Відомий захисник української мови, викладач Львівського національного університету імені І. Франка Святослав Літинський про те, як прийняття мовного закону №5670д (який 28 лютого розглядатиме у другому читанні Верховна Рада) регулюватиме використання української мови і зміцнить її статус як державної:
«Ми практично не мали якогось більш-менш нормального закону про мову з 1991 року. Попередній був прийнятий ще за часів Української РСР. А потім – у 2012 році, що фактично був скерований проти української мови. Тому в поточному законі навіть, якщо щось трішки буде недописане чи упущене, це все одно краще нинішньої ситуації, коли закону нема взагалі. Адже як мінімум рік часу ми живемо без будь-якого закону.
Закон №5670д написаний не просто людьми, які не мають ніякого відношення до ситуації, а безпосередньо тими, хто щоденно його намагається застосовувати. Що стосується мене, то я мав багато судів стосовно виробників побутової техніки, автомобілів, інтернет-магазинів щодо того, щоб вони надавали інформацію про свою діяльність українською мовою. І, звичайно, я, як один зі співавторів, спробував в цьому законопроекті врахувати ці свої позитивні чи негативні випадки з судової практики та життя, щоб, маючи цей закон, таких проблем не було. Інші особи, які працювали з мовою ТБ, книговиданням, також постаралися врахувати свій досвід у цьому.
Безумовно цей закон, якщо його приймуть, суттєво посилить наш мовний кордон та, на мою думку, зміцнить державу. Тому, навіть, якщо у ньому і будуть дрібні недоліки, то у порівнянні з величезним позитивом, який він дасть, вони будуть незначними.
Так, новий мовний закон принципово чітко врегулює мову обслуговування, мову інтернет-сайтів, написів на товарах, які продаються, програмного забезпечення. Це саме стосується публічних заходів, зокрема, якщо їх влаштовують для необмеженої кількості осіб, то такі заходи зобов’язані проводитися українською мовою або з перекладом на українську. Також законом буде запропоновано механізм вирішення та притягнення до відповідальності порушників.
Окрім цього, в законі сказано, що лише на персональне прохання споживача його обслуговування може бути здійснене іншими мовами. Це означає, якщо заходимо на сайт, він має відкритися українською, якщо хочемо іншу мову, натискаємо, до прикладу, «RU» і заходимо на російську версію. Коли приходимо щось купувати у магазин, то нас мають обслуговувати українською, якщо хочемо англійською, і продавець її знає, то він переходить на неї. Зараз цей момент складно регулюється через багато інших законів та постанов Вищого спеціалізованого суду. Захист прав споживачів твердить, що ми маємо право отримувати інформацію, при цьому постанова Пленуму Верховного Суду України говорить, що надання інформації має здійснюватися з перекладом, якщо воно надається іноземною мовою. Тобто, фактично, через цю постанову непрямо випливає, що ця інформаціє має надаватися українською. Але в суді доведеться витягати три закони та пояснювати… А тепер, якщо цей законопроект приймуть, то не буде проблем щось доводити, тому що там це прописано коротко в одному законі».
Фото: Вікіпедія
Соломія Головіна