Брати Радковці: „Львівські підземелля волають про допомогу!” / Міські хроніки / ЛЬВІВ / proUA.com



	читайте також

15:16	Львів не ловив його, але піймав
12:07	Суд визнав чиновника Львівської міськради винним у корупційних діях
14:14	Бульдозер пошкодив систему дегазації Грибовицького сміттєзвалища
17:52	Беззахисна муніципальна дружина
16:28	«Я рускій би виучіл только за то, что ім разгаварівал Боря»
14:26	Єврошахраї
10:59	Ірина Фаріон: “Це був майстер-клас, який я продемонструвала на цілу країну”
10:52	Розплата, що затягнулась
11:59	Травмований Львів
12:02	Рулетка без виграшу



	Міські хроніки	Архів

Брати Радковці: „Львівські підземелля волають про допомогу!”

Ірина ЮЗИК, «Ратуша» / 29.04.2010 17:03

Кількість підземель у нашому місті дорівнює кількості ходів у мурашнику, — авторитетно заявив на початку нашої розмови “професійний львів’янин” Петро Радковець. — Вони є на різних рівнях і в різному стані. Використовувати підземні зали можна по-різному — для влаштування комунікацій чи як складські приміщення, або як туристичні об’єкти”.

Зневажені сучасниками

Для використання туристичних маршрутів підземелля мають бути, зрозуміло, адаптовані — задовільний технічний і санітарний стан. Наприклад, за кордоном підземний туризм надзвичайно популярний, особливо у Польщі та Німеччині, розповіли брати-краєзнавці. Натомість у нас ця галузь не розвинута, для відвідин відкрито лише незначну частину підземних галерей. Досі немає конкретного реєстру львівських підземель, їх перепис і підрахунок міська влада розпочала нещодавно, та навіть це вже є хорошим кроком уперед, зазначили екскурсоводи. Якщо точніше, посадовці почали дізнаватися, які підвали приватизовані, які ні, які використовують, чи на законних підставах і для чого. Це ще не паспортизація, але вже певний облік.

“Найважливіше, що я хочу сказати, — зазначив Петро Радковець, — підземний Львів стогне. Насамперед, стогне від навантаження, яке дає транспорт. Рідкісні магазини використовують візочки для довозу товару, більшість ставить вантажівки просто під дверима”. По-друге, від недогляду і неуваги, а також від небережливого ставлення, варварського використання тощо.

Від пивниць до бомбосховищ

Львівські підземелля напрочуд різноманітні. Це і пивниці, в яких колись зберігали вино, які були та й досі є мало не під кожною кам’яницею площі Ринок і прилеглих вуличок. Це й підсіння — унікальні підвали під заможними львівськими будинками, куди можна було закотити бочки, занести крам, а зрідка й возом заїхати просто з вулиці. Це й різноманітні схованки, тунелі, таємні переходи, які ведуть почасти і за межі міста, а також бомбосховища та бункери часів II світової війни, до прикладу, пагорби біля ЛОДА, Порохової вежі, у парку біля університету Франка, поруч зі Стрийським ринком. До слова, Радковці згадують, що вони не встановили господаря львівських бомбосховищ — це і не МНС, і не військовики, і не чиновники. Але колодки на дверях висять, спробуйте лише туди зайти, і власник одразу з’явиться, жартують “професійні львів’яни”.

Підземний Львів надзвичайно цікавий! Його треба досліджувати, треба відкривати, наголошують львовознавці. Прекрасні величезні підземелля, які гіпотетично могли б бути туристичною Меккою, — площа Ринок, 10, кут із вулицею Руською. За спостереженнями братів Радковців, на першому поверсі того великого будинку, де нині сувенірна крамниця, дуже волого вже років 20, найбільш імовірно, сирість іде саме з підвалів. Тож у якому вони стані, чи почищені, чи доглянуті, можна лише гадати. Величезні, щоправда, також вологі підвали під універмагом на площі Ринок, пригадує Петро Радковець. Чудесні підземелля під Домініканським собором. До честі його господарів, вони давно працюють над можливістю відкрити свої підземні галереї для туристів. Проте доки все не дослідили й не убезпечили, відвідувачів не пропускають. На вулиці Братів Рогатинців років 10 тому була елітна кнайпа “Під Вежею”, яка отримала свою назву завдяки справжнісінькій оборонній вежі безпосередньо всередині будівлі. Загалом негарних підземель немає. Є недокладені руки, з гіркотою жартують краєзнавці.

Є, наприклад, чудова ідея, яка ніяк не реалізується — в якомусь місці у центрі Львова поставити герметичні скляні екрани, крізь які було б видно Полтву. Найкраще — біля Оперного театру, щоб люди зрештою переконалися — Полтва не тече під театром, усміхаються “професійні львів’яни”, запевняючи, що цей проект не є надзвичайно дорогим. Найпростіше — показати Полтву у підземному переході до готелю “Жорж”, зробивши одну зі стін скляною, а також можна зробити прозорими каналізаційні люки.

“Підземні” небезпеки

На запитання, чи становлять львівські підземелля, в яких не наведено лад, небезпеку для львів’ян, брати Радковці в один голос відповіли ствердно, а потім уточнили, що обвали і руйнування — лише півбіди. Значно гірше — натрапити на інфекції, які живуть віками, особливо в місцях колишніх захоронень. До слова, сьогодні на колишніх цвинтарях частенько зводять заклади громадського харчування, як от, наприклад, на площі Підкови. Зрозуміло, таку практику Радковці не могли назвати хорошим рішенням, натомість тут було б більш доречно розбивати сквери. Чудовий приклад — вернісаж, легкий сувенірний ринок на місці колишніх захоронень, адже будувати будинки на вчорашніх могилах і неетично, і небезпечно.

Іще одна небезпека підземель — їх неконтрольованість. Якщо десь є якийсь вхід, дірка, якийсь хлопчак чи підліток неодмінно туди залізе, а от чи вилізе... У Медових печерах заблукав не один діггер-аматор. Не один авантюрист у гонитві за адреналіном поламав собі кінцівки у колишніх військових шахтах під Львовом. Любитель склепів ризикував підчепити у завалених криптах навіть давно зруйнованих цвинтарів, якусь древню заразу. А той, хто спускався без відповідного обладнання в колектор Полтви, мав великі шанси попливти за течією десь аж до вулиці Хімічної. Тож підземні приміщення не повинні бути відкритими, наголошують Радковці. Або закриті, або досліджені, убезпечені і продезінфіковані, а ще неодмінно з “вахтером” на вході, який відповідає за відвідувачів підземних галерей.

Окрім того, підземелля можуть наповнюватися стічними водами і підмивати фундаменти будинків. Однією з причин обвалу будинку на вулиці Валовій вважають власне заповнення водою його глухого колектора, поінформували брати. Проте досліджень на ймовірність підмивання, на жаль, так і не проводять. Не у найкращому стані наш міський водний колектор, який регулярно прориває то там то сям, зітхають львовознавці.
Під час бесіди брати Радковці згадали, що львівськими підземеллями у недалекому майбутньому планують прокласти масштабний цілісний туристичний маршрут. За цією інформацією “львовознавці” рекомендують звернутися до чиновника міськради, точніше, до заступника міського голови Василя Косіва.

Перспективи грандіозного задуму

“Ця ідея не належить Львову, у багатьох європейських містах є доступні для відвідувачів підземелля, — повідомив посадовець Василь Косів. — Це і підземні ходи, і пивниці дуже цікаві для огляду. Рівень Львова із часів середньовіччя піднявся на кілька метрів, тож відкрити підземелля — продемонструвати середньовічні, а подекуди й готичні мури”. Також нижче рівня бруківки можна експонувати археологічні знахідки і наочно показувати історію міста, додав чиновник.

І про реальні кроки. Проект “Підземний Львів”, зрозуміло, дуже дорогий. Зрозуміло, таких коштів у бюджеті нема. Тож 1 березня цього року міськрада подала заявку на грант до програми добросусідства Польщі, Білорусі, України, поінформував Василь Косів, у травні — червні має бути результат. Місто Лева просить кошти на три речі: проведення досліджень, створення концепції маршруту (локалізація, наповнення), проектування. Мета цього першого кроку — отримати проектно-кошторисну документацію. Потім Львів подаватимуть і на реалізацію проекту. Кошти на це виділяє Євросоюз. Звісно, для цього центр міста неодмінно треба зробити пішохідною зоною.

Заплановано також промоційну співпрацю з Польщею, у містах якої є чимало туристичних підземних маршрутів. Простіше, у польських підземеллях розповідатимуть і про львівські, а у львівських — про польські.

“Суть цього підземного маршруту, — повідомив Василь Косів, — у тому, що він має бути неперерваним. Закордонна практика така: де немає природного з’єднання, його роблять навмисне, наприклад у Любліні, Ряшеві, Кракові. Окрім того, підземні маршрути відкривають поступово, з роками приєднуючи нові й нові галереї. Швидше за все, і в нас так буде. Також варто додати, що потенціал Львова значно більший, ніж, наприклад, Ряшева”.
На запитання, які львівські підземелля претендують на внесення до маршруту, заступник міського голови поінформував: підземні галереї під Ратушею, підземелля під єзуїтами, підвали колишніх середньовічних кварталів, де нині немає наземних споруд, наприклад, площа з пам’ятником Никифору біля Домініканського собору, північний бік площі Ринок, де взимку ставлять ковзанку, площа між єзуїтським монастирем і готелем “Леополіс”.

Що ж до часових рамок, то перший етап — дослідження, концепція, проектування — триватиме півтора року, починаючи з осені 2010 у разі отримання гранту. Навесні 2012-го з готовим проектом треба буде подавати заявки на нові гранти. На перший етап, тобто проектні роботи, Львів просить 500 тисяч євро. Скільки ж треба буде на облаштування, власне, підземного туризму, наразі сказати неможливо.

Ірина ЮЗИК, «Ратуша»

Роздрукувати |

Обговорити у форумі |

Відіслати статтю другові

Коментарі