ОСТАННІ НОВИНИ

Українці та поляки спільно відзначили річницю битви із більшовиками під Задвір’ям

Львівський портал

|

Польські та українські делегації взяли участь у відзначенні 90-ї річниці битви під Задвір’ям. Учасники заходу взяли участь у Службі Божій за загиблими та поклали вінки до пам’ятника загиблим, інформує прес-служба ЛОДА.

Польську офіційну делегацію представляли віце-маршал Сейму РП Марек Кухцінські, секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва РП,  проф. Анджей Кшиштоф Кунерт, представники Генерального консульства Польщі у Львові, з українського боку участь в урочистостях взяли перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків, начальник управління з питань внутрішньої політики Львівської ОДА Ігор Ожиївський, начальник управління міжнародного співробітництва Львівської ОДА Лев Захарчишин.

Перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків звертаючись до присутніх зазначив, що бій під Задвір’ям є важливою історичною подією, яку можна порівняти із боєм під Крутами. «Молодь, львів’яни, серед яких були поляки, українці, євреї стали на нерівну боротьбу із більшовиками. Такі битви стали фундаментом боротьби за незалежність  України, Польщі.

Хочу наголосити, що історія не повинна нас ділити, прокладати кордони, ми, вивчаючи її, вшановуючи пам`ять загиблих в наших країнах, повинні будувати майбутнє, в історії потрібно вчитися», – наголосив М. Янків.

Віце-маршал Сейму РП Марек Кухцінські зазначив, що ця подія є знаковою для вшанування пам’яті загиблих, які боролись до останнього набою: «Є багато важливих подій, які ми повинні пам’ятати. Наша пам`ять має бути зміцненою, щоб про ці події пам’ятали наступні покоління. Вшанування пам’яті загиблих в Україні, В Польщі, це добрий початок».

Історична довідка.

На схід від Львова розташоване село та залізнична станція Задвір`я. Під час т.зв. польсько-радянської війни 1920 року (так званої тому що проти радянських військ у тій війні воювали й частини армії Української народної республіки. тому доцільніше було б дану війну називати україно-польсько-радянською) тут відбулася битва, схожа до тієї, що була під Крутами.

Улітку 1920 року після невдалого походу на Київ польське військо та частини армії УНР відступали на захід. У директиві, яку 23 липня видав командувач більшовицького Південно-Західного фронту Єгоров, 1-ша кінна армія Будьонного отримала наказ "не пізніше 29 липня зайняти Львів та Раву-Руську", а потім – переправи через Сян.

Хоча й із запізненням, кінна армія Будьонного наступала на захід, розбивши польські війська 29-30 липня під Берестечком, а 2-3 серпня — під Бродами. 17 серпня дивізії Будьонного форсували Буг і мали намір атакувати Львів з трьох боків: від Куликова, Красного та Бібрки. Було вже заготовлено заздалегідь відозву "до трудящих міста Львова", в якій було сказано, що червоні війська РСФСР зайняли Львів.

17-18 серпня станцію Задвір`я обороняв батальйон під командою капітана Болеслава Зайончковського, сформований переважно із львівських студентів та молоді. Окрім поляків, у його складі були також українці та євреї. Батальйон оточили сили червоних, що значно переважали, але молодь завзято боронилася до останнього набою. Розлючені будьонівці із 6 кавалерійської дивізії не пошкодували нікого. Під Задвір`ям полягли 318 молодих львів`ян.

Їх самопожертва не була марною. Вони зупинили на два дні наступ більшовиків на Львів саме тоді, коли точилися вирішальні бої під Варшавою. За той час до оборони Львова підтягнули польські резерви, і більшовицький наступ було зупинено. До того ж армію Будьонного почали перекидати для порятунку ситуації під Варшавою, і вже з 20 серпня польське військо розпочало витісняти більшовиків з Галичини.

Цього року виповнюється 90 років підписання Варшавського договору між Польщею та УНР, згідно із яким польське військо зобов’язувалося надати воєнну допомогу УНР. Союз Петлюри – Пілсудського бажаних наслідків не приніс, бо звільнення столиці України протривало не довго, вже у червні 1920 року червоні війська гнали україно – польські частини на захід. І власне, отут під Задвір’ям кінна армія Будьонного 17 серпня розгромила польський батальон, котрий прикривав наступ на Львів. В польській воєнній історіографії бій під Задвір’ям возвеличується як "Польські Термопіли". Адже, затримуючи наступ Будьонного, поляки не дали змогу військам Будьонного наскоком захопити Львів і чимшвидше підтягнутись під Варшаву, серед оборонців котрої, були, зокрема, й частини петлюрівської армії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *