ОСТАННІ НОВИНИ

Дім з привидами у центрі Львова

Катерина РОДАК

|

Пам’ятка архітектури 18 століття – Палац Бесядецьких, що розташований на площі Галицькій, 10 у Львові, роками пустує та руйнується. У гамірливому центрі великого міста він виглядає як примара, багато хто навіть не знає, яку насправді цінність має напівповалений будинок, впритул до огорожі якого активно торгують квітами бабусі.

Львівський національний університет імені Івана Франка отримав цей палац-привид рішенням сесії облради ще у 2002 році, і по сьогодні був не в силах власним коштом привести пам’ятку до ладу і використовувати її. Хоча спроби все ж були. Львівський портал навідався до єдиного у Львові ще поки збереженого палацу садибного типу і спробував, з’ясувати, яка доля чекає на цю пам’ятку.

Привид з минулого

Оповитий туманом палац Бесядецьких справляє враження закинутого заміського будинку із привидами з любительських хорор-фільмів. Колись палац Бесядецьких був оселею для різних заможних львів’ян, за радянських часів – науковою бібліотекою, а у часи незалежності – оселею для безхатьків і громадською вбиральнею. Сьогодні на територію палацу вже так просто не зайдеш – на брамі є код, який знають лише постояльці хостелу, дорога через який пролягає територією палацу. Львівський портал у Львівському національному університеті запевнили, що хоча сьогодні жодних робіт на території палацу не ведеться, його все одно охороняють.

Оскільки жодного охоронця ми в обід п’ятниці не побачили, тож зрозуміли, що пробратися на територію пам’ятки архітектури буде зовсім неважко. Водночас заради цікавості запитали у продавчині квітів, що торгує біля брами будівлі, чи часто бачить охоронців палацу Бесядецьких.

«Якого палацу? Може, Потоцьких? Та то вам треба в іншу сторону…», – вказує дорогу жіночка, даючи зрозуміти, що відповіді на своє питання ми не отримаємо.

Тим не менш, потрапивши на територію палацу, де колись в пишних одежах розгулювала дружина Теодора Потоцького, у нас складається враження, що будівля ось-ось впаде. Хоча якісь ремонтні роботи у палаці велися, природа дуже швидко взяла своє: дерева виглядають з вікон, з яких колись показували свої милі личка львівські панянки; дах, підвіконники, прогнила підлога – все покрилося зеленню.

У приміщенні палацу сновигають чотирилапі мешканці – чи не єдині, хто отримує сьогодні вигоду від цієї будівлі.

Проте і людська життєдіяльність на території палацу спостерігається: на підлозі розкидані речі, пляшки. У подвір’ї –  запарковані автомобілі.

Частина вікон будівлі – заґратована, ймовірно – це запобіжна міра для безхатченків.

Друге життя за 50 мільйонів

Львівський портал зацікавився, чи не доводять пам’ятку архітектури до занепаду навмисне, аби звести там черговий генделик чи розважальний заклад. Власне звернувшись до балансоутримувача цієї споруди – Національного університету ім. Івана Франка, з’ясували, що вже найближчим часом палац Бесядецьких почнуть масштабно відновлювати та повертати пам’ятці життя.

Про такі грандіозні плани Львівському порталу розповів проректор Університету з адміністративно-господарської роботи Василь Курляк.

«Станом на сьогодні Університет витратив близько 4 мільйонів гривень на виведення будівлі з аварійного стану, зміцнення фундаменту, ремонт даху та інші види робіт. Зокрема, унеможливлено потрапляння снігу та дощу, а відтак, нам вдалося призупинити процес руйнування пам’ятки архітектури», – зазначив Львівському порталу проректор Василь Курляк.

Він уточнив, що сьогодні роботи не ведуться через відсутність коштів.

«Був розроблений проект реставрації палацу Бесядецьких, але він передбачав відхід від автентичності. Тобто історичний будинок був 2-поверховий, а в проекті передбачалася надбудова третього поверху. За результатами експертизи управління охорони історичного середовища погодило цей проект. Але з 1 липня цього року змінилися норми ДБН, які не дозволяють відхід від автентичного вигляду пам’ятки. Відповідно, ми не можемо реалізовувати проект», – розповів В. Курляк.

Проект реставрації палацу Бесядецьких з надбудовою мансардного поверху розробив інститут «Укрзахідреставрація». Тоді вартість реставраційних робіт коливалась у межах 22-25 мільйонів гривень. Сьогодні ж Університет планує залучити до відновлення пам’ятки інвестора. І орієнтована вартість відновлення палацу сьогодні вже становить 45-50 мільйонів гривень.

«Інвестор практично вже є, їх навіть декілька, але для того, щоб залучити інвестора, необхідно мати кошторис і проект, який Університет повинен розробити самостійно. Уже після цього можна буде укладати договір», – каже проректор Львівського університету.

За його словами, Університет планує укласти трьохсторонню угоду з інвестором, дозволивши йому користуватись частиною приміщень палацу. Проте в Університеті переконують: розважальних закладів там не буде.

«Цей корпус точно буде наш і тільки наш – це факт. Навіть якщо ми будемо укладати угоду з кимось, то установлюватимемо обмеження щодо використання приміщень. Це може бути серйозний офіс, вхід у який відбуватиметься за перепустками чи інша установа, яка не заважатиме освітньому і науковому процесу в Університеті. У жодному разі там не буде ресторану, бару чи інших розважальних закладів. Як Університет може жити у такому сусідстві? Такий варіант неможливий», – розповідає Василь Курляк.

Уже цього року Університет має визначатися з інвестором. Проект, кошторис та експертизу проекту планують пройти протягом півроку.

«Ремонтні роботи повинні тривати не більше 2-2,5 років. Тобто,  якщо все буде нормально, до трьох років реконструкція палацу має бути завершеною», – підраховує проректор вишу.

Давніше анонсувалось, що після відновлення палацу Бесядецьких, туди перейде історичний факультет. Сьогодні ж освітяни роздумують, як використовувати приміщення максимально функціонально та хочуть створити там освітньо-науковий простір.

«Якщо ми говоримо про перспективи, то це мав би бути центр освітніх і наукових програм. Студенти у літній період могли б проводити там школи, семінари та інші наукові заходи. У приміщенні палацу є великий зал на 200 осіб, де можна проводити конференції. Частина приміщень, які можна використовувати як аудиторний фонд, була б закріплена не за конкретним факультетом, а як навчальні аудиторії всього Університету», – ділиться планами з Львівський порталом Василь Курляк.

Проректор Львівського університету також зазначив, що питання з гостями хостелу, які ходять територією палацу, зараз вирішується:

«Земля належить нам, але зараз ми дозволили працівниками і мешканцям хостелу ходити через нашу територію. Втім, ми працюємо над цим питанням, адже коли розпочнуться реставраційні роботи, то ніхто зі сторонніх особі не матиме права перебувати на території палацу».

А у когось – свої плани

В Університеті не приховують: до них неодноразово звертались різні люди із комерційними пропозиціями щодо палацу Бесядецьких. Ще б пак, земля у центрі міста – ласий шмат для бізнесу. Кинула оком на палац у центрі міста і міська рада Львова, яка вже не раз пропонувала освітянам лишитися палацу.

«Ми пропонували, щоб цей об’єкт віддали місту, через те, що Університет не дає ради у реставрації, не має коштів. Той палац віддавали їм під навчальний корпус, але це є палацова споруда. Вона абсолютно для навчання не підходить», – розповіла Львівському порталу керівник міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

За її словами, місто могло би реставрувати палац і облаштувати там виставкові зали.

«Була би репрезентаційна функція, виставкова, бо там якийсь час були виставкові зали. Це би могло бути, але не навчання», – зазначила вона.

Також посадовиця переконує: місто пропонувало вишу допомогу у реставрації різними шляхами.

«Коли у нас діяла програма GIZ, ми зустрічалися із ректором і представниками програми та пропонували допомогу. Але допомога  – це не просто, що вони дали кошти, і ви собі робіть. Допомога мала би бути у системному підході до об’єкту. Університет мав би визначити, під яку функцію це б мало бути, визначити першочергові роботи, щоб далі не руйнувався, і далі GIZ перебрав би якусь частину робіт на себе», – каже Л. Онищенко.

Проте сьогодні, наголошує посадовиця міськради, місто лишилося намірів забрати під своє крило палац Бесядецких. Тим не менш нещодавно під час зустрічі із народними депутатами із Львівщини щодо  формування державного бюджету на 2018 рік міський голова Львова Андрій Садовий з-поміж іншого попросив у парламентарів коштів саме на палац Бесядецьких.

«Також Палац Бесядецьких. Ми з міського бюджету дамо 5-6 млн грн, але цього замало. Треба це питання лобіювати на державному рівні…», – зазначив Андрій Садовий.

Та чи виділятиме місто 5-6 мільйонів гривень на будівлю, яка йому не належить, лише з благих намірів і доброти душевної міських чиновників? Чому саме цей об’єкт впав в око меру Львова з-поміж купи пам’яток, що належать місту і також потребують порятунку? – Наразі відкриті питання…

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...