Українське євробачення у Львові
Як національне мегашоу змінює сенси та розвінчує міфи
Про такий виступ на стадіоні мріє кожен співак. Величезна сцена довжиною 49 метрів, ультрасучасні світло та звук, яскраві спецефекти, 14 тисяч глядачів, телетрансляція з дев'ятимільйонною аудиторією.

17 серпня на «Арені Львів» для десяти молодих і талановитих українських виконавців ця мрія стане реальністю. Вони голосно зазвучать на всю країну. І це класно, бо так важливо на початку своєї музичної кар'єри отримати визнання та потужну підтримку.
Власне, говорячи мовою шоу-бізнесу, для «розкрутки» нових україномовних співаків та гуртів і створено національний телепроєкт «Українська пісня» (Ukrainian Song Project).

Однак «Українська пісня» цікава не тільки хорошою українською музикою, а й тим, як проєкт творить історію України в культурі, пісні, мові. Про це ми говоримо з одним із організаторів Ukrainian Song Project Ігорем Васюником.
Пане Ігоре, чи сподівалися тоді у 2016-му, на старті, що проєкт стане настільки популярним і статусним, що його називатимуть українським євробаченням?

– Ми саме цього і прагнули. Щоправда не очікували, що цього статусу здобудемо так швидко – усього за 3 роки. Від самого початку планували, що проєкт «Українська пісня» має бути грандіозним, видовищним, масштабним і впізнаваним на всеукраїнському рівні. Бо інакше складно популяризувати україномовну пісню, створювати нові сенси та тренди, формувати нове ставлення до українського. Особливо, коли нам прищеплюють комплекс меншовартості, транслюючи міфи: ось українською співають та говорять переважно на Західній Україні, що україномовного контенту мало, що він не цікавий, що він неконкурентноздатний.
Насправді ж усе інакше?

– Так. Люди читають історії про наш проєкт і перестають вірити в цей міф та сумніватися у спроможності сучасних українських пісень ставати хітами.

Головна умова участі – пісня має бути українською мовою. І ми кожного року отримуємо 300 заявок, з яких й обираємо 10 найкращих. Цього року навіть змушені були продовжити термін прийому заявок. Виконавці просили більше часу, бо вони писали пісні спеціально під проєкт. І це не просто 300 заявок – ось моя пісня. Ні, це записи, виконані у професійній студії, також учасники подають відео виступів зі сцени. Отже співаки докладають зусиль, працюють на якісному рівні, аби їхня україномовна пісня потрапила до нас.

І заявки приходять з усієї України: зі Сходу, Півдня, Центру, ну і, звичайно, з Західної України. Це говорить про те, що українська пісня є однаково популярна по всій країні.

Ще одна цікава історія. Більшість вже й забула, що гурт «DILEMMA» починав років 10 тому як російськомовний виконавець. Зараз він популярний саме з україномовним репертуаром.

Іноземці охоче співають польський гурт «CHEMIA», який у 2018 році спеціально для виступу на нашому проєкті переклав пісню «Герой» з англійської на українську.
Тобто умова співати українською стосується також і закордонних гостей проєкту?

– Щонайменше одну пісню мають виконати українською. Цього року приїде польський «Enej» і вони теж співатимуть українською. Переконаний, що поява телепроєкту «Українська пісня», скажемо так, показала, наскільки поширеною є україномовна пісня, наскільки вона в тренді і те, що співаки та гурти для свого розвитку обирають українське.

Ще одним доказом успішності української пісні є гурт «БЕZ ОБМЕЖЕНЬ». Хлопці дають 120 концертів у рік. Потенціал є і він величезний.
В цьому, напевно, і квоти на україномовний контент допомагають?

– Звичайно. Але не розглядайте квоти як якісь преференції для проєкту, що сприяють його популярності. Думаю, і «Закон про мову», і національний телепроєкт «Українська пісня» – це засоби для розвитку українського в державі, реалізація внутрішньої національної політики щодо розвитку нашої ідентичності. І таких україномовних проєктів має бути більше. Не тільки в музиці, а й в книгах, інтернет-виданнях, на радіо та на телебаченні.
Чим «Українська пісня» відрізняється від інших музичних концертів чи фестивалів?

– Насамперед своєю місією. Ми шукаємо нових і талановитих співаків, виводимо їх на всеукраїнський рівень: даємо шанс заявити про себе та знайти свого продюсера, своїх фанатів, свій ефір на радіо. Разом із ще невідомими чи маловідомими виконавцями у проєкті беруть участь відомі українські зірки.
Цього року хедлайнерами «Української пісні» стали Тіна Кароль, Беz Обмежень, Арсен Мірзоян, Melovin, М'ята, Dilemma, Alyosha, Jerry Heil, Tarabarova. Це надихає. Ще вчора дехто з них стояв у черзі за автографом до улюбленої зірки, а сьогодні співає з ними на одній сцені. В цілому ми створюємо видовищне мегашоу на стадіоні «Арена Львів» і 24 серпня в ефірі каналу «Україна» вийде телеверсія концерту.
Такі масштаби вимагають великих коштів. Невже продаж квитків усе покриває?

– До самоокупності проєкту ми прийдемо згодом. Зараз є фінансова підтримка держави та меценатів. Долучається також і благодійний фонд «Гуманітарні ініціативи», яким маю честь керувати. Принагідно хочу подякувати усім партнерам, друзям, волонтерам, бо саме завдяки цим людям «Українська пісня» відбулася як наша велика перемога у медійному просторі.
А яка ваша улюблена сучасна українська пісня?

– Якщо зі всіх пісень, що мені подобаються, вибрати най-най-най, то, напевно, це «Я їду додому» Святослава Вакарчука. Часто буваю у відрядженнях по Україні і за кордоном, тому мені дуже знайомий цей настрій, коли повертаєшся додому… Очікування радості зустрічі з рідним. Все ж таки правда: де б ти не був, а вдома ліпше. Тому я так вболіваю за Україну. Хочеться, щоб люди поверталися і працювали вдома.

Із задоволенням також слухаю «Антитіла». Вони справжні і щирі у своїх піснях.
Співайте українською мовою. На забаві, в душі, в автіці дорогою на роботу. І приходьте на концерт «Українська пісня», бо наше – краще.
Автор: Омелян Шевчук

Верстка: Вероніка Рой
Фото: офіційна Facebook-сторінка "Української пісні"