Мирослав Сеник, голова Львівської обласної ради, про ситуацію в області напередодні виборів та про майбутню каденцію ради

Львівський портал

|

– Пане Мирославе,
прокоментуйте випадок, що трапився з головою обласної ТВК Ігорем Кравчуком,
якого СБУ затримала за підозрою у хабарництві. Таким чином спецслужба
„підставляє” „Батьківщину”, представником якої є Кравчук чи це є результатом
непорозумінь у львівському середовищі БЮТ?

– Насправді є дуже неоднозначна інформація. З
одного боку інформують, що затримали голову ТВК, який намагався дати хабар
члену ТВК, щоб зареєструвати одну з політичних сил. Інші подають зворотну
інформацію, ніби член комісії намагався дати хабар голові. Але однозначно, це
пов’язано з виборами і непорозуміння, які є всередині однієї політичної сили, я
не хочу зараз говорити про БЮТ, бо не маю жодних підстав стверджувати це. Або ж
на перший план виступили протиріччя між кількома політичними силами. Звичайно, могли
цю справу спровокувати.

– Тобто,
комусь не вигідним виявився Кравчук на цій посаді?

– Я не знаю за який список та якої політичної
сили йшла мова. Але однозначно , повторю, йдеться про протиріччя або однієї
політичної сили, або змагання між політичними силами чи групою політичних сил,
щоб усунути з посади людину, яка „неугодна”.

– Підозрюєте,
що це „замовлення” від якоїсь із провладних партій?

– Провладні партії отримали все, що хотіли. За
інформацією, що я володію, всюди Партія регіонів зареєстрована під номером один.
Що ще хотіти? Так випадково стається у нас в області, що всюди – у Львові
перший номер, у Червонограді – теж перший номер. Тому не думаю, що вони б могли
мати претензії до голови територіальної виборчої комісії.

– Що
можна ще чекати під час цієї виборчої кампанії?

– Що ми підозрюємо – це зняття з реєстрації.
Дуже багато є неточностей у законі про вибори до місцевих органів влади. Там не
конкретизовано за що саме  може бути
знятий кандидат з реєстрації. Відтак, що стосується мажоритарних округів, думаю,
цей механізм може бути задіяний. Зараз про це ще важко говорити, бо триває
висунення кандидатів по мажоритарних округах, а вже після реєстрації, коли
почнеться безпосередньо агітація, думаю, партія влади задіє зняття з
реєстрації. Друге. Зважаючи на те, що у територіальній виборчій комісії є абсолютна
більшість представників провладних політичних сил, можу спрогнозувати що члени
ДВК будуть більш прихильні до партії влади. Адже їх призначають ТВК й там також
представництво за провладними партіями буде більше. Тож можна очікувати, що під
час підрахунку голосів може бути фальсифікація. Тому ми, як політична сила,
будемо протидіяти цьому. На кожній дільниці будемо мати спостерігачів,
довірених осіб, щоб контролювати процес. Думаю, що цю роботу будемо координувати
з іншими політичними силами національно-демократичного спрямування. Але основна
протидія – це люди. І я хочу звернутися до мешканців, закликати їх прийти на
виборчі дільниці й проголосувати. Бо висока явка понижує можливості
фальсифікації. Треба, щоб максимальна кількість виборців прийшла й кожен
скористався своїм правом. Наголошу, незатребувані бюлетені створять можливість
до фальсифікацій.

– Застереження
щодо зняття з дистанції є тільки щодо мажоритарників чи це може стосуватися й
парторганізацій.
 

– Це може стосуватися і політичних сил. Не
виключаю такої можливості. І хоча ми наразі не маємо таких випадків, але ж
наразі ще не закінчилася реєстрація.

– Якщо
такі варіанти будуть задіяні, як це може відобразитися надалі?

– Якщо йти шляхом силового тиску, зняття з
реєстрації, недопущення до виборів, то у такий спосіб буде спотворено результат
волевиявлення. Адже люди мають симпатії до певних політичних сил. Коли ж вони
просто не зможуть скористатися своїм правом, то, очевидно, що політична
нестабільність в регіоні буде наростати. Люди, невдоволені тим , що їх
очікування не виправдалися, що їх обдурили на виборах, будуть відчувати
недовіру до влади, до її рішень. І що б не намагалася робити влада, це буде
сприйматися з недовірою і підозрою. До цього не треба допускати. Тим більше,
якщо влада хоче проводити серйозні реформи, як це заявляє президент. А реформи
можливо впроваджувати лише у випадку, коли є повне сприйняття суспільством. Якщо
ж це не так, то навіть добрі речі будуть сприйматися з підозрою.

– Партії
націонал-демократичного спрямування на обласному рівні домовлялися про спільні
дії під час виборчих перегонів, про те, що не будуть змагатися між собою. Чи
справді вдалося домовитися?

– Ми дуже добре координуємо свої дії з „Фронтом
змін”, з Народним Рухом України, з Конгресом Українських Націоналістів. Плануємо
ще провести переговори з партією „За Україну”. По деяких округах ми вже
домовилися але переговори ще тривають. Ми стараємося зробити так, щоб було
якомога менше поборювання по одному округу. Виставити сильних кандидатів в ті
округи, де немає сильних кандидатів від цих політичних сил, що я назвав. І ця
робота є досить успішною.

– Ви
очолили список Політичної партії „Наша Україна” 
до обласної ради. Яка зараз ситуація у партії, лідером якої був
президент?

– На загальноукраїнському рівні наш лідер на з’їзді
визнав помилки, які були допущені. Президія і рада партії повністю були
відправлені у відставку. Переобрано новий склад ради і президії, скорочено
склад керівництва, головою партії обрано Валентина Наливайченка. Словом
відбулося оновлення партії і нова команда досить активно взялася за роботу. Уже
після з’їзду відбулося два засідання президії щодо виборів до органів місцевого
самоврядування. На обласному рівні ми теж провели конференцію. У нас
демократична організація і були люди, які висловили незадоволення тим чи іншим
місцем у списку, але такі питання вирішуються у простий спосіб – голосуванням.
І партійці демонструють підтримують чи ні. Ніхто нікого не ображав,
проголосували й вирішили. Вважаю, що у нас дуже добрий список. Там нема
олігархів, які виступають спонсорами, а потім управляють процесом. У списку
тільки партійці, а також долучилися громадські організації. Разом у нашому
списку йдуть Конгрес української інтелігенції, йде Союз українок, Спілка
політичних в’язнів і репресованих, Товариство Надсяння. Це досить знакові
громадські організації. І вважаю те, що навколо нашої партії зорганізувався
великий спектр громадських діячів є добрим посилом для суспільства.

– Напередодні
виборів не траплялося випадків, коли  з
вашої політичної сили переманювали яскравих особистостей в інші партії, де брак
кадрів, однак більші перспективи?

–Яскравих людей? Насправді ні. Хоча були
випадки переходу в інші партії. Не хочу називати прізвища. Бо це право кожної
людини, вони зробили свій вибір. У нас зараз навпаки, партія поповнюється дуже
яскравими особистостями.  До них би я
відніс Валентина Наливайченка, Володимира Огризка. Якщо говорити про обласну
організацію, то тиждень тому до нас вступив Іван Гель – довголітній
політв’язень, який не був у жодній партії ніколи. А зараз вступив у „Нашу
Україну”.

– На
які результати сподіваєтеся на цих 
виборах?

– Ми сподіваємося на довіру до тієї політики, яку
ми проводили і, що ті результати, які зараз показують соціологічні дослідження
будуть перевершені
 

– Дещо
раніше Ви заявляли, що не зацікавлені знову йти у раду, якщо не буде проведено
реформи. Зокрема, йшлося про збільшення повноважень рад, про формування радами
виконавчих структур. Що вплинуло на зміну ваших намірів?

– Перш за все відповідальність. Партійна
організація схилялася до того, що я, як голова Львівської обласної ради, який
став депутатом за списком „Нашої України” повинен допомогти у такій складній
ситуації партії, повинен провести ці вибори. Рішення, щоб я очолив виборчий
штаб було прийняте заздалегідь, ще у листопаді минулого року. На раді партії. І
я просто не мав права відмовити організації. Це було б нечесно. Справді тому,
що я є головою обласної ради, завдячую партійній організації. Вона мене
висувала кандидатом у депутати і підтримала при обранні. І коли партія
звернулася з пропозицією очолити список, звичайно, треба було погоджуватися. Це
зіграло вирішальну роль. Я переконаний, що ми будемо мати в обласній раді добру,
якісну фракцію і будемо відстоювати ту позицію в облраді, яка буде відповідати
настроям львів’ян.

– Більше
сподівань на мажоритарників чи на список?

– Ми розраховуємо так як передбачено у законі
– 50 на 50. Думаю, що однакову кількість депутатів будемо мати за пропорційною
системою і за мажоритарною. Маємо добрих кандидатів у депутати по мажоритарних  округах і в багатьох переможемо.

– А яка
ситуація в райрадах?

– Думаю, що в районах у нас ситуація буде ще
успішнішою, аніж до облради. Поясню чому. Якщо брати обласний рівень, то тут більше
впливів має ВО „Свобода”. У них високий рейтинг у Львові, зате у сільських районах
нижчий. Більший рейтинг у „Фронту змін” у Львові, аніж у селах. А в „Нашої України”
є рівна підтримка у Львові і в сільських районах.

– Львівській
облраді не раз закидали звинувачення у заполітизованості. Подібні заяви
висловлював і в ЛОДА, мовляв, крім політичного піару депутатів нічого не
цікавить. За вашим баченням чого все ж більше політики чи господарки і як в
ідеалі мало б бути?

– Поясню чому так ставиться питання. Очевидно,
наші звернення, політичні заяви дуже дошкуляють. Декому дуже б хотілося, щоб
суспільство не реагувало на угоду по Чорноморському флоту, на наступ на
українську мову, на культуру. Дуже б хотілося, щоб це пройшло тихо. Але я
гордий за те, що у нас такі рішення є. Чому ж наголошується на цих питаннях?
Очевидно, що навіть для журналістів є більше цікавими власне політичні заяви, аніж
те, що прийняли якусь програму по сільському господарству. Подібні програми
цікаві вузькому колу спеціалістів. А політичні заяви зазвичай викликають більшу
зацікавленість, резонанс і не лише в нашій області. Політичні питання  є такими що торкаються кожного. Це болить кожного.
Тому й більше місця займають на сторінках ЗМІ. Але, якщо подивитися по кількості
прийнятих питань, а ми колись аналізували це для себе, то число політичних рішень
не досягає навіть 5% від загальної кількості рішень. Але, повторюся, ці рішення
є дошкульними і коли нам ставлять у звинувачення те, що ми займаємося
політикою, то це тільки тому що дуже хочуть, аби такої реакції не було. Хочуть,
аби всі сприймали податковий і бюджетний кодекси, навіть не бачивши їх, угоду
про Севастополь й подібні речі. І я дуже сподіваюся, що рада наступного
скликання також вирізнятиметься політичними рішеннями. Це Львівська обласна
рада – край, звідки йшли ініціативи, край небайдужих людей і це повинно
зберегтися.

– Назвіть
кілька засадничих програм, прийняття і впровадження яких стовідсотково відкине
закиди про те що обласна рада займається лише політиканством.

–Фундаментальне рішення, яке ми прийняли – це Стратегія
розвитку області, ратифікація і дозвіл на підписання угоди з Кабінетом
міністрів про регіональний розвиток. Майже непоміченим пройшло таке серйозне питання
як затвердження схеми планування територій області. Ми єдина область, яка має
генеральний план. Це план розвитку, в якому чітко вказано, де, що має будуватися.
І це дуже важливо для всіх органів влади – мати такий план. Ти знаєш чи можна
давати таку то ділянку під будівництво чи ні. Там занесені усі можливі
магістралі, трубопроводи, дороги. Це перспективний план. Звичайно, у нього
можна вносити зміни, але він вже зрозумілий для реалізації. Також ми створили Центр
просторового розвитку, який має реалізовувати цей план і має виготовити
генплани для всіх населених пунктів. Це фундаментальне рішення. Також ми
першими в Україні прийняли програму допомоги багатодітним сім’ям. Потім такі
програми за нашим зразком приймали інші обласні ради. Це додаткова допомога
багатодітним сім’ям, понад ту, що визначена законодавством. Кошти на програму
передбачено в обласному бюджеті. Ми щороку приймали якісні програми по освіті. Беручи
до уваги дані медиків, ми побачили, що багато дітей хворіє шлунковими
хворобами. Відтак зосередилися на проблемах харчування у школах. Були виділені
кошти на ремонти харчоблоків, на закупівлю нового обладнання в їдальні, робили
акцент на якісному харчуванні. Також щороку на розвиток сільського господарства
за різними програмами передбачалося 7-9 млн грн. Старалися кожну галузь, де є
проблеми підтримати і вважаю, що нам це вдавалося дуже ефективно.

–Щодо
звинувачень у корупції. Чому ані ваші спростування, ані висновки правоохоронних
органів не виявилися достатніми, аби переконати, що корупції в облраді немає.
 

–Питання корупції взагалі хвилює людей
найбільше і не тільки громадян нашої країни, але й хвилює світове
співтовариство. Адже корупція сьогодні це найбільша перешкода в просуванні України
у демократичному напрямку, в європейські структури. Тому як тільки хтось
піднімає питання про корупцію, то це твердження апріорі буде лягати на готовий
грунт. Рівень корупції в державі дуже високий. Але корупцію не подолати методом
заміни одного чиновника, гвинтика. І після цього заявляти, що корупцію вигнали.
Яскравий приклад освіта. Можна було говорити дуже багато, що при вступі у ВУЗи
діють корупційні схеми, міняти комісії, але з року в рік повторялося все те саме.
Ситуація не покращувалася. Але достатньо було одного системного рішення – тестів
і рівень корупції різко понизився. Сьогодні, коли спілкуюся з викладачами, вони
чітко говорять, що рівень студентів першого, другого курсів, які вступали за
результатами тестів, є набагато вищим, аніж у студентів старших курсів. Ми
маємо і якісний відбір, і маємо пониження рівня корупції. З корупцією треба
боротися на загальнодержавному рівні, системними методами, а не індивідуально.

А звинувачення,  які будуть лунати, важко розвінчати, бо такі
є очікування. І як пояснити є корупція чи немає. Будеш говорити, що ні, а тобі
апріорі не вірять. Треба інші питання ставити. До прикладу, якщо Іван Денькович
звинувачує в корупції, хай чітко скаже, що за таке і таке питання платив такий
то чоловік і платив стільки то грошей. І в який спосіб це розподілялося між депутатами.
Чому нічого не конкретизовано. Коли людина знає, то конкретно говорить, а якщо
не знає, то це здогадки. Ніколи ж конкретики з його вуст не прозвучало. Одного
разу він сказав таку фразу, мовляв, корупція в обласну раду прийшла зі стін
міської ради. Я проаналізував список депутатів, а Денькович чи не єдиний, який
був депутатом міської ради й згодом став депутатом обласної ради.

– Висловлення
недовіри Горбалю. Це рішення далося нелегко і не з першого разу. Які його наслідки,
навіщо на це потрібно було тратити стільки часу і зусиль?

– Я думаю, що ми досягли своєї мети, адже
передусім ми хотіли довести, що громаду треба шанувати. Не можна правити тут, у
Львівській області, так просто, зверху. З позиції: маю своє бачення і треба,
щоб усі його виконували. Необхідно зважати на думки громади і від цього не має
права відійти жоден керівник обласної адміністрації. Голова ЛОДА, він же
народний депутат Василь Горбаль, їдучи до Києва на сесію парламенту, де мала
відбуватися ратифікація щодо угод по Чорноморському флоту, мав рішення обласної
ради з вимогою до Верховної ради цього не робити. Ми повторили це рішення під
стінами Верховної Ради. А депутати облради представляють думку громади. Однак  він демонстративно не зважає на цю думку. Хіба
ж це правильно? Я переконаний що ні. Рішення про недовіру було сигналом для
нього. Голова адміністрації несе відповідальність за ситуацію в області. І щоб
вирішувати питання, він мусить зважати на громаду. Йому потрібен спокій, його дії
мають бути співзвучні з баченням громади. Не можна проштовхувати виключно своє
бачення. Але, на жаль, такий стиль у Партії регіонів.

– Як зараз
відбувається співпраця з Горбалем?

– Думаю, він чоловік міцний. Люди, які в
політиці, не повинні на такі речі ображатися. Він має бути відповідальною
людиною. Коли маєш відповідальність, то не зважаєш на рішення, а виконуєш свою
роботу.

– Тобто
ви самі визнаєте, що Горбалю на це рішення не варто зважати, а впроваджувати й
надалі свою політику.

– Побачимо чи він буде так твердо проводити
свою політику. А чи буде змушений трохи озиратися назад і коригувати свої дії.

– Висловлення
недовіри не відобразилося на депутатах-чиновниках?

–Певні скорочення відбулися. Є депутати, які
працювали в органах виконавчої влади, вони тут же були змушені написати заяви на
звільнення з власного бажання. Це не прикрашає будь-кого. Це неправильний хід.

– Вважаєте,
що будуть і надалі подібні залякування?

– А вже немає кого лякати.

– Яким
в бачите розклад політичних сил у наступній каденції ради, адже корекція
можлива за рахунок мажоритарних округів?

– Справді багато що залежить як пройдуть
вибори в мажоритарних округах. Сьогодні важко спрогнозувати, адже у мажоритарці
партійна приналежність не грає визначальної ролі. Матиме певний плюс чи мінус
але не визначальну. А щодо представництва політичних сил в раді, то зважаючи на
соціологічні дані, які є на сьогодні, можна говорити, що у нас будуть ВО „Свобода”,
„Фронт змін”, „Наша Україна”. Важко спрогнозувати, що буде з „Батьківщиною”, бо
зважаючи на ті процеси, які є сьогодні, важко сказати чи ця політична сила взагалі
братиме участь у виборах. Швидше за все в раду потрапить „Сильна Україна”, а
також Партія регіонів і „Пора”.

– Ви
зазначили, що не хотіли, аби наступна каденція відмовлялася від політичних
рішень. Підозрюєте, що у наступній раді буде більше людей з бізнесу, аніж
політиків?

– Треба, щоб це було поєднано і щоб були люди
з бізнесу і достатньо політиків. Чого бракує сьогоднішній обласній раді – це яскравих
представників бізнесу. Тому нам тяжко даються деякі рішення і звідси йдуть
звинувачення у корупції. На останньому засіданні ми не змогли прийняти
очевидного рішення про надання згоди на використання технічної води для
компанії „Хенкель Україна”. Хоча це підприємство принесло найбільші інвестиції,
мабуть за останні 10 років. Чи правильно ми зробили? Очевидно, що це
неправильне рішення. А так трапилося, бо декому з депутатів, далеких від
бізнесу, завжди важко подібні рішення даються. Вони бачать щось страшне там. Бо
людина, яка не проходила школу бізнесу не розуміє про що йдеться. Здається
завжди, що там хтось страшенно збагачується. Аналогічне питання стосувалося Львівського
дріжджового заводу, який є гордістю Львова. А депутати обласної ради не
голосують. І це неправильно. Тому має бути поєднання – має бути представлений і
політичний спектр і бізнесовий. І сподіваюся, що таке поєднання буде.

– Вже
зараз політологи прогнозують, що новостворена рада буде некерована через
роздрібленість політичних сил.

– Керувати завжди можна. Я боюся іншого, щоб
радою не керували з-за стін ради. Дуже б не хотів, щоб таке відбулося, а такі
перестороги в мене є, загрози існують з боку виконавчої влади, правлячої команди.
Є бажання керувати радою, призначити маріонеткового голову, який чітко буде слухати
і виконувати накази з кабінету голови обласної державної адміністрації. Не
хочеться, щоб радою управляли з інших кабінетів. Провладні партії будуть
намагатися набрати якомога більше представництво, через залякування. На жаль,
це вже має місце. Адже після тих чи інших голосувань йдуть звільнення з роботи.
Йдуть відповідні розмови, а може б ти краще висовувався від тієї політичної
сили, а може взагалі не вартує брати участь у виборах…

– Щоб
ви порадили своєму наступнику.

– Хочу порадити одне: завжди зважати на думку
громади. Приймати рішення в інтересах громади, рішення для розвитку області,
бути виразником тих прагнень і сподівань, які має громада. Щоб позиція громади
через представницький орган завжди була чутна в Києві, була чутна у цілій Україні,
а подекуди варто, аби почула й світова громадськість.

 

 

 

 

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...