Залучити 240 мільйонів гривень – саме таке завдання-мінімум ставили перед собою виконавчі органи Львівської міської ради на початку року, приймаючи бюджет розвитку міста. Та не так сталося, як гадалося. За 9 місяців чиновники спромоглися залучити у міську скарбницю лише 80 мільйонів гривень. Натомість видатків виконавчі органи на чолі із Садовим запланували ледве не на мільярд гривень.
Зокрема, 300 мільйонів гривень, які мали б використати на будівництво стадіону до Євро-2012, планували отримати за рахунок запозичень, хоча реально залучили лише 100 мільйонів гривень. Крім цього, розраховували модернізувати міський електротранспорт за 600 мільйонів гривень кредиту ЄБРР, який також наразі не надійшов до бюджету.
Паралельно з цим планували використати на забезпечення життєдіяльності і розвиток міста 240 мільйонів гривень за рахунок власних міських надходжень. Проте, як сказано вище, з цих коштів надійшла лише третина. Тож хоч-не-хоч, але видатки доведеться зменшити до відповідного рівня. Щоправда, у бочці дьогтю є й ложка меду – 40 мільйонів гривень місту надійшло у якості субвенції з держбюджету на забезпечення цілодобового водопостачання.
Проаналізувати наповнення міського бюджету розвитку без обурення неможливо. І хоч чиновники міськради пояснюють «чорні діри» у бюджеті об’єктивними обставинами, мовляв, виною всьому є економічна криза, проте суб’єктивні чинники відіграли не менш важливу роль. Позаяк про економічну кризу виконавчі органи знали й під час прийняття бюджету і затвердження видатків, адже взимку криза набирала неймовірних обертів. Проте тоді на цей нюанс чомусь не зважали, пропонуючи депутатам для голосування славнозвісний «мільярдний» бюджет.
Відтак протягом 9 місяців поточного року міського майна продали на 63 млн грн. із запланованих на цей період 108,4 млн. грн. На переконання депутатів Львівської міської ради, цей показник міг би бути вищим у рази.
Зокрема, як зазначає депутат ЛМР Юрій Кужелюк, готель «Львів» цього року продали орендарям практично за безцінь – 18 мільйонів гривень. Хоча його ринкова вартість щонайменше уп’ятеро більша. «Зрозуміти той факт, що готель «Львів» з його площами продається за 18 мільйонів гривень, мені дуже важко», - наголошує депутат.
І хоч чиновники пояснюють таку низьку ціну продажу готелю тим, що його продали орендареві, який мав договір оренди на багато років наперед, проте, і де-факто, і де-юре у міськради був інший шлях збагатити бюджет за рахунок продажу готелю.
Зокрема, за словами голови бюджетної комісії Львівської міської ради Андрія Стецьківа, якщо управління комунального майна вважало, що готель можна продати дорожче, то воно мало б через суд розривати договір оренди, і виставляти готель «Львів» на аукціон. Тоді орендарі на конкурсних умовах змогли б позмагатися з іншими фірмами за право володіти готелем у центрі Львова. При цьому до бюджету лише з продажу готелю «Львів», на переконання депутатів, вдалося б залучити не менше 100 мільйонів гривень. Проте цього не було зроблено.
Натомість права рука львівського мера Олег Синютка коментує продаж готелю «Львів» без особливого ентузіазму, мовляв, щоб про нього говорити, треба підняти усі відповідні документи.
Відтак Андрій Стецьків наголошує, що робота управління комунальної власності щодо продажу міського майна є незадовільною. За його інформацією, лише цього року до міської ради надійшло звернень про викуп майна на загальну суму близько 200 мільйонів гривень. Проте, як сказано вище, цього майна не продали.
Одна з причин цього те, що громадяни та фірми не змогли отримати банківські кредити на суму, необхідну для викупу певного майна. Хоча, на переконання голови бюджетної комісії, виконавчі органи могли б розробити процедуру розтермінування плати за викуп комунального майна, і тоді б до бюджету вдалося залучити доволі значні кошти. «Ми могли б використовувати різні розтермінування плати за комунальне майно протягом року. Тоді люди зважилися б на викуп майна. Але в нас існує методика, коли після підписання договору купівлі-продажу одразу ж треба внести величезну суму. Ясна річ, що це тяжко. Для міської ради немає настільки принципової різниці, чи гроші за майно усі надійдуть у квітні, чи вони будуть методично надходити протягом року», - зазначає А. Стецьків.
Значно гірша ситуація у Львові із продажем землі. Виконання плану становить лише 7,7% (!). Тобто за дев’ять місяців виконавчі органи спромоглися продати землі на 4,9 млн грн. від плану в понад 64 млн. грн. «Визначальним є питання економічної кризи. Тому що ділова активність і перш за все можливості банків для фінансування – і по об’ємах, і по термінах, і по величині відсоткових ставок – різко погрішили бізнес-середовище. Думаю, це ключова проблема», - пояснює цей земельний провал перший заступник міського голови Львова Олег Синютка.
Натомість, за словами того ж Андрія Стецьківа, показник продажу землі, як і майна, також міг бути вищим. «Чомусь наші управління хочуть продавати гектари. Але чому б ці гектари не розділити, і не запропонувати їх під малоповерхову забудову, тобто під особняки?», - наголошує він.
На переконання голови бюджетної комісії, великі ділянки, площею 2 і більше гектарів, було б доцільно розпаювати на невеликі ділянки, площею 6-10 соток, і таким чином продавати на аукціоні. При цьому за сотку землі можна було б отримати до бюджету розвитку від 3 до 6 тисяч доларів. І якщо великий бізнес сьогодні не має мільйонних ресурсів для купівлі гектарів міської землі, то малий і середній бізнес, та й заможні львів’яни, залюбки купили б на первинному ринку ділянки під індивідуальну забудову.
Також через лінивість управління земельних ресурсів не проведено жодного аукціону на право оренди ділянок, впевнений Андрій Стецьків. «У нас є вільна земля, яку можна здати в оренду. Ніхто не підготував жодного аукціону. Хоча є багато звернень людей, які переорієнтовують свій бізнес і хочуть, наприклад, облаштувати мийки, але не мають ділянки, щоб цей бізнес розмістити», - наголошує він.
Що ж стосується інших джерел надходжень до міського бюджету розвитку, то вони також не виконуються. Зокрема, катастрофічно не виконується і податок з власників транспортних засобів та плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів. Цих податків надійшло 19,5 млн грн. із плану понад 61 млн. грн. Щоправда, на переконання Юрія Кужелюка, так званий дорожній фонд не виконується не з вини львівських чиновників, а через бездарну політику органів влади на всеукраїнському рівні.
Не краща ситуація із наповненням цільового фонду розвитку інфраструктури Львова, у який із запланованих на 9 місяців майже 22 млн грн. надійшло лише 3,5 млн грн. «Що ж стосується фонду розвитку соціальної інфраструктури, то, звичайно, він повинен наповнюватись. Надходження до нього можна збільшити», - переконує Юрій Кужелюк.
За його словами, наповнити цей фонд було б можливим, якщо б міська влада на чолі з керманичем Андрієм Садовим тотально не звільняла суб’єкти підприємницької діяльності від сплати тих чи інших внесків та податків, прикриваючи це їх підготовкою до Євро-2012. «Коли дорогий готель, у якому обід коштує, скажімо, тисячу гривень, просить звільнити його від податку на суму у 5-6 тисяч гривень у рік, то це нонсенс. Таких речей не можна допускати», - зазначає депутат.
Депутати Львівської міської ради переконані, відповідати за порожнечу у бюджеті розвитку міста має насамперед міський голова. «Кадри вирішують усе. А кадри, згідно з законом, призначає міський голова Львова», - зазначає Ю. Кужелюк.
І хоч під час міськради Андрій Садовий пообіцяв зробити «дуже серйозні висновки», зважаючи на ситуацію із наповненням бюджету розвитку, проте малоймовірно, що казна наповниться із звільненням тих чи інших міських чиновників.
«Відповідальність за не наповнення бюджету має нести міський голова і чиновники, яких він взяв на роботу. Щоправда, кадрові рішення – це останні, які треба робити. Перед чиновниками треба ставити завдання і контролювати їх виконання. Але якщо такі завдання не ставились, то кадрові рішення немає за що приймати. Значить погане керівництво», - констатує голова бюджетної комісії.
До того ж, на переконання Юрія Кужелюка, усі наступні керівники у Львівській міській раді так чи інакше гірші і менш досвідчені за попередників. «Людей, які тут працювали, щось знали і мали якийсь досвід, звідси «пішли». Натомість понабирали пацанів, які нічого не знають і нічого не вміють, але мають багато амбіцій», - наголошує депутат.
Наразі ж бюджет розвитку Львова на найближчій сесії міськради чекає кардинальний перегляд у сторону зменшення видатків. Адже за усіма законами економіки не можливо витратити більше, аніж заробляєш.
коментують
Андрій Стецьків, голова бюджетної комісії ЛМР: «Відповідальність за ненаповнення бюджету має нести міський голова»
«Я вважаю, що наші управління і головні розпорядники коштів, від яких залежить дохідна частина бюджету, не у повній мірі проаналізували ситуацію, яка складається на ринку міської нерухомості і землі. Вони не запропонували достатньо адекватних і дієвих форм для того, щоб наповнити міський бюджет.
Якщо говорити про продаж міського майна, то, я вважаю, тут йдеться про неякісну роботу з людьми, які бажають викупити комунальне майно. Наскільки мені відомо, до міської ради надійшло звернень про викуп майна на загальну суму близько 200 мільйонів гривень. Я розумію, що багато людей не змогли викупити майно, тому що розраховували на кредити у банках. Але, я думаю, ми могли б також використовувати різні розтермінування плати за комунальне майно протягом року. Тоді б люди зважились на викуп майна.
Але в нас існує методика, коли після підписання договору купівлі-продажу одразу ж треба внести величезну суму. Ясна річ, що це тяжко. Для міської ради немає настільки принципової різниці, чи гроші за майно усі поступлять у квітні, чи вони будуть методично надходити протягом року.
Що ж стосується готелю «Львів», то його ціну визначали три оціночні фірми, які мають ліцензії. Продати готель на аукціоні було неможливо, тому що орендар мав договір оренди до 2014 року. Якщо управління комунального майна вважало, що готель можна продати дорожче, то воно б мало через суд розривати договір оренди, і тоді виставляти готель «Львів» на аукціон. Але це вина управління, що цього не було зроблено. А згідно з договором оренди, готель «Львів» сплачував місту лише близько 1 тисячі гривень орендної плати в рік. Це смішно.
Також через лінивість управління земельних ресурсів не проведено жодного аукціону на право оренди ділянок. Згідно із законодавством, сьогодні усі вільні земельні ділянки йдуть на продаж та оренду тільки через аукціон. Чому не проведено жодного аукціону на оренду землі? У нас є вільна земля, яку можна здати в оренду. Ніхто не підготував жодного аукціону. Хоча є багато звернень людей, які переорієнтовують свій бізнес і хочуть, наприклад, облаштувати мийки, але не мають ділянки, щоб цей бізнес розмістити.
Що ж стосується продажу землі, то чомусь наші управління хочуть продавати гектари. Але чому б ці гектари не розділити і не запропонувати їх під малоповерхову забудову, тобто під особняки? Чому б ділянку, площею 2 гектари, не розділити на ділянки по 6-10 сотиків, і не продати їх з аукціону? Я переконаний, що багато людей купили б собі земельні ділянки. При цьому за сотку землі можна отримати від 3 до 6 тисяч доларів. Малий і середній бізнес має такі грошові ресурси і готовий у таке вкладати. Але цього не зроблено.
Якщо говорити про інвестиційні внески, то їх ненадходження – це недопрацювання управління економіки. Звичайно, тут також впливає і об’єктивна ситуація, яка полягає в тому, що інвестиційний внесок сплачується по суті з будівництва. Але будівництво сьогодні в застої. Але якщо б у Львові купували майно і землю, то, відповідно, сплачувалися б і інвестиційні внески.
Відповідальність за не наповнення бюджету має нести міський голова і чиновники, яких він взяв на роботу. Щоправда, кадрові рішення – це останні, які треба робити. Перед чиновниками треба ставити завдання і контролювати їх виконання. Але якщо такі завдання не ставились, то кадрові рішення немає за що приймати. Значить погане керівництво».
Олег Синютка, перший заступник міського голови Львова: «У ненаповненні бюджету розвитку визначальним є питання економічної кризи»
«Не наповнення міського бюджету розвитку має як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Але, думаю, визначальним є питання економічної кризи. Тому що ділова активність і перш за все можливості банків для фінансування – і по об’ємах, і по термінах, і по величині відсоткових ставок – різко погрішили бізнес-середовище. Думаю, це ключова проблема.
У той же час, якщо порівнювати об’єми робіт, які виконуються у Львові, з об’ємами робіт в інших містах, то, звичайно, Львів виглядає на декілька порядків краще.
Я думаю, що в ситуації із продажем комунального майна визначальною є економічна криза. Тому що абсолютно зрозуміло, що ділова активність і бажання суб’єктів економічної діяльності, які у них були на економічному підйомі, і той потенціал, який є у час кризи – це різні речі. Тому виходити треба з конкретного об’єкту, з конкретної ситуації.
Що ж стосується продажу готелю «Львів», то щоб про нього говорити, треба підняти усі відповідні документи.
Наше ключове питання – завершити і профінансувати всі ті об’єкти, на яких уже розпочаті роботи. Ми винесемо питання щодо перегляду видатків міського бюджету розвитку на наступне пленарне засідання Львівської міської ради».
Юрій Кужелюк, депутат ЛМР, голова ГО «Спільнота»: «Чиновники, які відповідають за наповнення бюджету, мали би працювати краще»
«У Львові не виконується не лише бюджет розвитку, але й загальний фонд бюджету. Зокрема, у загальному фонді бракує близько 40 мільйонів гривень. При цьому у нас збільшуються видатки, оскільки відбулася індексація заробітної плати та зросла оплата за енергоносії. Усе це вимагає корекції бюджету.
Про фонд розвитку говорити уже болить язик. Фонд розвитку – це надходження від продажу землі і майна. Якщо земля у Львові дійсно не продається, то по майну зрозуміти той факт, що готель «Львів» з його площами продається за 18 мільйонів гривень, мені дуже важко. Це можуть зрозуміти лише відповідні структури, які мають з’ясувати, чому такий об’єкт продається за таку ціну. Тому, я вважаю, що надходження по майну мали б бути значно ефективнішими.
За готель «Львів» у бюджет розвитку мало б надійти разів у 5 більше. Якщо готель продають за 18 мільйонів, то краще його не продавати, а зачекати до кращих часів. Тому що рано чи пізно ціни зростуть.
У міській раді є декілька цільових фондів, це і інфраструктура, і дорожній фонд, і природоохоронні заходи. У нас вони усі не наповнюються. Зрозуміло, чому не наповнюється дорожній фонд – через бездарну політику наших органів влади. Адже цього року власники автомобілів не платили запланованого податку, тому цей фонд не наповнюється.
Що ж стосується фонду розвитку соціальної інфраструктури, то, звичайно, він повинен наповнюватись. Надходження до нього можна збільшити. Я категоричний противник звільнення об’єктів від будь-яких податків, прикриваючи це маркою Євро-2012. Тому що коли дорогий готель, у якому обід коштує, скажімо, тисячу гривень, просить звільнити його від податку на суму у 5-6 тисяч гривень у рік, то це нонсенс. Таких речей не можна допускати.
Звичайно, що надходження до бюджету розвитку можна було збільшити. Чиновники, які відповідають за наповнення бюджету, мали би працювати краще.
Що ж стосується відповідальності за те, що бюджет не наповнюється, то кадри вирішують усе. А кадри призначає згідно з законом міський голова Львова. Які чиновники є, так вони і працюють, і так вони наповнюють бюджет.
Що ж стосується того, яких заходів мав би вжити міський голова щодо чиновників, які відповідають за наповнення бюджету, то, на превеликий жаль, наша кадрова політика така, що кожен наступний керівник є гіршим, за попередника. Тому що людей, які тут працювали, щось знали і мали якийсь досвід, звідси «пішли». Натомість понабирали пацанів, які нічого не знають і нічого не вміють, але мають багато амбіцій».
|
Додати до Вибраного
Зробити стартовою
Новини
Навігатор
Погода
Афіша
Контакти
Міські хроніки
Теми дня
Архів
Роздрукувати
Обговорити у форумі
Відіслати статтю другові
