ОСТАННІ НОВИНИ

Львівські студенти позиваються з урядом за платні послуги

Львівський портал

|

Cьогодні
студенти Львова подали позов до Окружного
адміністративного суду м. Києва про
визнання незаконними деяких положень
постанови Кабінету Міністрів України
про платні послуги у вищих навчальних
закладах (Постанова КМУ від 27.08.2010р.
№ 796 «Про затвердження переліку
платних послуг, які можуть надаватися
навчальними закладами, іншими установами
та закладами системи освіти, що належать
до державної і комунальної форми
власності»). Про це повідомляє прес-служба
ГО “Гармонія і порядок”.

Позивачем
виступив активіст цієї громадської
організації, студент магістратури
юридичного факультету Львівського
національного університету імені Івана
Франка Тарас Гук.

Основним
аргументом у позові проти цієї Постанови
є той факт, що вона порушує передбачене
Конституцією України право будь-якого
громадянина України на доступність і
безоплатність вищої освіти. Адже
встановлення плати у будь-якій формі
за здобуття вищої освіти, тобто за
будь-які освітні та пов’язані з ними
послуги, для особи, яка навчається за
державним замовленням, буде незаконним,
таким, що суперечить ст. 53 Конституції
України та ст. 46 Закону України «Про
вищу освіту».

Серед
передбачених у Постанові
Кабміну № 796 платних послуг у сфері
здобуття вищої освіти студенти вважають
явно незаконним встановлення плати за
такі з них:

– здійснення
навчальним закладом підсумкового
контролю під час переведення студента,
курсанта з одного навчального закладу
до іншого та за поновлення студента,
курсанта. Переведення та поновлення
студента, курсанта передбачено ст. 45
Закону України «Про вищу освіту», а
порядок такого переведення встановлений
Наказом Міністерства освіти України
№ 245 від 15.07.1996 р. «Про затвердження
Положення про порядок переведення,
відрахування та поновлення студентів
вищих закладів освіти». Обмеження права
студента на переведення чи поновлення
шляхом встановлення за це плати порушує
право на доступність освіти та її
безоплатність, оскільки, не оплативши
переведення чи поновлення, студент не
зможе здобути вищої освіти;

– обмундирування
студентів, курсантів у вузах, де є
обов’язковим носіння форменого одягу.
Надання вищої освіти для осіб, які
навчаються кошти державного замовлення
повинно здійснюватись безоплатно, тобто
без внесення плати у будь-якій формі за
освітні послуги. А встановлення плати
для студентів, курсантів за формений
одяг, який від них вимагає держава,
порушує право студента на доступність
і безоплатність освіти, бо, не оплативши
вартість обмундирування, студент не
зможе отримати доступ до вищої освіти;

– за виконання
бібліографічних запитів та за користування
документами із фондів бібліотеки,
оскільки у ч. 1 ст. 54 Закону України
«Про вищу освіту» передбачено право
осіб, які навчаються у вузах, на безкоштовне
користування бібліотеками ВНЗ.
Встановлення плати за користування
бібліотечними фондами для фізичних
осіб, які навчаються у ВНЗ створює
перешкоди для здобуття вищої освіти і
робить її менш доступною і не безоплатною;

– за доступ
до локальних і корпоративних комп`ютерних
мереж, Інтернету, автоматизованих баз
даних та пошукових систем. У ч. 1 ст.
54 Закону України «Про вищу освіту»
передбачено право осіб, які навчаються
у вузах, на безкоштовне користування
інформаційними фондами ВНЗ, тобто і
тими, які є мережевими. Тому встановлення
плати за користування як внутрішньо
мережевими, так і зовнішніми інформаційними
фондами (зокрема мережею інтернет)
створює перешкоди для здобуття вищої
освіти, тобто робить її недоступною і
не безоплатною.

– за оформлення
документів про освіту державного зразка.
Єдиним документом, що засвідчує юридичний
факт здобуття вищої освіти, є документ
про освіту державного зразка. Тому
встановлення плати за цей документ
створює очевидну перешкоду для здобуття
вищої освіти, тобто робить її недоступною
і не безоплатною.

Як зауважив
координатор ГО "Гармонія та порядок"
Дмитро Гудима, "запровадження таких
платних послуг для студентів-"бюджетників"
є незаконним. Держава замовляє підготовку
для себе молодих спеціалістів, а відтак
і оплачує цю підготовку. Однак, на
порушення Конституції України та Закону
України "Про вищу освіту" намагається
також додатково покласти витрати зі
здобуття вищої освіти і на самих
студентів. Про безоплатність і доступність
вищої освіти годі говорити, коли студент
не отримає диплома, не заплативши за
його "оформлення", під яким можна
розуміти що завгодно; коли курсант, який
у майбутньому має працювати, наприклад,
у міліції, має заплатити за обмундирування,
яке від майбутнього міліціонера вимагає
носити держава. А у вік інформаційних
технологій вимога від студентів-"бюджетників"
платити за користування бібліотеками
й інформаційними мережами, без використання
даних з яких якісна професійна підготовка
неможлива, взагалі виглядає як намагання
держави зменшити кількість бажаючих
щось читати. Стосовно ж студентів, які
навчаються у державних вузах за плату,
платні послуги можуть діяти, але
доцільніше було би включати їхню вартість
у вартість навчання за договором, який
укладається при вступі студента у вуз.
Інакше для замовника освітніх послуг
не зрозуміло, якою ж таки буде дійсна
загальна вартість навчання у відповідному
закладі".

Довідка ГО "Гармонія
та порядок"

Згідно
з ч. 2 і ч. 3 ст. 53 Конституції України
держава забезпечує доступність і
безоплатність не тільки дошкільної,
повної загальної середньої та
професійно-технічної, але й вищої освіти
у державних і комунальних навчальних
закладах. Громадяни України мають право
безоплатно здобути вищу освіту в
державних і комунальних навчальних
закладах на конкурсній основі.

Ще 04.03.2004
р. Конституційний Суд України виніс
рішення, відповідно до якого доступність
освіти як конституційна гарантія
реалізації права на освіту на принципах
рівності, визначених статтею 24 Конституції
України, означає, що нікому не може бути
відмовлено у праві на освіту, і держава
має створити можливості для його
реалізації. А безоплатність освіти як
конституційна гарантія реалізації
права на освіту означає можливість
здобуття освіти в державних і комунальних
навчальних закладах без внесення плати
у будь-якій формі за освітні послуги
визначених законодавством рівня, змісту,
обсягу і в межах тих видів освіти,
безоплатність яких передбачена частиною
3 ст. 53 Конституції України.

Рішення
Конституційного Суду України є остаточним

і обов`язковим до виконання на території
України усіма органами влади, у тому
числі й Кабінетом Міністрів України.

Відповідно
до
ч. 4 ст. 46 Закону
України «Про вищу освіту» вищий навчальний
заклад не може надавати платні послуги
у галузі вищої освіти та пов`язаних з
нею інших галузях діяльності на заміну
або в рамках освітньої діяльності, що
фінансується за рахунок коштів державного
та місцевого бюджетів.

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...