання затвердив заходи, які відбуватимуться з нагоди 500-річчя першодрукаря у Львові та області.

Згідно з планом заходів у кінці травня цього року у Львові відбудеться Міжнародна наукова конференція "Рукописна та стародрукована книга в Україні" (15 Федорівський семінар). Крім того, в рамках "Форуму видавців" у Львові буде створено майстерню Івана Федоровича. Також буде розроблено нові екскурсійні маршрути шляхами життя та діяльності Івана Федоровича у Львові та проведено екскурсії учням шкіл в музей мистецтва давньої української книги Львівської національної галереї мистецтв.

Українська Вікіпедія подає прізвище цього діяча культури як Іван Федорович, однак зазначає, ще й інші варіанти – Іван Фьодоров та Іван Федоров.
І.Федорович 1572 року переїхав до Львова з Підляшшя. Там у 1573—1574 рр. у монастирі св. Онуфрія він «друковане занедбане обновил» (як сповіщав напис на його могилі у Львові). Разом зі своїм сином Гринем Івановичем із Заблудова працював над новим виданням Апостола, прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. У післямові розповів про свою друкарську діяльність у Москві й Литві та про переїзд до Львова. Там же 1574 року видав перший східнослов`янський Буквар.
У Львові його звали «друкар москвитин» (Iwan Moschus), що могло вказувати як на його національність, так і на місце, звідки він прибув.

1575 — перейшов на службу до воєводи Київського, князя К.Острозького як управитель Дерманського монастиря. 1578 — перебрався в Острог, де заснував друкарню (спочатку друкує новий Буквар з рівнобіжними греко-слов`янськими текстами). 1580 — видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до нього. 1580—1581 — видав першу повну слов`янську Біблію за одним із списків Геннадієвої Біблії (т. зв. Острозька Біблія) з власною післямовою. Вийшли два наклади, у кожному — своя редакція тексту післямови видавця.

Розійшовшись із князем К.Острозьким, І. Ф. повернувся до Львова, але відновити друкарню йому вже не вдалося. Його друкарня перейшла у власність Львівського Успенського братства, пізнішого Ставропігійського Інституту, який користувався орнаментами І. Ф. аж до початку XIX ст.

Останні два роки життя провів у роз`їздах. Відомо, що 1583 року відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу I свій винахід — багатоствольну гармату зі змінними стволами. Був похований у монастирі св. Онуфрія у Львові.

Іменем Івана Федорова довгий час називався Український поліграфічний інститут у Львові (тепер Українська академія друкарства). У Росії його іменем названо продовжуване видання, присвячене стародрукам — «Федоровські читання» (М., 1976 і далі.). У Львові та Москві є пам`ятники Івану Федоровичу (Федорову).