Ірина Микичак: «Лікарня не може стояти біля кожної хати»

Соломія Головіна

|

Директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак про скорочення ліжкомісць та реорганізацію малозавантажених закладів у області:

«Усі наші центральні районні лікарні є малозаванатаженими. Чисельність ліжкової мережі треба скорочувати. Потужності наших туберкульозних стаціонарів були шалено роздуті у зв’язку з тим, що за часів Радянського Союзу пацієнт з туберкульозом мав лікуватися 8-10 місяців. Більше того, коли я працювала в інфарктному відділі медсестрою, то пацієнти там лікувалися 6-8 місяців, з них не менше 3-ох – у стаціонарі, нині ж – максимум до двох тижнів, після цього пацієнт може повертатися додому. Тобто, суттєво змінилися протоколи в дуже багатьох паталогіях, відповідно нема потреби у великій кількості ліжок.

Ще три роки тому ми мали 22 тис. ліжкомісць у стаціонарі по області, зараз – вже 19 тис. І це зовсім не вплинуло на кількість людей, які лікувалися у стаціонарі, просто тепер значно вища інтенсивність лікувального процесу, багато нових методик, як в обстеженні, так і в лікуванні.

Ми скоротили вже близько 700 ліжок туберкульозних стаціонарів. А ті, що зосталися, все одно не заповнені.

Закриття лікарень не буде, але потроху скорочуватиметься кількість ліжкомісць. За рахунок цього і покращуються умови: в палатах, до прикладу, вже не по вісім людей, а по п’ять.

Є у нас проблема з медичним персоналом: у деяких лікарнях є брак. Зокрема, в службі екстреної медицини не вистачає і лікарів, і медсестер, і водіїв, а є установи, де медперсоналу надто багато, і вони нічим там не займаються. Це дуже складна робота, але ми за це візьмемося, незважаючи на невдоволення якоїсь частини медичних працівників, насамперед обслуговуючого персоналу, тому що при кожній реорганізації найперше страждають вони.

Лікарня не може стояти біля кожної хати. З Майорівки на Топольну проїхати довше, ніж з Борислава до Трускавця, але, тим не менше, на тій території є три пологові стаціонари. Для чого? Чи не краще зробити один, але добрий, щоб ми закрили весь цей «дрогобицький кущ» і люди не ганяли до Львова в пошуках кращої допомоги. Окрім цього, у невеличкому Дрогобицькому районі п’ять районних лікарень. Для чого їх стільки? Хтось прийшов після городів поспати, хтось – просто на людей подивитися…Такого бути не може.

Ми не маємо контрольної цифри щодо того, скільки закладів треба закрити. Більше того, тут не йдеться про те, щоб просто закрити і повісити вивіску, ми думаємо над тим, як ці установи використати: щось перевести у хоспіс, паліатив, щось віддати під заклад соціального захисту, житло для медичних працівників…

Ми були в Торонто, там дитяча лікарня розрахована на 15 млн населення. Це одна з кращих у світі клінік, її бюджет – 1 млрд дол., плюс 400 млн дол. благодійних пожертвувань від спонсорів та меценатів. І чомусь ніхто там не організовує акцій протесту, мовляв, замало однієї лікарні… Візьмімо Литву, там на всю країну лише дві дитячі лікарні. А у нас у кожному районі є дитяче відділення…».

Детальніше про те, чого чекати мешканцям Львівської області від мед реформи, читайте інтерв’ю Львівського порталу з Іриною Микичак.

Фото: ЗІК

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...