ОСТАННІ НОВИНИ

І за ґратами можна вчитися - „За вільну Україну“, 28 вересня

|

Познайомилися ми з Володимиром Петровичем Оверко, директором вечірньої змінної середньої загальноосвітньої школи №17 м. Львова, що на вул. Копистинського,14, в редакції нашої газети, куди він прийшов, щоб дати оголошення про набір учнів у 8, 9, 10, 11, 12 класи на денну й вечірню шкільні зміни. Сам факт існування такої школи зацікавив редактора, а відтак відбулося й наше знайомство.

Пан Оверко охоче погодився розповісти про рідну школу, де він на посаді директора вже третій рік. За його словами, 17 вечірня школа — єдина у Львові зі змінною формою навчання, яка має 8-й клас із денною формою навчання (всі решта вечірні школи розпочинають навчання лише з дев’ятого, деякі з десятого класу — Авт.). Серед інших львівських вечірніх шкіл 17 вечірня школа вирізняється ще й тим, що вже третій рік поспіль проводить навчання у Львівській виправній колонії №48, що на вул. Хуторівка, 2, основний контингент якої — рецидивісти.

У цьому навчальному році в школі №17 — у п’ятьох класах денної зміни і чотирьох класах вечірньої — навчається 310 учнів, 110 з яких у колонії, де є 9-й, 10-й і два 11-ті класи, в кожному з яких навчається до 30 учнів, з якими проводять уроки шість учителів.

Утім, упродовж навчального року у 17 вечірній школі може побільшати учнів, адже школа продовжує набір і під час навчання. Володимир Петрович пояснює це тим, що часто в школах між учнем і вчителем виникають конфліктні ситуації, в результаті яких учні можуть залишитися поза школою. „Наша школа не відмовляє дитині, ми даємо їй право на навчання. Нині найстаршому учневі школи — 30 років“, — розповідає директор.

Обираючи денну форму навчання, починаючи з 8-го класу підлітки мають змогу працювати вдень, а ввечері здобувати середню освіту. Для багатьох молодих людей, особливо з неповних сімей (80 відсотків учнів саме з таких сімей — Авт.), вечірня форма досить вдала, бо дає час на працю й на навчання. Особливо зручно це для підлітків, які займаються спортом. Упродовж чотирьох днів — уроки, а 5-й день відведений для консультацій.

– Володимире Петровичу, чи можете порівняти навчання і учнів денної та вечірньої школи?

– Навчальна програма та ж сама, що й у звичайних 8-9-х класах. Немає тільки таких предметів, як фізкультура, трудове навчання і допризовна підготовка. Всі інші предмети є, серед нових — основи економіки, основи філософії, основи безпеки життєдіяльності. Державні екзамени такі ж. Документи про освіту також. Єдине, що в нас немає медалістів. Утім, контроль за дітьми з боку школи, вчителів більший, ніж з боку батьків.

– Які взаємини між учителем і учнем у виправній колонії?

– Досить добрі, а часто приємно несподівані. Минулого року на день Святого Миколая наш колишній учень, нині 24-й Володя Є. (директор попросив не називати прізвище хлопця — Авт.) подарував школі телевізор. Свого часу учні з виправної колонії подарували картину. Не забувають про свою школу й інші діти, наприклад, учні з тюрми пишуть нам листи-подяки, приїжджають, відвідують школу. Колишній наш учень Андрій Данильчик, перебуваючи у виправній установі, відчув покликання до поезії. Хлопець став переможцем конкурсу юних літераторів, який проводив міський відділ. Після цього з’явилася ідея видати книжечку його віршів українською мовою. Скажу, що в Андрія багато віршів російською мовою, бо в тюрмі, в основному, пишуть і розмовляють, на жаль, російською мовою.

До речі, мені подарували ще одну книжечку творів ув’язнених під назвою „Вернусь не тим, ким знали мене люди“. Це поетичні та художні одкровення з місць позбавлення волі — з виправної установи №48. Збірка з’явилася у світ за сприяння Міжнародного фонду „Відродження“, Благодійного фонду „Самодопомога“, управління Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Львівській області. Серед авторів цієї книжки є й наші учні, зокрема Руслан Волошин та Флорист Валєєв. Останній, за національністю татарин (батько — татарин, мати — українка), вже третій рік є нашим учнем. Поди-віться, який гарний вірш: „Серце, серце, будь спокійне,/ покинь журбу і сто тривог,/ все на світі проминає,/ буде так, як хоче Бог“.

У збірці є ще й цікаві художні роботи, наприклад Кима Покаса, якого я дуже добре знаю і який багато малює для нашої школи.

– Очевидно, Ваша школа має партнерів, з якими співпрацює?

– Так, наша школа тісно співпрацює з відділами у справах неповнолітніх Франківського, Шевченківського, Залізничного районів. Їх працівники знають проблеми нашої школи, наших дітей, відтак є частими гостями в нас. Наприклад, у 8 класі всі діти з неповних сімей, денна зміна, як правило, — 90 відсотків дітей з неповних сімей, а загалом у школі таких дітей — 80 відсотків.

Ми не даємо золотої медалі, не даємо їм срібної медалі, ми даємо їм свою любов. Те, чого в них не було. Діти це розуміють і жоден з них не хоче переходити в звичайну денну школу. Їм добре тут. Хоча це діти з різних районів — переважно Франківського, Залізничного, Шевченківського, маємо також кілька учнів із Сихівського та Галицького районів. Ми є своєрідним центром для неповнолітніх. На жаль, школі бракує мецената, який би посприяв створенню, скажімо, комп’ютерного класу чи спортивного гуртка.

– Чи продовжують свою освіту ваші вихованці?

– Частина стає студентами вищих навчальних закладів. Це приблизно 10-15 відсотків учнів. Решта — вступають в училища, коледжі. Є багато учнів, які займаються спортом і продовжують навчання в училищах фізкультури або в Інституті фізкультури. Випускник нашої школи Олександр Євенко, наприклад, став чемпіоном України та чемпіоном Європи серед юніорів з регбі.

СЛОВО

ВІД УЧНІВ

Учениця 10-го класу Вікторія Шендера має свою історію. Після 9-ти класів вступала в училище, не пощастило, цілий рік працювала, до школи не ходила, а з нового навчального року прийшла в 17 вечірню школу, щоб продовжити навчання. Як говорить сама Віка, в цій школі їй подобаються усі вчителі, а серед предметів — українська мова, література, алгебра. Вміння вчителя доступно й зрозуміло подати мате-ріал для учня робить його добрим учителем. А про директора у Віки теж тільки найкращі відгуки. „Він просто супер!“— щиро зізналася вона.

Познайомилися ми і з Ігорем Лопатюком, учнем 11-го класу, який навчався у спортивній школі-інтернаті, але через конфліктну ситуацію, що там виникла, перейшов на навчання у 17 вечірню школу. Каже, що тут конфліктів не виникало, бо вчителі нормальні, не кричать і не б’ють. А найбільше Ігореві подобається учитель математики Богдан Пантелеймонович.

Дві подружки — Оксана Зуб і Мар’яна Кіцкан — учениці 11-го класу. У 17 вечірній школі разом з 9-го класу. За час навчання клас здружився, бо „ми тут всі рівні“ — говорять дівчата. Про своїх учителів кажуть тільки добрі слова. Однокласник дівчат — Ігор Коваль розповів, що у 8-9-му класах вчився в училищі, за порадою ровесника продовжив навчання у 17 школі. Хлопець любить своїх нових учителів. Активно займається спортом, бо мріє після школи працювати в кінологічній службі.

Однокласники Валя Марфутіна та Денис Добровольський (хлопцеві вже 22 роки, і він цього не приховує — Авт.) — учні випускного класу, готуються шукати свою дорогу в житті. Дівчина хоче стати кухарем-кондитером або здобути професію, пов’язану з комп’ютерами. Денис, опанувавши комп’ютери, має намір продовжити освіту за кордоном. Вони розповідають, що в школі їх розуміють і, що важливо, вміють знайти підхід до учнів.

УЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН… ДОСТУКАТИСЯ

ДО УЧНІВ

Зі свого боку вчителі просто віддані своїй школі. 24 роки присвятила школі голова профспілки Ярослава Процик, 15 років — учителька української мови Лілія Велика – колишній директор, нині вчитель математики, має вже 40 років педаго-гічного стажу. „Мусимо достукатися до своїх дітей“, — твердять вчителі.

Порівнюючи нинішніх та колишніх учнів, учителі підкреслюють, що вони помолодшали, адже колись у вечірніх школах вчилася, в основному, робітнича молодь. Однак основне завдання те ж саме — виховати своїх учнів, дати необхідні знання. Адже деякі з них мають перерву між навчанням 2-3 роки. „Ми любимо всіх дітей у нашій школі, бо це наші учні“, — говорять педагоги.

Соломія Онуфрів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *