ОСТАННІ НОВИНИ

Що далі в ліс, то… Які таємниці ховають нетрі «Сколівських бескидів»?

Катерина РОДАК, Львівський портал

|

Останніми роками в Україні почали дедалі частіше підіймати тему лісових проблем. Поруч із незаконними вирубками, масштабними пожежами та браконьєрством існує ще одна не настільки помітна, проте не менш загрозлива біда – перетворення лісів у смітник. Ще не так давно мешканці сіл не мали централізованого вивозу сміття, і одним із найпопулярніших методів «утилізації» було вивезення непотребу до лісу. Адже він – темний, великий, усе сховає, «та воно всьо прогниє і буде добривом», – казали вони про консервні бляшанки і пластикові бутлі… А травневі посиденьки біля вогнища з шашликами великою компанією зазвичай завершувалися тим, що пакети зі сміттям (добре, якщо хоч в пакетах воно було) лишалися собі в лісі або викидались на узбіччі. Бо ж завжди існують міфічні «вони», які вирішать цю проблему…

Сьогодні, коли наслідки такої неохайного ставлення до лісів екологи ледь не щодня доводять мешканцям, проводиться безліч агітацій та толок. Відтак, здавалося б, у лісах ми мали би зустрічати лише місцевих зайчиків-білочок, а не купи сміття. Проте, як з’ясував Львівський портал, ситуація й досі лишається невтішною: прогулюючись лісом, можна натрапити не лише на стихійні санвузли, а й на різного виду відходи. Тож хто несе відповідальність за перетворення лісу на смітник і чи можливий розвиток зеленого туризму в таких умовах? Розглянемо це питання на прикладі унікального Національного заповідника «Сколівські бескиди», що на Львівщині.

Краса vs сміття

Національний парк «Сколівські бескиди» був створений указом президента у 1999 році. Перед тим територія парку зазнавала не одної екологічної біди: її використовували у промисловості, нещадно рубались праліси. Сьогодні – це одна із перлин зеленого туризму на Львівщині. Тут діє більше 20 баз відпочинку, водоспади, відведені зони для відпочинку, чого вартий лише історико-культурний заповідник «Тустань»! Сюди їздять відпочивати іноземці та українці, найбільше туристів приймають зі Львова.  За 2016 рік за платні екскурсійні послуги «Сколівські бескиди» заробили  майже 450 тис. грн., у 2015 ця цифра була менша – 370 тисяч.

На території Національного парку діють рекреаційні зони, потрапити куди можна на платній основі. Тут працівники «Сколівських бескидів» облаштували зони для відпочинку, встановили смітники, щодня прибирають та двічі на тиждень вивозять сміття. Проте, як то кажуть, що далі в ліс… То у випадку «Сколівських бескидів» – то більше картинка для туристів розмивається і ти стикаєшся з суворою реальністю. Візьмемо, до прикладу, водоспад «Кам’янка», природа поблизу якого вражає своєю красою. На території відпочинкової зони є декілька облаштованих зон для відпочинку: альтанки, смітник біля кожної із них та щось на кшталт мангалів. Якщо ви захочете прогулятись лісом (не дуже далеко), то зустрінете усі побутові предмети та речі, які хочете: старі капці, консервні бляшанки, пляшки з-під пива, багато туалетного паперу. Якщо піднятись трохи вгору до Мертвого озера,  то дорогою до нього можна зустріти ще багато свідчень того, що людям кортить зробити мертвим не лише це озеро, але й решту природи.

 Як зазначив Львівському порталу голова ГО «Асоціація курорт «Сколівський» Віталій Дем’ян,  боротися із накопиченням сміття в рекреаційних зонах працівники не встигають. Щодо решти території Нацпарку, де немає місць відпочинку, а люди все-одно туди їдуть, годі навіть і говорити про якийсь контроль.

«Основний фактор забруднення – людський чинник. Самі люди, особливо туристи, не прибирають за собою. Там, де є рекреаційні зони, то там працівники ходять і прибирають. Але ця кількість працівників не є невеликою, щоб забезпечити повністю масове прибирання. Необхідно проводити пропагандистко-інформаційну роботу  з самим населенням, що тут відпочиває. Більша частина категорій людей, які тут проживають, і залишають за собою сміття.  Багато громадських активістів, депутати міської ради виходять на толоки. Представники Національного парку організовують такі прибирання.  Але вони просто не встигають фізично. Накопичення сміття іде швидше, ніж його встигають забирати. Бо такі акції проводяться одноразово, десь раз на місяць», – повідомив він.

«Там, де є водоспад Кам’янка, де платний в’їзд, там є системне прибирання. А де немає платних послуг і відкриті зони доступу, автоматично вони не можуть виділити людину на прибирання. Їм це не дозволяє фінансування і т. д. Якби знизити оцю бюрократичність, то, може би, тоді це розв’язало руки керівництву парку», – вважає В. Дем’ян.

Водночас керівництво парку наголошує, що робить все можливе, аби забезпечити порядок. Проте бідкаються, що не усюди можуть контролювати і прибирати, адже сміттєві баки стоять тільки у доступних для сміттєвозів місцях. У лісах їх, логічно, не  можуть поставити, бо хто ж буде звідти вивозити?

Своєю чергою керівник департаменту екології Львівської ОДА Руслан Гречаник у розмові з кореспондентом Львівського порталу переконує, що у разі виявлення несанкціонованого звалища сміття у лісі, на це одразу ж реагують працівники Національного парку.

«На території парку працює 57 осіб, які дійсно відповідальні за санітарний стан парку. На території є рекреаційні зони, де постійно проводиться прибирання і, крім того, ця територія має 35 тис. 361 га. Якщо є засмічення, прибирання проводиться, але не так регулярно, як на території рекреаційних зон.  Це в межах відповідальності Національного парку «Сколівські бескиди», – зазначив головний еколог області.

Окрім того, Р. Гречаник наголосив, що останнім часом ситуація зі забрудненням лісів на Львівщині не те, що не покращилась, а навпаки – стала гіршою.

«Ситуація із засміченням лісів сьогодні погіршилася, оскільки ми бачимо такі приклади, коли вивозиться сміття і не завозиться на сміттєзвалище, а висипається на території полів та лісів. Кожного тижня ми такі приклади зустрічаємо», – бідкається посадовець.

У Національному парку «Сколівські бескиди» проживають сотні тварин, кількість яких і без того зменшується. Сміття, яке не є природним середовищем для лісових жителів, негативно впливає на фауну і загрожує подальшому її вимиранню, кажуть екологи.  Про якість ґрунтів, вплив на рослини (багато з яких занесені до «Червоної книги України) взагалі мовчимо.

«Найгірша ситуація з поліетиленом, з маленькими шматками пластмаси. Трапляються випадки, коли тварини з’їдають чи заплутуються у «кульочках». Це призводить навіть до гибелі тварин. Якщо це місце несанкціонованого скиду сміття, то можливе забруднення вод, і відповідно це може також негативно впливати на рослинні ресурси, які там є.  Можуть бути, наприклад, якісь медичні відходи, від яких тварини можуть також заразитися інфекційними захворюваннями.  На  законодавчому рівні сьогодні врегулювання цього питання відбувається дуже мляво»,  – зазначила Львівському порталу керівник юридичного відділу Міжнародної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна.

Винні у злочині і кара

То хто ж винен у тому, що гігантський унікальний природній парк перетворюють у смітник? Місцева влада? Так, бо приділяє надто мало уваги цій проблемі. Керівництво парку? Само собою, бо мало би посилити контроль за парком. Держава? Звісно, що так, бо недофінансовує цей сектор. Мешканці? Перш за все так, бо звикли «свинячити» де-завгодно.

Але давайте по порядку. У лютому цього року Верховна Рада збільшила уп’ятеро штрафи за сміття і необережне поводження з вогнем у лісі. Документ зокрема передбачає збільшення штрафу за забруднення лісів з 5-10 неоподатковуваних мінімумів громадян до 25-50, а для посадовців – з 10-20 до 50-100 неоподатковуваних мінімумів.

Неоподатковуваний мінімум у 2017 році складає 800 гривень. Тобто мінімум 4 тисячі гривень має заплатити штрафу той, хто залишив своє сміття у лісі. Та насправді ця норма законодавства майже не виконується, і ось чому.

«Покарати людей, які засмічують ліс, фактично неможливо. Тому що законодавчо не передбачено штрафування працівниками Національного парку. Це треба розглядати на рівні Верховної Ради, щоб працівник парку мав право оштрафувати… При Сколівській міській раді є комісія, яка може проводити штрафування, але це треба ще довести. Бували випадки, коли оштрафовані люди потім через суд собі ці кошти повертали. Якщо ти викинув пакет сміття з 51 гривню штрафу, то комісія може три місяці засідати і вирішувати: штрафувати чи ні», – каже Віталій Дем’ян.

Водночас у дирекції Національного парку кажуть, що Служба державної охорони природо-заповідного фонду іноді виносить протоколи на порушників. Щоправда,  їх кількість смішна.

«Десь на рік ми так маємо 10-15 протоколів. Дуже важко, бо для цього треба ледь не зловити порушника за руку.  Дуже важко щось довести… У нас ціла територія поділена на лісові обходи, де працює інспектор природо-заповідного фонду, і він так само по своїй території дивиться, і у разі чогось повідомляє про засмічення. Якщо таке засмічення є масове, то виїжджають машини і забирають, ведеться за тою територією нагляд. Раніше бувало, що із населеного пункту машини вивозили сміття і висипали у лісі», – повідомив нам заступник директора парку «Сколівські бескиди» Василь Приндак.

За кордоном, каже Ольга Мелень-Забрамна, система штрафування за забруднення лісів налагоджена набагато краще:

«В інших державах контролюють, щоб не було незаконних вивезень сміття, тобто екологічна інспекція краще працює. Там більше смітників. У нас їх досить мало, і тому сміття викидають у лісі, бо контроль неналежний. Також – низька відповідальність і неналежний рівень штрафу за порушення законодавства у сфері відходів. За кордоном це десятки тисяч євро, а в нас це сотні гривень».

Таким чином винуватців у появі сміття можна шукати скрізь, а коріння проблеми, як завжди, варто вишукувати на законодавчому рівні… А тим часом директор «Сколівських бескидів» каже, що часто бачить людей, які йдуть до лісу із пустими пакетами, а виходять з повними. Добре, якщо так!

Фото: Катерина Родак, Віталій Дем’ян

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *