«Підсумовуючи двотижневий звітний марафон депутатів обласної і міської рад, я поділила їх на три великі групи: 1) коли голови фракцій брали на себе відповідальність говорити за всю фракцію і мали можливість показати, як вона працювала; 2) звіти балакунів, які намагалися заговорити виборців, але часто заговорювали самі себе; 3) реальні справи депутатів, які презентували свої реальні успіхи. До третьої групи входять люди, які покликані реалізовувати себе в політиці, в тому числі в громадській діяльності.
Що стосується другої групи. Я нікого не хочу образити, тому конкретних прізвищ не буду називати, але скажу, що в кожній політичній партії є балакуни.
Це взагалі проблема нашого місцевого самоврядування. Більшість депутатів, які йдуть у міську раду, не маючи попереднього досвіду, реально не знають чого чекати від депутатської діяльності. Кожен з них приходить, щоби чітко лобіювати свої інтереси, або щоб попробувати себе в якійсь новій для себе сфері. А потім виявляється, що його депутатська діяльність потребує більше часу, ніж він міг приділити і що його місце роботи стає вагомішим, ніж його депутатська діяльність. Ось така людина і мусить звітувати, тому він і говорить про свою роботу на сесіях, а разом з тим виявляється, що він ні разу на сесіях не спробував ініціювати жодного рішення. Бути депутатом – це обов’язок. І тому, коли такі люди потім говорять, що я один і я нічого не можу зробити – це не правда, бо як правило, справи робляться одинокими людьми.
Серед тих балакунів є іще такі люди, як намагаються скласти про себе гарне враження і вони для себе ще не вирішили чи потрібна їм та політична кар’єра і чи взагалі вони будуть далі у цій сфері працювати. І тому вони говорять, які справи роблять – скільки церков відремонтували, скільком релігійним громадам вони надали допомогу, тощо. Це дуже добра справа, але всі ми повинні розуміти, що такі дії в першу чергу спрямовані на залучення виборців.
Багато наших депутатів по всіх місцевих рівнях не надто охоче беруть на себе місію відповідальності перед виборцями і звичайно це не може не відобразитися на самих виборцях. Адже, як свідчать наші спостереження «Комітету виборців», більшість виборців забувають хто їхні депутати, обрані по мажоритарних округах і які представляють їхні інтереси в обласній і міській радах. Це пов’язано з тим, що у перший рік своєї діяльності депутати мало працюють зі своїми виборцями в округах – через активний період передвиборчої кампанії, а потім наступає спад і ближче вже до наступних виборів вони починають активізуватися.»
Львівський портал