ОСТАННІ НОВИНИ

18 подій, що сколихнули Львівщину у 2018 році

Львівський портал

|

Традиційно під кінець року усі ми підбиваємо підсумки та пригадуємо все, що сталося за 12 місяців. Для Львівщини 2018 рік видався далеко не з простих, адже сталося чимало як позитивних подій, так і не дуже. Серед них – відкриття Львівського перинатального центру і Бескидського тунелю, боротьба  за сміттєперереробний завод та скандали довкола забудов і земель… Однак це далеко все, що відбулося у Львівській області протягом року.

Тож, поки ви проводите останні приготування перед зустріччю 2019 року, Львівський портал в хронологічній послідовності нагадує події, що сколихнули Львівщину у 2018-му.

Боротьба за сміттєпереробний завод

2018 рік був дуже багатим на події, пов’язані із будівництвом у Львові сміттєпереробного комплексу. На початку року міська рада офіційно задекларувала, що зводитиме його на вул. Пластовій, 13, а не на ТЕЦ-2, як це планувалось раніше. Місцевим мешканцям взамін за це посадовці пообіцяли відремонтувати дорогу і тротуари, втім навіть це не «задобрило» їх. Протягом року жителі Пластової активно протестували проти сміттєпереробного заводу, збирали підписи, створювали електронні петиції з вимогою будувати такий об’єкт на території області, втім все це жодним чином не вплинуло на рішення міськради. Своєю чергою вона оголосила тендер на розробку проектної документації сміттєпереробного заводу, в ньому перемогла компанія, яка, як з’ясувалось, не має досвіду роботи з подібними проектами.

1 червня у Києві підписали угоду на отримання 35 млн євро кредиту від ЄБРР на будівництво сміттєпереробного заводу у Львові та на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Тоді міський голова Львова Андрій Садовий пообіцяв, що завод зведуть через два роки, тобто вже у 2020 році, а рекультивацію полігону завершать через п’ять років. Та спорудження сміттєвого комплексу вкотре відтермінувалось, тож тепер розпочати будівельні роботи планують у 2019 році.

Також у липні у Львові з ініціативи місцевих мешканців відбулись громадські слухання щодо сміттєпереробного заводу. Проти його будівництва проголосували 325 людей з 352 зареєстрованих. Позицію місцевих жителів підтримували й депутати міськради Львова, вони закликали Андрія Садового розглянути альтернативу земельній ділянці на вулиці Пластовій, 13, однак на цей заклик ніхто не відреагував. Обурені мешканці Пластової вирішили боротись із міською радою у суді: вони оскаржують видані містобудівні умови та обмеження на будівництво заводу. Але посадовці мерії виявились кмітливішими і просто видали нові документи.

Ще однією важливою сміттєвою подією 2018 року стало отримання Львовом ліцензії на переробку відходів на майбутньому заводі. Таким чином ЛКП «Зелене місто» стало одним із перших комунальних підприємств в Україні, яке отримало такий дозвіл.

Загалом зводити сміттєпереробний комплекс на Пластовій спочатку хотіли 12 компаній, а потім з-поміж них відібрали п’ять, які перейшли на наступний етап тендеру. Хто ж будуватиме сміттєвий завод, наразі залишається загадкою, втім очевидно, що робити це без перешкод із боку частини львів’ян, точно не вийде.

Платний проїзд для пенсіонерів у маршрутках Львова

З 20 січня 2018 року на міських маршрутах Львова приватні перевізники запровадили платний проїзд  для осіб пенсійного віку. Одразу після цього у мерії Львова заявили, що транспорт комунального підприємства АТП №1 й надалі возитиме осіб пенсійного віку безкоштовно. З того часу у Львові виникало кілька конфліктних ситуацій, коли водії відмовлялись везти пенсіонерів, намагались витягти їх з маршруток. Також через платний проїзд для людей пенсійного віку місто скерувало лист начальнику управління Укртрансбезпеки у Львівській області.

Додамо, що наприкінці листопада приватні перевізники Львова заявили, що готові возити пенсіонерів безкоштовно, якщо тариф на проїзд маршрутках піднімуть до 7-8 грн та, якщо міська рада виплачуватиме за них компенсації у розмірі 85 мільйонів гривень на рік.

Спалах кору на Львівщині

З настанням 2018 року у Львівській області помітно зросла кількість хворих на кір. Так, 6 січня ця недуга вклала на лікарняні ліжка 38 працівників компанії Fujikura, а у квітні – і працівників заводу «Бадер Україна».

У зв’язку зі збільшення кількості хворих, особливо серед дітей, обласна комісія ТЕБ і НС вирішила, що у школи і садки Львівщини не допускатимуть на навчання дітей, які не щеплені від кору. Зазначимо, що спалахи цієї недуги протягом року фіксували у навчальних закладах Львівщини. Детальніше Львівський портал повідомляв про такі випадки: у львівській школі №100, у коледжі Труша, у загальноосвітній школі № 74, яка знаходиться у Рудному. Загалом у цьому році у Львівській області зареєстровано 198 спалахів кору.

Також у 2018 році у Львові фіксували і смерті внаслідок цієї недуги. У квітні від кору померла 3-річна дівчинка, яка була не щеплена, а 1 жовтня в Львівській обласній інфекційній лікарні від цієї недуги помер 3-річний хлопчик.

Додамо, що Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що Львівщина й надалі у лідерах серед областей із найбільшим рівнем захворюваності на кір.

Початок кінця Монументу Слави

На початку 2018-го у міській раді заявили, що врешті-решт розпочнуть демонтаж 30-метрової стели Монументу Слави, який знаходиться на вул. Стрийській. Спочатку сам аварійний пам’ятник обгородили парканом за 400 тисяч гривень, а потім процес «заштопорився», бо посадовці мерії не знали, яким чином демонтувати стелу. Поки у міськраді думали, встановлений паркан на 9 травня «прикрасили» написом «советська окупація», а науковці навіть пропонували спорудити на території цього пам’ятника паркінг.

Восени міська рада Львова таки оголосила тендер на визначення компанії, яка ж буде демонтовувати стелу. Нею стала нещодавно створена компанія «Альтера», за всі роботи вона отримає більше 295 тисяч гривень. Прибрати стелу з Монументу Слави пообіцяли ще до кінця 2018 року, принаймні такі умови прописані у самому тендері. Проте чиновники вже встигли натякнути, що все залежатиме від погоди. Тому найвірогідніше, що 30-метрову споруду таки не знесуть вчасно. Водночас що саме робитимуть зі самим пам’ятником, на якому зображені радянська армія, у Львівській міській раді остаточно не знають. Втім вже анонсовано, що на місці Монументу Слави збираються облаштувати Меморіал українським героям.

Скандальні «польські леви» і постійні провокації

Провокації довкола скандальних польських «левів» на Личаківському кладовищі відбувалися фактично протягом усього року. Так, у ще у березні невідомі особи кинули поблизу польських поховань гранату, яка вибухнула. На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав, споруди польського військового меморіалу також не зазнали пошкоджень. Згодом віце-маршалок Сейму, голова фракції правлячої партії «Право і Справедливість» Ришард Терлецький запевнив, що виконавцем цих дій можуть бути особи різної національності, але замовник один – Росія. В кінці липня група молодиків спортивної зовнішності пошкодила щити довкола скульптур левів. Затриманий через цей інцидент поляк отримав штраф на 85 грн за статтею дрібне хуліганство. У листопаді на цвинтарі орлят сталася ще одна провокація: польські фанати палили фаєри та розгорнули там банер із написом: «Орлята львівські, 100 років – це гасло, що прославляє польську відвагу. Сілезія відає шану Львову, духовному місту Вроцлава». Останній інцидент відбувся на початку грудня: невідомі серед ночі намагалися розбити скульптури левів.

Також додамо, що Львівська облрада ухвалила заяву щодо незаконного встановлення на території Личаківського кладовища скульптур левів, що раніше були частиною польського мілітарно-пропагандистського меморіального комплексу. Обласні обранці вимагають демонтувати скандальних левів.

Задорогий спорткомплекс на Сихові

Про плани спорудити на Сихові сучасний спортивний комплекс із лижним спуском на даху заговорили ще наприкінці 2017-го. І, власне, упродовж 2018 року всі події «крутилися» довкола грошей, необхідних на таке будівництво, та бюрократичних процедур. Так, цьогоріч міськрада погодила зведення спорткомплексу, а згодом спеціально перейменувала його на палац спорту, аби отримати на нього із держбюджету 54 мільйони гривень. Також у Львові створили й нове комунальне підприємство, яке визначили замовником будівництва.

Наприкінці жовтня депутати міськради виділили земельну ділянку під спортивний комплекс, передали ЛКП «Палац ігрових видів спорту» проектно-кошторисну документацію. Згідно з нею, вартість цього будівництва на Сихові становить майже 1 мільярд гривень, хоча раніше у мерії заявляли, що цей об’єкт обійдеться місту у 200 мільйонів гривень. Незважаючи на такий суттєво більший кошторис, 9 листопада у Львові оголосили тендер на визначення забудовника, однак згодом його скасували. Опісля цього у Ратуші вирішили відкоригувати вартість спорудження «мільярдного» спорткомплексу на Сихові. Тому наразі доля спорудження такого масштабного проекту «зависла» у повітрі, і зрушити з мертвої точки вдасться, мабуть, вже у 2019-му…

Відкриття Львівського перинатального центру за участі Глави держави

Після багатьох років простою і довгої реконструкції у Львові 20 квітня за участі Президента України врешті відкрили перинатальний центр. Тут варто зауважити, що офіційне відкриття медустанови постійно відтерміновували: двері закладу обіцяли відчинити для породіль з початку нового року, згодом перенесли на лютий, а потім – на березень. Однак після урочистостей перинатальний центр не відразу почав працювати. Перші пологи тут прийняли лише через два місяці. Станом на початок грудня у медустанові стали матусями вже понад 2 тис. жінок. Також зауважимо, перинатальний центр обіцяють повністю відкрити до квітня 2019 року: зокрема, мова йде про гінекологічне відділення.

Однак варто зауважити, що з часу відкриття такої важливої для всієї області установи досі не призначено керівника. Два проведені конкурси не увінчалися успіхом і посада директора Львівського перинатального центру зостається вакантною. Детальніше про це читайте у нашому матеріалі «Лебідь, щука і рак. Як двічі обирали директора Львівського перинатального центру і … не вибрали».

Урочисте відкриття Бескидського тунелю

24 травня на Львівщині відбулося помпезне відкриття Бескидського тунелю. На відкритті були присутні не лише очільники з Львівщини, а й Президент України Петро Порошенко, міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр оборони Степан Полторак та все керівництво Укрзалізниці. Урочистості не обійшлись без показу промороликів на гігантських екранах, трембітарів та сотень людей, що чекали на запуск першого потяга як на Західному порталі (Закарпаття), так і на Східному (Львівщина).

Зазначимо, що Бескидський тунель – другий за довжиною залізничний тунель в Україні (1764 м). Тунель є важливою логічною складовою маршрутів експорту української продукції в Євросоюз. Це один з наймасштабніших інфраструктурних проектів часів незалежної України. Новий Бескидський тунель будували 5 років, і він замінив старий, що діяв з 1886 року і вже вичерпав свій експлуатаційний ресурс.

Наварійський конфлікт: елітна земля для бійців біля озера дісталася неАТОвцям

Скандал довкола елітних гектарів виник після того, як голова Львівської ОДА своїм розпорядженням на підставі клопотань учасників АТО виділив 83 ділянки біля озера Наварія. Втім, як згодом виявилося, у списку 83 щасливчиків опинилися не тільки учасники АТО, а й ціла низка бізнесменів. Згодом керівник області грозився провести службове розслідування. Відтак з’явилася інформація про те, що спеціальна комісія не виявила зловживань під час виділення землі біля озера Наварія: було отримано підтвердження, що з 83 осіб учасниками бойових дій є 43. Власне, а хто ж все-таки решта осіб?! Відповіді на це питання від голови ЛОДА почути не вдалося. Зокрема, він обіцяв з цього приводу спеціально провести прес-конференцію, щоби розставити усі крапки над «і», однак … так і не провів. Усі подробиці скандальної історії читайте у матеріалі Львівського порталу «Земля обітована». Наварійський конфлікт».

Скандальний ресторан у віллі Бачевських

У 2018 році власники вілли Бачевських, пам’ятки архітектури на вул. Вітовсього, 35а, вирішили остаточно завершити всі незаконні роботи, які розпочали орієнтовно два роки тому. Так, влітку у будинку самовільно замінили дерев’яні вікна на металопластикові, а також перефарбували жовтий фасад у сірий колір. Після цього адмінкомісія при виконкомі Львівської міськради оштрафувала власників, ПП «Кас Консалтинг», на 170 тисяч гривень та зобов’язали повернути пам’ятці архітектури первісний вигляд. Спочатку підприємці заявили, що співпрацюватимуть із містом, тому посадовці зменшили накладений штраф удесятеро – лише до 17 тисяч гривень.

Бізнесмени не лише не перефарбували віллу Бачевських, вони пішли далі і несанкціоновано добудували скляну терасу. При цьому цікавим є те, що про наміри облаштувати над входом у віллу скляну надбудову та відкрити у ній ресторан, представники «Кас Консалтингу» публічно оголосили 19 листопада, а вже 30 листопада, ця скляна добудова вже була встановлена на будівлі. Більше того під час презентації проекту реконструкції вілли представник «Кас Консалтингу» Орест Вишневський визнав, що роботи проводились без необхідних дозвільних документів і додав, що припиняти їх не будуть. І лише тепер всі перетворення вілли хочуть узаконити «заднім числом».

Своєю чергою міська рада виявилась безсилою у боротьбі з такою варварською перебудовою пам’ятки архітектури, тому зверталась у вищі інстанції, зокрема в інспекцію Держархбудконтролю, та навіть у поліцію. Проте жодного результату це не дало. А тим часом у 2019 році у Львові, вочевидь, стане на один модний ресторан більше, і на одну унікальну пам’ятку архітектури менше…

На місці «антиукраїнського кубла» на вулиці Короленка виріс Будинок воїна  

У переддень свята Покрови та Дня захисника України, 13 жовтня, на місці колишнього Російського культурного центру відкрили та освятили Будинок воїна. Ремонт будівлі тривав близько трьох місяців, на нього пішло близько 6,2 млн грн.

Нагадаємо, що Російський культурний центр примусово виселили з приміщення Львівської  облради на вулиці Короленка на початку травня 2017 року. Російське товариство залишило приміщення у жалюгідному стані. Більше того, при його обстеженні працівники облради виявили газети із антиукраїнським змістом. Заступник голови облради Володимир Гірняк звернувся із листом до СБУ у Львівській області, у якому попросив дати правову оцінку антиукраїнському змісту газети «Русский весник».

Гідне житло для львівського солдата

2018 рік здійснив «переворот» у житті рядового солдата на Львівщині. Так, у селі Старичі неподалік Яворівського полігону почали зводити сучасне військове містечко, у якому житимуть близько тисячі солдат-контрактників. Загалом тут планують збудувати 12 комфортних гуртожитків, які врешті-решт покладуть край старим радянським казармам.

Середня вартість будівництва одного такого гуртожитка становить орієнтовно 15 мільйонів гривень. У ньому є все необхідне для військовослужбовця: спальні кімнати із окремим санвузлом у кожній, пральня та кухня. Для того, щоб особисто проінспектувати хід будівництва, у жовтні у Старичі приїжджав Петро Порошенко. Тоді він заявив, що гуртожитки йому подобаються, а також наголосив, що комфортні умови перебування для військових можуть стати потужною мотивацією для того, аби залишатися в армії. Вже на початку грудня у гуртожиток нового зразка у Старичах заселились перші 125 військовослужбовців. А з 2019-го тут почнуть зводити 4-поверхові будинки із малогабаритними квартирами для сержантського складу.

Довгоочікуваний Ryanair у Львові!

Найвідоміша лоукост-авіакомпанія світу Ryanair пройшла чимало перешкод, перш ніж почала літати з міжнародного аеропорту «Львів» ім. Д. Галицького. Трішки історії попередніх років: авіаперевізник у жовтні 2017 року мав почати літати зі Львова одразу до 7 міст Європи. Проте через конфлікт з «Борисполем» Ryanair вирішив не працювати з жодних аеропортом України. Кілька місяців Міністерство інфраструктури разом з керівництвом львівського аеропорту робили все можливе, що лоукост знову повернувся до нас обличчям, і вже у березні цього року з’явилась інформація, що Ryanair таке літатиме до Львова!

Не зважаючи на всі перипетії, 30 жовтня авіакомпанія Ryanair таки посадила свій перший літак у аеропорту «Львів». На сьогодні перевізник виконує з нашого міста рейси у Краків, Варшаву, Дюссельдорф, Меммінгем та Лондон.

100-річчя ЗУНР і два скандальні пам’ятники

Цьогоріч Львівщина дуже потужно святкувала 100 років з дня проголошення ЗУНР: чимало акцій, панахид та покладань квітів. Ну загалом нічого особливого, все як завжди, проте ця річниця не обійшлася без скандалу між очільниками Львова і Львівщини. 1 листопада у Львові відкрили одразу 2 пам’ятники до 100-річчя ЗУНР: один з них спорудили за гроші міста, а інший – за фінанси з бюджету Львівщини.

Львівська міська рада рішенням виконкому затвердила встановлення скульптурної композиції українським бійцям Листопадового чину на вулиці Городоцькій, 40. Цей пам’ятник складається з лева, фігуру якого запозичено з герба ЗУНР, та блоків дикого каменю з виноградною лозою — як символ того, що з крапель крові українських бійців Листопадового чину та УГА, пролитої в боях за ЗУНР, зародилася вільна українська держава. Вартість пам’ятника –  3,5 млн грн.

У кінці серпня виконком мерії також дозволив Львівській облдержадміністрації спорудити свій пам’ятник героям ЗУНР та УГА на вулиці Огієнка, 1-3 (місце, яке розташоване всього за 400 м до вулиці Городоцької, 40). Цей пам’ятник зображає дві руки – одна означає політичну волю, друга – мілітарну. Вартість пам’ятника – 5 млн грн.

Ні – поліетилену!

Ще влітку про відмову від поліетиленових пакетів заявили у Жовківському районі. Наразі там ще тривають перемовини з супермаркетами і дрібними підприємцями.

Виправляти ситуацію з пластиковими пакетами вирішило смт. Славськ, що на Львівщині. Адже там наприкінці жовтня цього року заборонили використання поліетилену. Львів вирішив не відставати, і вже 9 листопада виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення, яким встановив обмеження на комерційне використання одноразових поліетиленових пакетів у торгових мережах. Таким чином тепер львівські супермаркети та магазини повинні пропонувати покупцям, окрім пластикових, паперові та також багаторазові торбинки.

Надихнувшись Славськом та Львовом, місто Дрогобич теж вирішив долучитись до цієї ініціативи. І вже 20 листопада виконавчий комітет Дрогобицької міської ради прийняв рішення щодо обмеження використання поліетиленових пакетів у торгівельних мережах міста.

Раптова смерть головного рятувальника Львівщини

У середині листопада Львівщину сколихнула шокуюча новина про смерть 58-річного керівника Головного управління ДСНС України у Львівській області Сергія Дмитровського. Чоловік 40 років віддав порятунку людей, з яких 14 років очолював обласне управління.

Сергій Дмитровський був не просто пересічним очільником структури, а фахово керував усіма найбільшими рятувальними операціями, які виникали на території регіону (та особисто ліквідовував їх). За сумлінну багаторічну працю був нагороджений нагрудним знаком «Кращому працівникові пожежної охорони», Почесною відзнакою МНС України, Грамотою Верховної Ради України, Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком Держпожбезпеки «За заслуги в забезпеченні протипожежного захисту» ІІ ступеня та І ступеня, почесним званням «Заслужений працівник цивільного захисту України», Почесною грамота Кабінету Міністрів України та Почесною грамотою ДСНС України.

На похорон, як був 16 листопада, прийшло сотні людей, які хотіли попрощатися із шанованим Рятувальником. На честь Сергія Дмитровського навіть назвали вулицю у Винниках.

Вибух і пожежа на різдвяному ярмарку

22 грудня 2018 року у центрі Львова від вибуху балона із газом спалахнув різдвяний ярмарок. Вибух пролунав у будиночку різдвяного ярмарку, який орендував ресторан «Реберня».

Під час пожежі постраждали люди. На місці працювали слідчі. До реанімації потрапило двоє людей. Після цього випадку Львів закрив різдвяний ярмарок до встановлення остаточних причин пожежі. Усі постраждалі виявилися працівниками одного закладу. Опісля прийняли рішення про доцільність відновлення роботи усіх ярмарків у місті.

До надзвичайної ситуації, яка сталася 22 грудня на львівському різдвяному ярмарку, у будиночку ресторану «Реберня», призвело «грубе порушення норм правил пожежної безпеки і умов договору орендарем».

Перехід громад московського патріархату до Помісної Православної церкви України

Цього чекали усі роки незалежності, і врешті це сталося. Синод Вселенського Патріархату прийняв рішення повернути історичну справедливість і надати Томос про автокефалію православній Церкві в Україні. 15 грудня 2018 року Об’єднавчий собор церков обрав главу Української помісної православної церкви. Ним став митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній.

22 грудня 2018 року перша парафія покинула лави Московського патріархату на Львівщині і перейшла до лав Православної церкви України. Нею стала громада церкви святих апостолів Петра і Павла у Жовкві.

Після цього відбувся перехід ще трьох громад УПЦ МП зі Львівщини у Помісну Православну церкву. А саме із сіл Піщани та Верчани (Стрийський р-н) та м. Угнів (Сокальський р-н).

Процес переходу триває досі, адже на Львівщині московському патріархату ще підпорядковано близько 50 церков.

 

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...