Сьогодні у Львові стартував перший Міжнародний літературний фестиваль. Протягом трьох фестивальних днів львів’яни та гості міста зможуть побачити близько 40 літераторів із вісьмох країн, які візьмуть участь у 50 акціях. До Львова завітають Інго Шульце, Томас Бруссіг, Міхал Вітовський, Віктор Єрофєєв, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Тарас Прохасько та багато інших. Щоправда, через особисті проблеми не приїде до Львова молода польська письменниця та публіцистка Дорота Масловська.
Співорганізаторами фестивалю є Берлінський літературний колоквіум, Культурний інститут „ Allianz ” (Німеччина) та Польський інститут у Києві.
Під час прес-конференції з нагоди відкриття фестивалю Олександра Коваль, президентка Форуму видавців, у рамках якого і проходить фест, наголосила, що спілкування письменників із різних країн руйнує кордони та об ’єднує літератури.
В ідомим німецьким письменникам Інго Шульце та Томасу Бруссігові фестиваль у Львові дав можливість урешті-решт зустрітись і поговорити. Хоча ці літератори і живуть у Берліні за два кілометри один від одного, та досі їм не випадала нагода поспілкуватися.
Для Інго Шульце цей приїзд в Україну – перший. “Це просто прекрасно, що маю змогу зустрітися з Юрієм Андруховичем тут, у Львові, а не лише в Берліні”, – тішився він.
Томас Бруссіг в Україні вдруге. Уперше він приїхав сюди в грудні 2004 року. Коли ж долучився до помаранчевої революції, то, за його словами, сам захотів стати українцем.
Утретє в Україні відомий російський письменник Віктор Єрофєєв. Два роки тому, перед президентськими виборами, Юрій Андрухович запропонував пану Єрофєєву провести літературні вечори у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях, але втілити цей задум вдалося лише зараз. Він презентуватиме у Львові український, уже 20-ий, переклад своєї книги “Хороший Сталін”.
А Юрій Андрухович, – за словами Остапа Сливинського – “добрий дух фестивалю”,
наголосив, що “Львів” у перекладі з найдавнішої мови світу – санскриту – перекладається як “сингапур”. Тому він запропонував іменувати літературний фестиваль саме так. Над його проведенням сам Андрухович думав десять років.
