Запросіть хтось у гості… помитися
Що не так із водою у Львові?
Львів – старе місто. Стара тут не лише бруківка, костели і архітектура, але й комунікаційні «артерії» міста, такі як лінії електропередач, трубопроводи, каналізація. Нещодавня надзвичайна ситуація у Личаківському районі Львова вивела назовні проблему, яка насправді виявляє себе ледь не щодня, - лихо з застарілими та аварійними трубами, якими протікає міська вода.

Насправді не треба переживати подібних масштабних аварій, аби побачити, що з водою у Львові далеко не все «окей»: це стосується і готовності міста до НС, і наявних проблем з трубопроводами, і якості самої води. Не так давно львів'яни почали користуватись таким благом цивілізації, як цілодобове водопостачання, проте це не стало страхуванням від різних водних бід.
Криза води

Одна з найпотужніших аварій на водогоні трапилась 9 грудня вночі. Тоді, якщо вірити прес-службі Львівської мерії, аварійна бригада «Львівводоканалу» виїхала на пошук пошкодження, для цього необхідно було пройти усю трасу трубопроводу протяжністю близько 70 км. Два витоки води віднайшли над ранок 9 грудня між селами Чижиків та Печенія на відстані приблизно 20 км від міста Львова. Потім почалась масштабна робота із ліквідації аварії на магістральному водогоні Золочів-Львів, відтак увесь Личаківський район Львова та Винники опинились на декілька днів без води.

На ранок 11 грудня «Львіводоканал» обіцяв повернути мешканцям воду, проте це було зроблено лише частково. Потім у департаменті ЖКГ Львівської міськради пообіцяли, що вода з кранів мешканців потече до 14 години, проте ця обіцянка теж справдилась частково. У мерії на це заявили, що вона насправді в будинках уже є, просто не тече по трубах через низький тиск. І нарешті зранку 12 грудня воду львів'янам таки повернули. Та чи все так добре?

За словами директора «Львоводоканалу» Валентина Вольського, подібна аварія на цьому водогоні трапилась вперше. Саму аварію пов'язують із заводським браком та близько 30-річною експлуатацією труб.

«Для порівняння, майже місяць назад була аварія на Стрийському водогоні. Ми тоді зробили так, що всі були фактично забезпечені водою. Якби там сталася така ситуація (як у Личаківському районі –ред.), то пів-Львова було би 3-4 дні без води», - зазначив він.
Водогони, які побудовані у Львові, є одними із найстаріших в Україні. У центрі міста є труби, яким уже більше 100 років, проте вони, на думку фахівців, у рази кращі за ті, котрі прокладались у часи СРСР.

«Ситуація, яка сталася, - це форс-мажор. Решта водогонів, які побудовані при радянській владі, там сам матеріал вже постарів, і є багато ділянок, які сьогодні потребують заміни», - каже директор «Львівводоканалу» у коментарі Львівському порталу.

За його словами, сьогодні найбільш аварійними є три ділянки на водогонах: Винники-Кривчиці, Винники-Довга і зі Старого Села до Сихова. Власне на ремонт цих та низки інших трубопроводів наступного року «Львіводоканал» планує отримати 57 мільйонів бюджетних гривень.

У водоканалі наголошують: заміна старих труб – недешеве задоволення. Якщо у 2009 році заміна 9-ти кілометрів водогону Золочів-Львів вартувала 200 мільйонів гривень, то сьогодні у Львові є аварійних ділянок близько 20 кілометрів, а метр труби вартує 7-8 тисяч гривень. Загалом на ремонтні роботи на аварійних ділянках трубопроводів щороку витрачають 30-40 мільйонів гривень.

А тим часом аварійні ситуації виникають не лише у Личаківському районі: прориви води трапляються й у центрі Львова, і у спальних районах. Часто-густо мешканцям вулиць, де трапився прорив, доводиться годинами чекати фахівців з «Львівводоканалу».
Додамо, що під час «водяної кризи» львів'янам розвозили технічну і питну воду у спеціальних машинах – водовозках. Оскільки «Львівводоканал» таких автомобілів не має, їх орендували та позичали на військових частинах та в установ області. За даними водоканалу, таких автомобілів Львовом курсувало 16 одиниць. Водночас голова Львівської облради Олександр Ганущин під час апаратної наради у Львівські ЛОДА зауважив, що місто не зверталося до приватних структур, які займаються розвезенням води, по допомогу.

«Львів провалив забезпечення мешканців водою», - вважає він.

Гра на виживання

Надзвичайна ситуація із водопостачанням на рівні помешкання хоч і робить багато незручностей, проте не є критичною. У комунальних установах відсутність води – це справжнє лихо. Зазвичай навчальні заклади, лікарні та студентські гуртожитки мають резерви води на декілька аварійних годин, проте якщо води немає весь день або ж більше – що робити тоді?

Як розповів Львівському порталу заступник головного лікаря з лікувальної роботи Львівського ОХМАТДИТу Іван Семків, скарг від пацієнтів протягом «водяної кризи» не було. До слова, ОХМАТДИТу повернули воду ледь не найпізніше – 12 грудня зранку.

«Нічого не припинялося: ні прийом хворих, нічого. Тим більше, що у нас є резервуар, і ми півдоби ще мали воду своїми запасами. А потім воду нам возив водоканал 3 рази на день», - повідомив заступник головного лікаря.

За його словами, таких масштабних відключень води за останні декілька років у лікарні не було.

Проте попри відсутність офіційних скарг на ситуацію із водою пацієнти декількох лікарень, що опинились на вихідних без води, навряд чи були потішені такими обставинами. Уявіть лишень: немовлята, хворі на шлунково-кишкові інфекції, породіллі – і всі чекають на медсестер із відрами, щоб банально помити горнятко чи руки, не кажучи і про більше.

У школах та дитсадках міста, як дізнався Львівський портал зі слів декількох директорів навчальних закладів, є баки із денним запасом води на випадок екстрених ситуацій. У крайніх ситуаціях дітей готові переводити на сухе харчування.

Студенти львівських вишів, гуртожитки яких розташовані у Личаківському районі, сильно на відсутність води у кранах не нарікали, мовляв, не вперше відчувають на собі незручності із водопостачанням.

Лікувальна вода

Уже після повернення 11 грудня води, мешканці опинилися віч-на-віч з новою «зрадою»: іржава речовина, що витікала в рукомийники та ванни, аж ніяк не претендувала на назву «вода». Обурені мешканці почали масово ділитися у соцмережах фотографіями «фант», «коньяків» та інших речовин, які текли трубами.

У «Львівводоканалі» мешканцям пояснили: брудна вода із підвищеним вмістом заліза тече, оскільки після аварії працівники підприємства взялися промивати труби. Та все би нічого, якби такого кольору водні речовини не з'являлись час від часу у різних районах міста. Мешканці Сихова неодноразово наголошували на нетиповий колір води, що витікає з кранів, Винники і до аварії теж потерпали від «життєдайної» води кольору багнюки. Навіть у центрі час від часу вода видозмінює свій колір.

У «Львівводоканалі» роз'яснюють: вода потрапляє зі Львова з різних напрямків, відтак в залежності від місця протікання має свої, так би мовити, особливості.

«Вода, яка йде з Миколаєва, там вміст заліза більший. А та, яка йде із Золочева, там вміст сірководню більше. Хоча вміст сірководню не означає, що вода погана. Вона навпаки – лікувальна… Спокійно можете пити воду. Ми відповідаємо головою за це питання. Якість води у Львові є однією з найкращих в Україні», - каже директор «Львівводоканалу» Валентин Васьків.
У «Львівводоканалі» роз'яснюють: вода потрапляє зі Львова з різних напрямків, відтак в залежності від місця протікання має свої, так би мовити, особливості.

«Вода, яка йде з Миколаєва, там вміст заліза більший. А та, яка йде із Золочева, там вміст сірководню більше. Хоча вміст сірководню не означає, що вода погана. Вона навпаки – лікувальна… Спокійно можете пити воду. Ми відповідаємо головою за це питання. Якість води у Львові є однією з найкращих в Україні», - каже директор «Львівводоканалу» Валентин Васьків.

У «Львіводоканалі» переконують, що постійно роблять дослідження щодо якості проточної води. Щоб провести дослідження вмісту певних речовин у воді підприємство користується послугами ДП «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України».

«Ми їм робимо дослідження води на певні речовини: свинець, миш'як, полі фосфат, нікель, ртуть, нафтопродукти, хром тощо. Усі ті показники відповідають граничним величинам. Але ми робимо це дослідження вибірково близько двох разів у рік. Раз у три роки ми робимо радіологічні дослідження води – забруднення не виявлялися, та вірусологічні – вірусні не виявлялись», - зазначив Львівському порталу лікар відділу організації санітарно-технічних досліджень Львівського обласного лабораторного центру Ігор Стельмах.

Востаннє таке вибіркове дослідження фахівці проводили 30 листопада цього року і не виявили перевищень допустимих норм.

Ба більше: на сайті «Львіводоканалу» переконують, що у трубах мешканців Львова тече артезіанська вода:

«Переважна більшість міст України у повсякденному вжитку користується водою з річок. Наприклад, Київ «п'є» воду з Десни, Івано-Франківськ – із Бистриці, Ужгород – із Ужу, Житомир – з Тетерева. Львів же власної чистої водойми не має. Проте цей недолік став справжньою перевагою для нашого міста. Через це наші прадіди були змушені налагодити водопостачання із підземних джерел. Тому з наших кранів щодня тече не абияка вода, а артезіанська!».

Що робити?

Якщо у вас з кранів тече речовина, яку язик не піднімається назвати водою, або якщо не тече взагалі нічого - телефонуйте на «Львівводоканал» за телефоном: 240-11-40 або 1160. Також можна дзвонити Лабораторний центр МОЗ України Львівщини: 272-79-56. Окрім того, ви завжди можете поскаржитись на гарячу лінію міста за номером 1580.

Довідка:

Водозабори «Львіводоканалу» розташовані на території Львівської області й налічують 197 свердловин: найближча із них розташована в 13 км від Львова у с.Малечковичі, до найвіддаленішої свердловини поблизу м. Стрий – майже 100 км.

Автор, верстка
Катерина Родак
Фото, відео
Львівська міська рада, відкриті джерела