Про те, що за час каденції міського голови Львова Андрія Садового із землею та майном міста відбуваються речі принаймні дивні, не згадував та не писав хіба що лінивий. Але невтомний львівський мер не перестає підкидати все нові й нові факти для роздумів. З одного боку – багатомільйонні кредитні контракти, які за словами Садового, повинні покращити життя львів`ян, з іншого – цікаві оборудки, внаслідок яких ті ж самі мільйони крізь пальці міської влади витікають у невідомому напрямку. Яскравий приклад – недавнє рішення про продаж у приватні руки готелю «Львів» за сміхотворну суму у 18 мільйонів гривень (фахівці оцінюють цю споруду як мінімум у 50 млн., а дехто називає цифри понад 100 млн.). І спробуй не повірити після цього чуткам про те, що окремі люди отримали за лобіювання цього рішення подяку у розмірі суми з шістьма нулями (у твердій валюті, зрозуміло).
У описаній нижче історії прямого сприяння міської влади фактично рейдерській атаці на ласий шматочок міської землі нібито не прослідковується. Чиновники просто закривають очі на спробу захоплення міської землі. В чиїх інтересах і за яку винагороду – питання окреме. Однак все по порядку.
У червні 2002 року ВАТ «Агрокультура» підписало з Львівською міськрадою договір оренди земельної ділянки площею майже 10 га на розі вулиць Стрийської та Чмоли терміном на 5 років «для вирощування та реалізації квіткової та овочевої продукції». У 2007 році, коли термін оренди закінчився, депутати міської ради відмовили ВАТ «Агрокультура» у продовженні угоди. Мотивація міських райців була проста – ласий шматок землі у престижному районі міста, який планується перетворити на майбутній діловий центр Львова, можна використати значно ефективніше. Поруч податкова адміністрація, хороші транспортні розв’язки – використовувати землю, придатну для будівництва офісних центрів та інших громадських споруд, для сільськогосподарського призначення депутатам міськради видалося неефективним. При цьому і плату за цей воістину золотий шмат землі орендарі сплачували вкрай символічну – 70 гривень 44 копійки у рік. І зрозуміло, не проти були продовжити договір на тих же умовах.
Два роки ситуація залишалася незмінною. «Агрокультура» бомбардує міськраду вимогами продовжити договір, депутати ці вимоги ігнорують. Між тим згадана ділянка просто пустує, оскільки орендар в очікуванні рішення не проводить жодної господарської діяльності. Ні квітів, ні овочів, ні іншої продукції…
І ось тут хтось напоумив керівників «Агрокультури» на геніальний хід. Підприємство звертається до Господарського суду у Львівській області з позовом до міськради, вимагаючи продовжити угоду, що втратила силу, ще на 25 (!) років. І 8 липня 2009 року суддя Господарського суду Н.Березяк без тіні сумніву задовольняє позов, зобов’язавши міську владу продовжити договір оренди. Чим при цьому керується суддя,незрозуміло. Попередній договір не передбачає жодних зобов`язань для власника землі, тобто для Львівської міської ради, знову віддавати землю тому ж орендареві. Тим більше на вп`ятеро більший термін.
Що мав би робити добрий господар, у якого з-під носа тягнуть його добро? Маючи при цьому штат кваліфікованих юристів, та й, визнаємо, інші важелі впливу. Зрозуміло, боротися всіма можливими засобами. Що ж відбувається насправді? А нічого. Мовчання ягнят. Львівська міська рада, яка згідно з законом має цілих десять днів на те, щоб подати скаргу у апеляційний суд, і яка у всіх інших випадках цим правом незмінно користається, цього разу чомусь скарги не подає. Ну не бажає команда Садового рятувати міську землю і все тут. Чому? А хто його знає… Тільки якщо містом знову блукатимуть чутки із конкретними сумами подяки за мовчання – чого ж тут дивуватися.
Нерадивість міських чиновників виглядає ще дивнішою на тлі реакції міського прокурора Андрія Палюха, який фактично попрацював за юридичну службу міськради, подавши апеляційну скаргу на рішення Господарського суду. Рішення суду винесене «з порушенням та неправильним застосуванням норм як матеріального, так і процесуального права, а тому підлягає скасуванню» - зазначає прокурор.
Прокурорський протест займає шість сторінок друкованого тексту, тож усю його фабулу переповідати зайве. Однак головне, чим обгрунтовує свою скаргу прокурор міста Львова – необхідною умовою поновлення чи продовження договору є рішення Львівської міської ради про надання згаданої земельної ділянки в оренду. А позаяк згаданого ріщення немає (як і бажання його приймати), то покладаючи на міськраду зобов`язання поновити договір, суд порушив зразу кілька законів, включно із Законом про місцеве самоврядування, Земельним кодексом та Конституцією України. Все логічно та обгрунтовано.
Логічно та обгрунтовано все, крім одного. Те, що побачив прокурор, у першу чергу мала б помітити зацікавлена сторона, тобто Львівська міська рада. Але виглядає на те, що працівники юридичного відділу мерії вивчали якесь інше законодавство і не змогли помітити відвертих порушень своїх ж таки прав та інтересів? Чи просто не схотіли помітити? Це ж так просто, особливо коли дослухаєшся до мудрих порад згори.
P.S. Завтра, 19 серпня, Львівський апеляційний суд під головуванням судді Бойка має винести своє рішення у цій справі. Цікаво буде подивитися, як цього разу юристи Садового захищатимуть інтереси міської громади Львова.
При повному або частковому відтворенні посилання на portal.Lviv.ua обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайта може не поділяти думку автора та не несе відповідальності за авторські матеріали.
Додати до Вибраного
Зробити стартовою
Новини
Навігатор
Погода
Афіша
Контакти
Міські хроніки
Теми дня
Архів
Роздрукувати
Обговорити у форумі
Відіслати статтю другові
