Переляканий народ, якого відомі фейси в телевізорах досі зомбували лише у напрямку майбутніх президентських виборів, тепер ще змушений собі виокремити, хто ж із цих «достойників» краще розуміється на грипі і в разі другої чи третьої хвилі епідемії зможе порятувати країну від свинячої зарази. Власне паніка через недовіру чи недовіра через паніку настільки перемішалися у мізках, що тепер це може стати для українців таким же запитанням без відповіді як і те, хто первинніший курка чи яйце. І на тлі цієї катавасії у наших головах ми ще будемо змушені зробити один чи кілька напруг звивинами, аби визначитися, то хто ж все-таки кращий з кандидатів і хто надалі буде гідним нести президентську булаву.

Підозрюю, що для більшості населення питання, хто має стати четвертим президентом незалежної України вже не стоїть. Тобто, переважна більшість електорату уже визначилася зі своїми симпатіями. Однак, існує ще добра частина наших співвітчизників, котрі все ж сумніваються. І власне за їх голоси уже розгорнулася й надалі триватиме боротьба усіма ймовірними і не тільки способами.

Цікаво зазначити, але всі без винятку поважні політологи наголошують, що на епідемії грипу не варто проводити піару, мовляв, на негативі неможливо заробити собі балів. Але водночас жоден з політологів наразі не спростував, що всі, хто має таку можливість, намагається використати ситуацію собі на руку.

Але разом з тим, як натякає політолог Ігор Танчин, все ж потенційним виборцям варто проаналізувати свої враження від побаченого і почутого. Зважаючи на його слова, не факт, що ми завжди адекватно реагуємо на те, що нам хочуть донести політики.

«Наше суспільство у ситуації перманентних виборів уже настільки зіпсоване, що ми не можемо розглянути будь-яку ситуацію поза контекстом виборів і в результаті отримуємо нездорову обстановку. Люди агітують і очікують, що будемо тлумачити це як агітацію, але водночас вони не можуть стриматися, щоб не перейти від чисто ділових стосунків і не почати нам втуляти те, що вони є рятівниками нації. А ми в свою чергу приймаємо будь-які дії зі скепсисом: чи є в твоїх діях хоч якась щирість. Найбільшим капіталом суспільства є довіра, і коли її немає, суспільство явно хворе», – ставить діагноз І.Танчин.

Інший політолог Юрій Шведа теж співчуває суспільству, але вже дещо з інших причин. Він каже, що «ми всі стали жертвами психологічної атаки», яку використали як елемент виборчої програми. Зважаючи на епідемію і пов`язаний з нею карантин, на думку Ю.Шведи, взагалі варто було б перенести термін президентських виборів. Але не так для того, аби народ встиг повноцінно вилікуватися й згодом визначитися за кого голосувати, а задля проведення належної агітації тим, хто через заборону масових заходів не встиг як слід стартанути із своєю агітпрограмою.

Справді, найбільше шансів не покидати екранів і розповідати народу, як потрібно одягати марлеві пов’язки мали ті кандидати у президенти, що й зараз перебувають при владі. Інші залишалися поза бортом активної агітації. Зате вони ж і вийшли сухими і чистими з епідситуації. Попри те, що «невладні» кандидати на три тижні запізнилися з передвиборчою агітацією, вони ж і залишилися із репутацією незаплямованою піаром на тлі грипу. То ж одразу після завершення карантину вони матимуть можливість ще не раз про це нагадати своїм симпатикам – і з бігбордів, і з телеекранів – кому на що грошей стане. Гіршою для них виявилася б ситуація із введенням надзвичайного стану.

На думку керівника соціологічної групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, введення надзвичайного стану у зв’язку з епідемією грипу було б вигідним одразу кільком кандидатам у президенти, але в жодному разі не тим, хто поза владою сьогодні.

«Кому це може бути вигідно? Президенту, який би отримав додаткові можливості критикувати діючого прем’єр-міністра, окрім того, він би зміг продовжити свій термін на посаді президента. Це може бути вигідно Партії Регіонів, яка б також мала змогу критикувати уряд. Але на темі хвороби здобути додаткові голоси в Центральній та Західній Україні Віктору Януковичу не вдасться, а тому правильний хід обрала Партія Регіонів, яка не дуже активно коментувала грип», – вважає О.Антипович.

Та передусім, на думку соціолога, отримала б дивіденди від такого кроку власне «жертва» згаданих критиків – прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. «Це може бути вигідно Юлії Тимошенко, яка б максимально мобілізувала свій електорат, передусім Західної України. Саме вона примушує дивитися крізь призму емоцій – голосування серцем – це теза, яку часто застосовують технологи БЮТу. Усім відомо, як Тимошенко працює у кризових обставинах. Вона це робить успішно і на її фоні всі інші політики виглядають як лузери. В образі Жанни д’Арк, яка полум’яно бореться з чоловіками, з кризою, а тепер з бацилами –вона була б дуже привабливою для виборця», – переконаний О.Антипович.

Єдине, що тішить у прогнозах соціолога, це те, що населення подібний крок від нинішньої влади сприйняло б далеко не з позитивного боку.

Мало того, що близькі до влади імпортери-фармацевти заробили на «лоховстві» українців, які масово скупили все, що близько лежало до ліків, то тепер «надзвичайними» заходами добиватимуть. Очевидно, заборону розваг надовго таки український народ би не простив діючій владі. То ж і на виборах можна було б доволі багато недорахуватися ще сьогоднішніх симпатиків.

«Однозначно у цій епідемії більше політики, аніж самої хвороби. Інформаційну складову робили політики, а не медики, а відтак ми отримали боротьбу з грипом, як передвиборчу технологію», – каже О.Антипович.

Ніхто не стане стверджувати, що саму епідемію придумали піар-технологи, цього не дозволять закинути і сотні смертей. Але те, що умільці вдало використали ситуацію, вочевидь, уже не спростувати. Як доказ цього можна вказати на ті проблеми, про які українці на час грипування просто забули: це й інфляція, й корупція, падіння гривні та врешті донедавна актуальна педофілія. Грип усе це стер і люди панічно кинулися в аптеки. Як стверджують фахівці-політологи, незабаром дещо надурені українці зрозуміють, що всіх нас кинули та все ж через брак вибору таки прийдуть на виборчі дільниці і обиратимуть.

Олексій Антипович, керівник соціологічної групи «Рейтинг»: «З’явиться думка, що нас кинули, але громадяни все ж проголосують за лідерів»

«Найближчим часом у громадських настроях з’явиться думка, що нас кинули. Всіх разом кинули і це, звичайно, відобразиться на рейтингах.
Але, на жаль, за браком вибору громадяни все рівно прийдуть і проголосують за лідерів. Все рівно виберуть одного з двох, або одного з трьох. Хоча найбільше правильно повели себе у ситуації з грипом політики другого ешелону, які не стали піаритися на цій кампанії і громадяни це згодом зрозуміють».

Ігор Танчин, політолог: «Якщо раніше питання низької моралі влади дратувало, то тепер це лякає»

«Ситуація суттєво не змінилася і динаміка рейтингів також. Адже кандидати в депутати і їх штаби не є наївними, щоб піаритися на грипі. Вони розуміють, що на негативі позитиву не збудуєш. А специфіка виборів і виборчої кампанії кандидатів, які хочуть виграти вибори полягає в тому, щоб залучити прихильників, а не в тому, щоб кошмарити народ.
Але в контексті цього розуміння власне те, що відбувається таке намагання піаритися на цій темі видається надзвичайно тривожним симптомом.
Готовність піаритися на цій темі є свідченням дуже низької моральної планки, як нашої влади загалом, так і усіх людей, що борються за посаду президента чи за інші ключові пости у нашій країні.
Зрештою, питання моралі влади не нове для України. Але, якщо раніше це дратувало, то тепер це лякає. Маю на увазі: педофільний скандал показав, що бар’єрів нема, можна все використовувати у боротьбі. Тепер грип… нас просто лякали.
І якщо ми згадаємо про те, як відбувалися вибори в Росії, коли ФСБ підривала будинки (факт був, хоча й нікого не притягнуто до відповідальності), то динаміка розвитку передвиборчої боротьби у нашій країні викликає природне питання: «а що вони завтра придумають? де той бар’єр, де та межа на яку вони скажуть, що за неї заступити не можна?». Раніше здавалося, що такі межі існують, а тепер ці бар’єри ніби впали».

Анатолій Романюк, політолог, директор Центру політичних досліджень: «Влада піарилася на паніці, а тепер призначає винних у цій паніці»

«Вважаю, що виграли ті, котрі зайняли виважену позицію, котрі заявили, що епідемія –справа лікарів, а інших політиків закликали не займалися піаром.
Однак більшість політиків, на жаль, купилися на те, щоб взяти участь у «боротьбі з грипом» й почали розказувати, які ліки треба приймати і як саме.
Найбільше намагалися використати ситуацію з грипом на свою користь діючий прем’єр-міністр, президент, Янукович, Литвин – саме вони були найбільше активними.
Про зважену позицію можна говорити зі сторони Гриценка, Тігіпка і Яценюка.
Інший момент: влада сама ж почала піаритися на цій паніці, а тепер шукає, хто має відповідати за те, що було в країні. Уже зараз ми чуємо від влади чітку установку: фармацевти винні. Тобто, перевірте і доведіть, що фармацевти винні, вони ховають ліки, а не продають. Хоча логіка не зовсім тут працює, адже фармацевт зацікавлений продати, а не ховати. Однак ми чули такий посил.
Другий такий інформаційний посил є те, що журналісти винні, бо забагато про це говорять. Але це не є спроба розібратися і зробити висновки. Це спроба призначити когось, щоб закрити себе.
І третя теза буде. Влада скаже: ми герої, нас треба нагородити. А не буде говорити про те, що дійсні герої – лікарі. Їм заплатили гроші і їм цього вистачить».