Науковці Львівського університету МНС долучились до розробки Національної стратегії охорони праці

Науковці
Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС подали свої
пропозиції до концепції державної програми з питань охорони праці. Про це
повідомляє   прес-служба ЛДУ БЖД МНС.

Представник університету
– завідувач кафедри промислової безпеки та охорони праці Олександр Мірус взяв
участь у парламентських слуханнях Верховної Ради України на тему: «Про стан
промислової безпеки та охорони праці». Учасниками парламентських слухань були
запропоновані ряд рекомендацій, зокрема:

Верховній Раді
України – забезпечити прийняття Трудового кодексу України, законів про
промислову безпеку, про професійний розвиток персоналу на виробництві, про
соціальний діалог, про загальнообов’язкове державне соціальне медичне
страхування та інших законодавчих актів, спрямованих на адаптацію законодавства
України до міжнародних норм;

Кабінету
Міністрів України після всебічного аналізу існуючої системи забезпечення безпеки
праці та виробництва підготувати пропозиції щодо її докорінного реформування,
спільно з Національною академією наук України, Академією медичних наук України
за участю професійних спілок України, організацій роботодавців розробити і
подати на затвердження Президенту України Національну стратегію охорони праці,
ініціювати питання щодо реформування органів державного нагляду за додержанням
законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, відповідно до
Закону України «Про охорону праці» вирішити питання про створення структурних
підрозділів з охорони праці у центральних та місцевих органах державної
виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим та
виконавчих комітетах органів місцевого самоврядування, розробити та внести на
розгляд Верховної Ради України відповідні законопроекти та прийняти необхідні
постанови в галузі охорони праці тощо.

Все це, на думку
учасників парламентських слухань, буде сприяти зменшенню як виробничого, так і
невиробничого травматизму та збереженню здоров’я і життя громадян України.  

Олександр Мірус
зазначив, що зараз гостро стоїть питання формування культури безпеки фахівців,
а в недалекому майбутньому, зрозуміло, керівників виробництв, від якісної
підготовки яких буде залежати здоров’я і життя працівників, бо, як свідчить
аналіз, серед причин нещасних випадків основними є саме організаційні (72%), а
вже потім – технічні (19%) та психофізіологічні (9%). Значною мірою саме через
надзвичайно високу смертність внаслідок нещасних випадків наша країна є першою
в світі за темпами вимирання населення. З огляду на те, що інші фактори
зменшення чисельності українців (низький рівень народжуваності, еміграційні
процеси) набагато більш інерційні  та складні
для регулювання, зменшення всіх видів травматизму повинно стати одним із
першочергових завдань демографічної політики держави.

Ситуація
негативно позначається і на економіці: 75 % усіх жертв травматизму – це люди
працездатного віку. Тому прямі  щорічні
економічні втрати внаслідок  передчасної
смерті, інвалідності, погіршення стану здоров’я оцінюються експертами у 8 млрд.
гривень. Саме низький рівень культури безпеки 
українського суспільства суттєвим чином і зумовлює неприпустимо високий рівень
травматизму.