ОСТАННІ НОВИНИ

А той третій празник – Святе Водохреща

Вероніка РОЙ

|

Усі ми знаємо відому та дуже популярну в Україні колядку «Добрий вечір тобі», у якій перелічують три важливі різдвяні свята. Два з них – Різдво та Святого Василя – ми вже відсвяткували. Тож залишилося завершальне свято різдвяного циклу — Водохреща. Традиційно 18 січня ми святкуємо «Голодну кутю» або Другий Святвечір, а вже на саме Водохреща, 19 січня, – пірнаємо в ополонку, аби очистити душу та тіло.

Львівський портал дізнався про обряди та традиції другого Святвечора та Водохреща.

А чому «Голодна кутя» – голодна, або які страви мають бути на столі у Другий святвечір?

Згідно з давніми традиціями, в Україні святкували три Святвечори. Так, саме три, а не два, як це у нас здебільшого прийнято. Перший відзначали 6 січня – це Різдвяний Святий вечір або «Багата кутя», другий – 13 січня, гуцули його ще називали Василевий Святвечір, а вже 18 січня – надвечір’я Богоявлення або вечір перед Водохрещем.

«У західній Україні невідомо з яких причин склалося так, що ми фактично залишили святкування першого і третього Святвечора, і ми той третій називаємо другим. Сьогодні переважно люди дублюють страви, ті, які були на перший Святвечір. Дуже часто на перший Святий вечір готують більше страв, а на другий – менше. Але знову ж таки, це залежить навіть не від місцевої якоїсь традиції, а від родинної. Наприклад, Львів – це місто, а в середньовіччя тут жили різні національності. Відповідно, кожна національність, яка була у Львові, святкувала свої свята і вони мали свої традиції святкування. Якщо ж говорити про те, що є навколо Львова, то там переважала сільська традиція», – розповіла у коментарі Львівському порталу старший науковий співробітник відділу етнології і сучасності Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька.

Мабуть, у більшості постає питання: а чому ж «Голодну кутю» називають «голодною». Насправді, все дуже просто. Кутя називається «голодною», бо ще з давнини цілий день, напередодні Водохреща, люди повинні були дотримуватися суворого посту, а на столі в родини було значно менше страв, аніж на перший Святвечір.

Традиційно із сходженням вечірньої зорі сім’я сідає за стіл. Спершу родина молиться, а згодом переходить до прийому їжі. На столі повинні бути лише пісні страви. У святковому меню переважно «голодна кутя», вареники з капусти, рибні страви, пісний борщ з вушками, гречані млинці, пісні голубці, узвар тощо. Під час Святої вечері усіх пригощають кутею, що є основною стравою столу. Опісля усі члени родини кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

Колись на Другий Святий вечір українці готували страви з тих продуктів, які були в господарстві. Але завжди суворо дотримувались традиції та того, що всі страви повинні бути пісними.

«Є традиційні страви, які є характерними для українців загалом. До прикладу, кутя, узвар, борщ, вареники, риба та інші. Це те, до чого ми звикли. Але є і такі страви, які сьогодні на стіл не подають, оскільки їх здебільшого не пам’ятають. Це страви, які робили з борошна, різні затірки та інші. Як і сьогодні, страви мали бути пісними. А там вже, кому як фантазія дозволяла, і в кого які були продукти в господарстві, з того і готували. Тут навіть мова не про регіон. Зараз ми більш-менш зосередились на кількох стравах, бо у нас продукти є доступними, а раніше переважно готували з того, що мали», – розповіла Леся Горошко-Погорецька.

Як розповів Львівському порталу настоятель храму святих апостолів Петра і Павла, військовий капелан (УГКЦ) Степан Сус, головний мотив Святого вечора – це зустрітись всією родиною за святковим столом, подякувати Богові за його щедрість та дари, і звичайно, належним чином приготуватись до свята Різдва Христового та Богоявлення. Адже як колись, так і сьогодні, після Святої вечері уся родина збиралась до церкви на Богослужіння та належним чином переживала свято.

«Напередодні свята Богоявлення або Водохреща християни відзначають Святвечір, який знаний у народі як Щедрий вечір, «Голодна кутя» або просто Другий Святий вечір. Під час Святої вечері усіх пригощаються кутею, що є основною стравою столу. В українській традиції є 4 визначення для цієї страви: «Багата кутя», яку готують на Святий вечір перед Різдвом Христовим; «Щедра кутя», яку готували колись перед Старим Новим роком; «Голодна кутя», яку приготовляють на Другий Святий вечір перед Богоявленням та «Чорна кутя», яку готують у деяких регіонах України під час поминання померлих.

Кажуть, що різниця між «Багатою кутею» та «Голодною кутею» полягає у тому, які страви є на столі. На перший Святвечір на столі було 12 пісних страв, а вже на другий ця кількість страв була значно меншою, від того й пішла назва самої куті «голодна кутя». Важливо пам’ятати, що саме святкування чи відзначення цих Святих вечорів відноситься до християнських та культурних традицій українського народу. І часто в кожному регіоні України, ба навіть серед українців, що проживають в діаспорі, воно має різне забарвлення та особливі традиції», – каже він.

А які традиції Другого Святвечора?

Спалювання Дідуха. Раніше, у Другий Святвечір, коли на вулиці вже панувала темрява, із дому виносили Дідуха та спалювали його. Таким чином прощалися із зимою та закликали весну.

Проте дослідниця Леся Горошко-Погорецька розповіла Львівському порталу, що спалювати Дідуха могли і після перших різдвяних свят. За її словами, спалюванням Дідуха колись також відпроваджували померлих родичів.

«Проганяли кутю». Згідно з давніми традиціями, опівночі усі члени сім’ї виходили з хати на двір та били макогонами, ложками, вигукуючи: «Тікай кутя з покутя, а узвар — іди на базар,а ви, кури, — на яйця, паляниці лишайтесь на полиці, а Дідух — на теплий дух, щоб покинути кожух!».

За словами дослідниці, в основі цієї традиції також лежить поминальний звичай. Тобто, відпровадження покійних предків, які за віруваннями, певний час перебувають у нашому світі.

Освячення води. У Другий Святвечір є традиція ходити по свячену воду у церкву. Згодом нею ж господар кропить усіх членів сім’ї та житло. Цей обряд існує і до сьогодні.

Ворожіння. Загалом ворожіння були розкидані на період усіх різдвяних свят. Через те, що це початок Нового року, а на початку якогось часового проміжку люди намагались побачити, що відбудеться впродовж року. Там могли бути і господарські ворожіння – що садити цього року, яким буде врожай, тощо. Також у цей день ворожили і дівчата на своє майбутнє. Хоча цих ворожінь було значно менше, аніж на Андрія чи Катерини.

Щедрування. У Надвечір’я Богоявлення до осель українців приходять щедрувати дівчата. Тоді як з 13 на 14 січня щедрівниками були хлопці.

«Через те, що на Василя або на Старий Новий рік була досить поширена традиція «полазник», коли до хати могли заходити лише чоловіки, то дівчата в принципі не могли ходити щедрувати. Також у нас на заході України випав цей Святий вечір на Старий Новий рік, то відповідно змістилися усі щедрівки на Водохреща. А оскільки там немає звичаю «полазника», то дівчата можуть приходити щедрувати», – розповіла Львівському порталу Леся Горошко-Погорецька.

Раніше на Водохреща обов’язково купались колядники та маланкарі…

З давніх давен люди вважали, що 19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей. А також наші предки вірили, що хворі зможуть одужати від води під час купання. Також був і досить цікавий обрядовий момент. Адже на Водохреща, 19 січня, обов’язково купались колядники та маланкарі, які брали участь у святкових обходах та переодягалися в раніше померлих предків – чортів, жидів та інших персонажів. Таким чином люди могли очиститися.

«Раніше була традиція обмивання в ріці. Напевно, традиція самого купання не була аж така поширена. Бо основне було помитися, зачерпнути води та попити. Але були категорії людей, які наприклад, обов’язково купалися. І це був обрядовий момент, бо купалися ті, які брали участь святкових обходах – колядники, маланкарі, тобто ті, хто вдягалися за чортів, жидів та інших персонажів. Тому що вони, відповідно до традицій, переодягались в осіб раніше померлих предків. Тому, якщо людина брала участь у тому обході та доторкнулась до потойбічного світу, то їй це треба з себе змити. Сьогодні ж, на жаль, цього моменту люди не згадують і не пам’ятають», – пояснила Леся Горошко-Погорецька.

Також дослідниця каже, що загалом по всій Україні цей обрядовий момент купання масок затратився і зберігся тільки момент купання людей у водоймах.

«Мені здається, що останніми роками пірнання в ополонку стало більше так би мовити модним. Бо почали пірнати політики та відомі люди. Це можна порівняти з Обливаним понеділком. Але на жаль, люди забувають основу цього свята. Сьогодні більшість людей пірнають, аби бути здоровими, але справа в тому, що люди, якби хотіли бути здоровими, то могли купатися щодня», – додала вона.

У свою чергу настоятель храму святих апостолів Петра і Павла, військовий капелан (УГКЦ) Степан Сус, каже, що на Водохреща слід чітко відрізняти духовні справи від фітнесу. Він вважає, якщо хтось йде на водойми, щоб скупатись, але не був у церкві, то звичайно такий обряд слід назвати просто фітнесом.

«Щодо традицій на Водохреща, віруюча людина повинна усвідомлювати, що святого Богоявлення чи Водохреща починається у Божому храмі, а очищення душі та тіла – у таїнстві сповіді та на водоймі, де була освячена вода. Заходячи в освячену воду, слід перехреститися та подумки зробити намір, задля чого я сюди прийшов і що із свого минулого я б хотів омити у цій святій воді. Адже це саме той момент, коли є нагода минуле залишити Богові і справді з чистими думками та серцем продовжити рухатись дальше у житті», – розповів він Львівському порталу.

А де у Львові можна буде пірнути в ополонку?

У Львові вже визначили три водойми, де можна здійснити занурення на Водохреща:

  • озеро «Горіховий гай», вул. В. Великого, 16
  • м. Винники, водойма на вул. Шевченка
  • смт. Брюховичі, озеро №1, вул. Курортна.

На цих локаціях чергуватимуть рятувальники, поліція та медики. Інші водойми, які є у місті і які не є у цьому списку, районні адміністрації міста чітко ознакують, що там не можна здійснювати занурення.

Окрім пірнання, у Львові на Водохреща також пройде і вже традиційний Чин освячення води в центрі міста. Розпочнеться захід о 13 годині вітаннями колядками львівських хорів, а о 13.30 год. відбудеться загальноміський екуменічний молебень та освячення води за участю духовенства усіх християнських конфесій міста. Освячену воду зможуть взяти додому львів’яни, адже біля сцени буде встановлений резервуар, його місткість становить 1500 літрів.

Тим, хто планує купання у водоймах на Водохреща, рекомендують дотримуватися певних правил:

  • Перш за все, купатись в ополонці лікарі не радять тим, у кого є хворі нирки, діабет, проблеми із тиском.
  • З собою варто мати зручний одяг, щоб ви змогли швидко роздягнутися та одягнутися після купання.
  • Перед купанням добре попоїсти, хоча б за годину до пірнання (вживання алкоголю категорично заборонено);
  • Якщо з вами дитина, уважно слідкуйте за нею під час занурення в ополонку;
  • У воді варто бути не більше 30 секунд (щоб тричі сполоснутися, вам буде достатньо).
  • При виході з води не тримайтеся безпосередньо за металеві поручні, використовуйте сухий рушник;
  • Коли вийдете з води треба добре розтерти шкіру, одягтися і відразу сховатися утепло, випити гарячий чай (алкоголь не зігріває, а лише може нашкодити).

Тож, Львівський портал бажає своїм читачам смачної куті у Другий Святий вечір та безпечного занурення на Водохреща!

Фото: Еспресо, Вікна, Vgorode, volodymyr.rayon.in.ua, 24 канал, vsn.com.ua.

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...