Форум видавців. Замість післямови

Черговий Форум видавців потішив і засмутив водночас. Потішив
як звичайно натовпами людей, які шукають і купують книги, попри всі розмови про
кризу економічну та біду у видавничій сфері. А засмутив тим, що з
весело-карнавального дійства, до якого причетні передовсім інтелектуали, він  часом стає тлом, на якому піаряться всі, кому
не ліньки. І напередодні вибори це дуже помітно. А ще сумно за те, що форуму
вже не то тісно, йому в стінах Палацу мистецтв просто немає місця, приміщення
це виглядає, як короткі штанці на дорослій людині.

Про приємне

У Львові є достатньо людей, як попри всі новітні медійні
принади ловлять кайф від читання звичайних книг, а відтак їх купують. Статистка
каже, що форум відвідують приблизно 60 тисяч осіб, відтак число куплених книжок
перевалює за сотні тисяч примірників. Причому, грубі сотні тисяч. І це попри
здорожчання видавничої продукції у зв’язку із загально відомими подіями. 

Вже минулий форум не став винятком – навіть банальні емпіричні
спостереження за тим, що робилося на вулиці Коперніка, може вказувати на те, що
різниця в обсягах продажу між минулим, майже не кризовим, і цьогорічним, вже
зовсім кризовим форумами. А в грошах – явно на користь цьогорічного івенту,
якщо рахувати в національній валюті. І це при тому, що на кризу нарікають  як видавці, так і покупці. Єдиними «дьогтевим»
нюансом в цій умовній бочці меду, може бути співвідношення продажів навчальної,
довідкової та художньої літератури, але це окрема розмова.

Асортимент продажів каже про те, що українські видавці
потроху знаходять добрих авторів, здатних писати  конкурентні тексти.  Підтвердження – велике число авторів дитячої
літератури. В цій царині практично кожне видавництво сформувалося власний
авторський  «кістяк», чиї імена дають
гарантії продажу відповідного тиражу. Так само можна сказати й про так звану «елітну»,
чи радше, не попсову художню літературу, де є міцна  і не така вже й маленька група авторів,
здатних своїми творами повернути витрати видавців.  

Врешті, попсові автори також потиху проростають, однак їх
все ще замало для того, щоби зробити український ринок книжкового ширпотребу  власне українським та мовою видань та місцем
дії творів. Саме тут та в царині наукової літератури засилля російських
видавництв є найбільшим і самими репресивними заходами на кшталт драконівських податків
для книг, виданих поза Україною, цю тенденцію не здолати.

Передовсім видавці мають невтомно шукати авторів, здатних
вигадувати та втілювати пристойні сюжети. А по-друге, кількох конкурсів та
передач на телебаченні вкрай мало для повноцінної промоції сучасної української
літературної продукції.  Промоція має
бути постійною та потужною, аби сантиметр за сантиметром відвойовувати власний
ринок, заполонений чужими сюжетами та явно чужими і шкідливими Україні ідеологемами.

Крім того, приємно, що організатори форуму не втомлюються
привозити на нього багатьох цікавих людей, які перетворюють масовий продаж книг
на явище в інтелектуальному житті країни, куди хочуть потрапити не лише
представники дотичних до видавництва професій.

А деякі події самі по собі стають скандалами, як от
цьогорічна презентації антології гомосексуальної літератури, що
супроводжувалася бійками, киданням помідорів та майонезу, затриманнями
хуліганів та іншими атрибутами скандалу. 
Знімати і писати було про що.

Про сумне

Вкотре Форум видавців став майданчиком для піару політиків.
Задля Ющенка зробили аж два відкриття, задля родини Яценюка із заброньованого номера
готелю намагалися виселити журналістку, Юрій Луценко також «був помічений» на
вулиці Коперніка. Добре, що не приїхали Тимошенко та Тигіпко чи там Янукович. Хоча,
побачити як Віктор Федорович шукає собі книжки, це було б круто. У політизації
форуму частково винні його ж таки організатори, які свого часу вписалися в передвиборчу
кампанію «Нашої України». З іншого боку це свідчить про те, що певна частина
еліти таки зважає на освіченого виборця і хоче показати себе перед ним у
привабливому світлі.

Та якщо поява Луценка може спровокувати проблеми місцевій
міліції, а не учасниками форуму, то приїзд президента перетворює цей захід на
зовсім іншу тусовку, де всім керує президентська охорона. Це спричиняє або великий
бардак, як цього року, або ж великий параліч діяльності форуму, як це було два
роки тому.

Про найсумніше

Незважаючи на всі дивіденди від Форуму видавців, львівська
влада так і не спромоглася вирішити його генеральну проблему – новий виставковий
центр. Брак місця відчутно вже й надворі. Богу дякувати, цьогоріч не дощило та
було тепло і це спричинило ще більшу тисняву. Про те, що робилося у певні
моменти всередині палацу, навіть говорити не хочеться.  Відсутність нормальної вентиляції плюс людська
навала в багатьох випадках перетворювали святковий похід на тортури, особливо,
якщо люди брали із собою малих дітей.

Про це вже стільки всі говорять, що робиться дуже сумно, що
віз і нині там. Тим паче, що сучасного рівня виставковий і заодно концертний
зал Львову дуже придався б.  Наразі ,
ложкою меду є те, що сам форум як організація матиме небавом пристойний офіс в
центрі Львова і зможе переїхати з півпідвального приміщення. Принаймні, це
обіцяли як Президент, так і міський голова Львова. Побачимо, як ці обіцянки
реалізують.