Львівський портал
Земельні війни
Чи дозволять аферисти стати мільйонерами бабці з дідом?

Львівський геріатричний пансіонат – унікальне місце: воно має у своєму володінні земельну ділянку площею близько 14 гектарів. Це гігантська територія, яка абсолютно не використовується пансіонатом, а сам дім престарілих перебуває у жахливому стані і силами волонтерів ще хоч якось функціонує. З різних причин площа цих земель з роками «з'їдається». Лакмусовим папірцем земельних протистоянь у Львові є справа з 2,4 гектарами землі пансіонату, яку у 2009 році абсолютно незаконно тримала сумнівна організація, і досі ніхто не може повернути ділянку пансіонату.

Ми «покопалися» у цій історії і пояснюємо, чому вона є показовою щодо земельних відносин у Львові, а, можливо, й у всій Україні.

Земельна афера та діяльне милосердя
У рішенні суду вказано, що геріатричний пансіонат надав згоду на вилучення цієї земельної ділянки, і це доводить, що оборудка не обійшлась без тодішнього керівництва установи
Про історію із шахрайством довкола землі геріатричного пансіонату стало відомо у 2010 році – через рік після оборудки. Тоді покійна сьогодні депутатка міськради Львова, голова постійної комісії Львівської міськради з питань природокористування Віра Лясковська розповіла про цинічну крадіжку землі за участю одного із судів Львова, тодішнього голови ОДА Миколи Кметя та новоствореної організації інвалідів «Центр реабілітації інвалідів «Діяльність милосердя».
Так, стало відомо про те, що організація інвалідів у листопаді 2009 року звернулася до начальника управління містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської ОДА Степана Лукашика, щоб він погодив вилучення 2,4 га із території, яка прилягає до пансіонату престарілих. Тоді посадовець відмовив цій організації, посилаючись на те, що земля перебуває у межах Львова, а відтак ЛОДА не має права нею розпоряджатись. Проте Львівський окружний суд таким категоричним не був:

«У 2009 році було прийняте рішення Львівським окружним адміністративним судом, яким було зобов'язано Львівську ОДА передати земельну ділянку площею 2,4 Га громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя». На підставі цього рішення ЛОДА і передала спірну земельну ділянку у користування. Рішення окружного суду було скасовано Вищим адміністративним судом в 2016 році», – каже Львівському порталу голова Громадської ради при Держгеокадастрі Львівщини Ярослав Мандрук.

У 2009 році суд обґрунтував своє рішення тим, що насправді міська рада не розпоряджається цими 2,4 гектарами, бо вони не є в її комунальній власності, а є землями держави. А відтак, на думку суду, виносити рішення мала таки ОДА. Що ще цікаво: у рішенні суду вказано, що геріатричний пансіонат надав згоду на вилучення цієї земельної ділянки, і це доводить, що оборудка не обійшлась без тодішнього керівництва установи. А ще цікавіше, що тоді суд отримав лист від управління містобудування Львівської ОДА про те, що управління вважає можливим будівництво центру реабілітації інвалідів та інших об'єктів та не має нічого проти цього, єдине «але» – це відсутність дозволу міської ради Львова. Тому суд спростив завдання і вирішив, що 2,4 гектарами має володіти організація «Діяльне милосердя».

Територія біля геріатричного пансіонату
Тоді ніхто не приховував, що центр реабілітації інвалідів – це «прикриття», бо другим пунктом у призначення земельної ділянки організація вказувала будівництва житла. Це було відомо суду, Львівській ОДА та керівництву геріатричного пансіонату, проте не завадило «прокрутити» справу із землею.

З 2009 року міською радою Львова, громадськими організаціями та прокуратурою було подано кілька десятків позовів до судів різних інстанцій щодо скасування цього незаконного рішення. Проте відповідач постійно знаходив якісь прогалини в земельному законодавстві і виходив сухим із води.

І лишень у 2016 році Вищий адміністративний суд поставив, здавалось, крапку у цій історії та офіційно визнав рішення про передачу землі спілці інвалідів незаконним. Тобто визнав, що суд першої інстанції у 2009 році виніс незаконне рішення. Ба більше: львівських нотаріусів почали попереджати, аби вони не вчиняли жодних правочинів із землею пансіонату.

Проте тішитись довелось не довго: у 2017 році вже у Києві суд почав знову розглядати справу про цю земельну аферу.

«Справа слухалася у Київському господарському суді. Це є спір про право користування земельною ділянкою. Тобто цим рішенням суду мало би бути встановлено, хто є власником земельної ділянки. Ці справи були до моменту скасування цього розпорядження програні. Зараз прокуратура в наших інтересах заявила позов про перегляд за нововиявленими обставинами. Першою інстанцією їм відмовили. Апеляція відбудеться 21 листопада», – зазначила Львівському порталу Пайонкевич.

Нічийна земля
Ділянка на гугл-карті
Головним предметом усіх судових тяганина та питанням, через яке ця земельна оборудка стала можливою, є питання: кому належить ця земля? Так от: геріатричний пансіонат за радянських часів рішенням виконкому мав закріплені за собою 19 гектарів землі. Потім невідомим чином частина землі «випала», і там з'явився дачний кооператив, будівництва. У 2010 році у міській раді заявили, що земля пансіонату тепер має 14 гектарів і розвели руками, мовляв, поняття не мають, як це сталось. Мабуть, не останньою причиною розкрадання земель став і той факт, що керівництво пансіонату та Львівська міська рада не спішили затверджувати межі пансіонату та закріплювати за ним земельну ділянку. Відтак земля «зависла у повітрі» і стала дуже бажаною для забудовників.
Витяг із кадастрової карти
«У 2009 році певні органи, які були зобов'язані слідкувати за дотриманням законодавства у сфері охорони земель, цього не зробили. Чим скористалися деякі люди і в судовому порядку спочатку зобов'язали ЛОДА виділити землю, а потім, скориставшись розпорядженням адміністрації, зареєстрували право користування земельною ділянкою, отримавши державний акт», – каже Ярослав Мандрук.

Власне згідно даних кадастрової карти України, земельна ділянка, де розташований геріатричний пансіонат, не має кадастрового номера. А от 2,4 гектари, про які йде мова, мають і кадастровий номер і призначення землі, навіть попри рішення Вищого суду про їх незаконне набуття.

У Львівській міській раді вже сьогодні обіцяють затвердити межі геріатричного пансіонату, як тільки завершаться судова тяганина щодо організації інвалідів. Це єдиний варіант, як унеможливити подальше розкрадання земель.

«Стояло питання про оформлення документів на землекористування. Вони не зверталася до нас за оформленням подання на землекористування, і я так розумію, що до вирішення питання власності на цю спірну ділянку, вони не будуть, бо в цьому немає жодного сенсу. Але місто запевнило керівництво геріатричного пансіонату, що їхні земельні документи будуть розглянуті якнайшвидше», – зазначила Гелена Пайонкевич.

На території геріатричного пансіонату розташовано кілька десятків занедбаних приміщень: хліви,господакри та купа будівель незрозумілого призначення
Цікаво, що за ці 9 років, коли земля фактично перебувала у незаконній власності «Діяльного милосердя», на ділянці не проводилось жодного будівництва. Чи то ГО витратила всі кошти на судову тяганину, чи не могла отримати дозвільні документи на будівництво – невідомо.

«Працівників цієї громадської організаторів ніхто ніколи не бачив в очі, окрім юриста, який представляє їхні інтереси», – зазначила Львівському порталу волонтер геріатричного пансіонату Анастасія Рибак.

Про «Діяльне милосердя» насправді відомо небагато: згідно даних аналітичної платформи Youcontrol, громадська організація інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» була створена у листопаді 2009 року. Тоді її керівником був Руслан Наваловський, а з 2010 року – Михайло Руденський. Троє чоловіків, що є засновниками ГО, абсолютно невідомі нікому люди. Проте ця ГО є засновником підприємства з ідентичною назвою, керівник якої – Роман Сабадаш є водночас керівником ГО «Дух націй», серед засновників якої є власники будівельних фірм (Тарас Сабадаш ­– ТзОВ «Добре житло», Олексій Добуш – ТзОВ «Євробуд»). Бенефіціарними власниками ГО «Дух націй» є брати Криві. Роман Кривий ще володіє підприємством «Аверс», яке фігурувало у афері із крадіжкою земельної ділянки у Львові, де планувалось облаштувати майданчик для вигулу собак.

Яка доля чекає на землю?
Ці 2,4 гектари землі, за прогнозами земельних експертів, мають усі шанси повернутися у законне володіння геріатричного пансіонату. Зараз справа – за активністю як прокуратури, так і органів місцевого самоврядування.
«Всі шанси для позитивного завершення цієї справи є. Однак, я бачу, що представник Львівської ОДА лишень раз був присутнім на засіданні суду і ознайомився із матеріалами справи. Після того вони подали відзив, але фізично не були при розгляді цієї справи. Треба щоб всі органи, які є сторонами у цій справі, приймали активну участь і виконували свої процесуальні обов'язки, щоб була з'ясована істина», – вважає Ярослав Мандрук.

У міській раді теж заспокоюють, мовляв, у будь-якому випадку будуть відстоювати позицію повернення землі із незаконної власності.

«Якщо не буде якогось позитивного результату по цій справі, то ми будемо думати, як далі виходити із ситуації. Але я бачу хороші перспективи у цій справі. По-друге, є позиція міської ради, яка не змінювалася з 2009 року: по цій земельній ділянці ніякої забудови не буде», – переконує головний юрист ЛМР Гелена Пайонкевич.
Гелена Пайонкевич
Якщо ж після стількох років боротьби земельна ділянка повернеться з незаконного володіння сумнівної ГО, та її разом з рештою близько 12 гектарів затвердять за пансіонатом, то занедбаний дім престарілих у Львові стане неабияким землеволодарем. Оскільки геріатричний пансіонат – об'єкт Львівської обласної ради, ми запитали у профільного заступника голови ЛОР Володимира Гірняка, чи має область плани на ці землі.
«Питань насправді є дуже багато. Просто так землю ми не віддамо, ми будемо судитися до кінця, і я переконаний, що там нічого не вдасться побудувати. Ця земля буде належати геріатричному пансіонату. А от як її використовувати – ми повинні спільно подумати. Я ходив дивитися на цю земельну ділянку: там є 14 гектарів. У цьому питанні треба порадитись із фахівцями, які працювали у сфері соціальної політики. Єдине, що не використовувати землю взагалі, як це робиться, роками – це не можна робити. Ми повинні творити належні послуги для людей, які там (у пансіонаті-ред.) перебувають», – зазначив Львівському порталу пан Гірняк, анонсувавши майбутні обговорення питання земель пансіонату.
Володимир Гірняк
Своєю чергою волонтерка Анастасія Рибак заявляє: постояльцям пансіонату така велетенська купа землі не потрібна, натомість вони хочуть проводити своє життя у гідних умовах. Відтак, переконує А. Рибак, ніхто з мешканців будинку не буде проти, якщо на землі загосподарює добросовісний інвестор.
"Пансіонату такої кількості землі не потрібно. Мешканці це знають. Вони хочуть задовільних умов для проживання. І вони готові віддати шматок земельної ділянки, але натоміть компенсувати тим, що має бути відновлений стан будівлі. Має бути закуплене нове обладнання, тощо. Тому пансіонат може таким чином, не маючи коштів, володіючи таким ресурсом, погодитись виділити цю землю. Але щоб забудовник їм компенсував відбудову пансіонату", – каже волонтерка.
Анастасія Рибак
"Там ситуація дуже «запущена». І питання умовно 500 тисяч гривень не думаю, що суттєво покращить ситуацію".
За її словами, зараз пансіонат – у руїнному стані. Частина приміщень не використовується, і вільних місць там немає.

«Тим самим (за співпраці з інвестором, – ред.) ми могли би збільшити кількість місць, аби і люди з районів могли там перебувати. А зараз немає місць, бо приміщення доводиться до руїни. Потім за років 5 невідомо, чи він взагалі буде існувати..», – каже Анастасія Рибак.

Той факт, що проблему пансіонату неможливо вирішити без масштабних інвестицій, підтвердив «Львівському порталу» і Володимир Гірняк:

«Там ситуація дуже «запущена». І питання умовно 500 тисяч гривень не думаю, що суттєво покращить ситуацію. Будемо думати, як глобально вирішити цю проблему. Говорити про те, що ми однозначно виділимо пару сотень тисяч гривень і це покращить ситуацію, я не можу», – зізнається заступник голови облради.

Відтак бачимо, що потенційно пансіонат може за рахунок власної землі цілковито відродитися. Інвестор, якому приглянеться така ласа земелька поблизу лісу, просто зобов'язаний буде виділити чималі кошти, за які пансіонат можна не лише відремонтувати, а перебудувати наново. Та, можливо, навіть так, що йому позаздрить Центр Шептицького, якому зараз заздрять усі решта. Проте не варто забувати, що все це відбувається на території Львова. Міста, у якому питання землі здебільшого набуває скандально-кримінального, аніж управлінського забарвлення. Тому очікувати можна як мудрого державного рішення, так і будь-яких інших не вельми приємних сюрпризів…
Автор, верстка:
Катерина Родак

Фото:
Львівський портал


Загрузка...