ОСТАННІ НОВИНИ

Не наш «Сільмаш»: чому руїна старого стадіону стала ласим шматком?

Катерина РОДАК, Львівський портал

|

Яскраво-зелений газон, сучасні трибуни, бігові доріжки як з голлівудського кіно та безкінечні змагання і футбольні матчі – мабуть про це мріє стадіон «Сільмаш», що розташований у Львові на вулиці Сулими, 1. Та сьогоднішні реалії для нього – це заржавілі рештки від воріт та паркану, болото під ногами, розвалені шматки бетону замість трибун і пляшки з-під пива усюди, де тільки можна.

Річ у тім, що доля стадіону, де колись тренувалися львівські «Карпати», гірка: ще за радянських часів стадіон привласнив завод «Львівсільмаш», і у 90-х роках місцина почала занепадати, а частина стадіону була розпродана під комерцію. Попри сумну історю, спортивному стадіону можуть дати шанс – Львів вирішив забрати понівечену роками місцину у комунальну власність. Та й тут, як то кажуть, не все слава Богу…

1

Хто володіє стадіоном, і що від нього хочуть?

Стадіон збудували у 1929–1934 рр. для Робітничого спортивного клубу. У післявоєнний час стадіон потрапив у власність «Львівсільмашу». Площу спорткомплексу розширили, проводили там багато змагань, у тому числі міжнародних. Саме на стадіоні «Сільмаш» у 50-60 роках проводила змагання команда «Сільмаш», яка згодом реорганізувалася в ФК «Карпати». На стадіоні проводились загальносоюзні змагання, і він процвітав. Та у 90-х роках  стадіон почав перетворюватися на занепалий майданчик для вигулу собак та для «гульбанів». Частину споруд стадіону «Львівсільмаш» розпродав для комерційного користування. Мова йде, насамперед, про ТзОВ «Три корони Девелопмент», якому сьогодні належить частина об’єктів стадіону. Підприємці довго не дрімали і влаштували у приміщенні, де були роздягальні стадіону, заклади харчування.

У 2015 році «прокинулися» чиновники міської ради Львова і на засіданні виконавчого комітету ухвалили рішення, згідно якого ЛМР  надала  дозвіл ЛКП «Спортресурс» на замовлення робіт з оцінки спортивного стадіону «Сільмаш» на вул. Городоцькій, 207 (юридична адреса стадіону та адреса приміщення роздягалень). Стадіон оцінили на 7 мільйонів 200 тисяч гривень за приблизно 4 гектари.

На засіданні сесії міської ради 4 жовтня 2016 року на розгляд депутатів винесли рішення «Про викуп у ТзОВ «Три Корони Девелопмент» для суспільних потреб об’єкта нерухомого майна – роздягальні для спортсменів та споруди стадіону на вул. Городоцькій, 207».  І все було би добре, якби не декілька «але».

По-перше, 7 мільйонів 200 тисяч гривень – це викуп не цілого стадіону «Сільмаш», а лише тієї частини, яка належить ТзОВ «Три корони Девелопмент». Тобто купляється лише роздягальня для спортсменів, загальною площею 392,3 кв. м та споруда стадіону, яка складається з: футбольного поля і воріт, огорож, бігової доріжки. Усі інші частини стадіону сьогодні належать ПАТ «Завод Львівсільмаш», і без них діяльність стадіону як такого виглядає дуже сумнівною.

3

За словами депутата міськради Сергія Іваха, котрий дослідив висновок оцінювача стадіону, наразі незрозуміло, як міська рада буде викуповувати частину стадіону.

«Об’єкти стадіону належать різним власникам. До прикладу, у поверховому плані цієї території зазначено, що у нижній частині є роздягальня, а у верхній – трибуни. Нам пропонують у «Три корони Девелопмент» купити роздягальню, а трибуни належать «Львівсільмашу». Як можна сьогодні викуповувати два об’єкти, які фактично в одній споруді – незрозуміло. Те саме і з воротами, що належать «Трьом коронам Девелопмент» і коштують сьогодні приблизно 16 тисяч гривень за висновком, а каси, що розташовані зліва і справа від воріт – належать «Сільмашу». То в який спосіб ми маємо викуповувати ті ворота без кас?», – обурюється депутат.

Як повідомила у коментарі Львівському порталу начальник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич, місто у майбутньому планує викупити і частину стадіону, що належать «Львівсільмашу». Втім, наразі ні «Три корони девелопмент», ні «Львівсільмаш» не проявляють зворотної ініціативи.

«Місто планує загосподарювати комплекс в цілому. «Три корони Девелопмент» не погоджуються з викупом, справа буде в суді. Можливо, ми знайдемо порозуміння з «Три корони Девелопмент», бо хотілося би вирішити це питання мирно», – наголосила вона.

Натомість ПАТ «Львівсільмаш» зверталося 7 липня 2009 році у БТІ, щоб здійснити технічну інвентаризацію для оформлення свідоцтва на право власності. Тобто це підприємство теж не проти мати у своїй власності стадіон.

«Спочатку треба повністю зробити інвентаризацію всіх споруд, виявити усіх, хто претендує на ту чи іншу власність, чи хто є власником, і тоді комплексно приймати ухвалу, де все це зазначити», – наголошує С. Івах.

Щодо підприємства «Три корони Девелопмент», у якого куплятиме місто стадіон, то в Державному реєстрі юридичних осіб вказано, що ця фірма займається такими видами діяльності:

– Купівля та продаж власного нерухомого майна;
– Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
– Агентства нерухомості;
– Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (основний);
– Організація будівництва будівель.

Керівником підприємства є Григорій Наконечний, якому належить 50% загального фонду. Інші 50% належать Ігорю Герасиму.

Окрім «Трьох корон», за даними бізнес-пошукової системи Youcontrol, Григорій Наконечний має у своїй 100% власності ТзОВ «Привокзальний плюс», який має невеличку (менше 1%) власність ринку «Привокзальний» у Львові.

Також є ще одне ТзОВ Г. Наконечного, яке він ділить разом і з Ігорем Герасимом – «Концепт Авангард», що є одним із засновників ринку «Привокзальний» у Львові. Тобто Григорій Наконечний фактично володіє двома підприємствами, що є серед засновників базару «Привокзальний», а відтак є співвласником цього базару. Ігор Герасим має свої 50% ТзОВ «Концепт Авангард», тобто також має стосунок до ринку «Привокзальний». Цікаво, що пан Герасим є співвласником зареєстрованого у Києві ТзОВ «Євростіл-ПАК», яке займається обробкою металу, встановленням меблів тощо.

Щодо ПАТ «Завод «Львівсільмаш», то підприємство згідно постанови Вищого господарського суду України вважається банкрутом.

Де на «Сільмаші» закопали пса

Другим, але також важливим каменем спотикання у цій справі є власне цифри, якими оцінили стадіон «Сільмаш». За словами депутата Сергія Іваха, вартість майна, що буде викуповуватися, є завищеною, при тому – суттєво.

2

«Юридичне управління мало би звернутися до правоохоронних органів щодо проведення оцінки майна, бо компанія, що оцінювала майно, фактично оцінювала те, чого не існує. Оцінка проведена з порушенням принципів, методичних підходів, оціночних процедур та на основі необґрунтованих припущень. До прикладу, там є огорожа, одна її частина має 30 м, друга частина – 1,2 метра. Оцінили цю огорожу у 1 мільйон 497 тис. грн. Як можна брати це до уваги – я не розумію. Так само і бігова доріжка (точніше трава)  була оцінена більше ніж у 700 тисяч. Футбольне поле коштує більше двох мільйонів. В документації сказано, що розмір поля складає  5720 кв.м, а експерт у своєму звіті бере до уваги 10 тис. кв. м, тобто збільшує у два рази площу при оцінці… Сьогодні при оцінці, яку нам пропонують, вартість стадіону – це 7 млн. 200 тисяч. Сьогодні за ці гроші ми можемо 12 футбольних полів збудувати на існуючих територіях без конфліктів… Я би проголосував за рішення викупити цей стадіон за таку ціну на минулій сесії, якби не бачив у цьому корупційного підтексту», – зазначає Сергій Івах.

За словами міського депутата Андріана Гутника, юридичне управління запропонувало проголосувати за викуп на сесії, а потім розбиратись з ціною стадіону.

«Якщо цей комплекс опинився у приватній власності і місто його хоче викупити, то має бути проведена вартісна оцінка. Була позиція юридичного міста викупити усе це, а потім розбиратись, що і за скільки. Я вважаю, що тут є афера, бо коли людина приходить щось купляти, то вона спочатку дізнається, скільки це коштує, а не вирішує, що вона це купляє за будь-яку ціну… Нашій громаді цікаво, що і за скільки ми купляємо. Це рішення не можна приймати, поки ми конкретно не зрозуміємо, за скільки ми це купляємо, і нам хтось не дасть пояснення, чому за таку ціну ми маємо придбати це… Ми говоримо, що в нас не вистачає коштів для вирішення квартирних питань учасників АТО, але ми собі можемо дозволити якісь кавалки паркану за сотні тисяч гривень», – коментує міський обранець.

Водночас, за словами Гелени Пайонкевич, на завтрашній сесії, 20 жовтня, оцінка вартості стадіону буде уточнена.

«Але треба розуміти, що споруди стадіону «Сільмаш» перебувають не в дуже придатному для використання за призначенням стані. Згідно із загальним правилом, якщо на земельній ділянці розташований об’єкт, який не підлягає реконструкції чи відновленню, то в середньому, вартість викупу встановлюється у відповідності до середньої вартості земельної ділянки. На доручення сесії ми повернули цю оцінку оцінювачу з дорученням переглянути деякі розділи. Я думаю, що на сесії ми будемо приймати без суми викупу, а оцінка буде додатково обговорена на комісії комунального майна», – запевняє чиновник.

Кістка в горлі для забудовників

Не так давно Львовом почали ходити чутки, що стадіон «Сільмаш» готують до забудови – буцімто, хочуть повторити історію зі стадіоном «Кінескоп», що розташований навпроти.

4

31 березня цього року мешканці прилеглих до стадіону вулиць ініціювали петицію до міськради «Про заборону забудови стадіону «Сільмаш», під якою підписалася понад тисяча львів’ян. Згодом містяни  отримали відповідь, що рішень щодо змін цільового призначення земельної ділянки на вул. Городоцькій, 207 ЛМР не приймалось і, відповідно до генерального плану міста Львова, вона розташована в межах спортивних центрів та комплексів як зона культурних та спортивних установ, що затверджено ухвалою ЛМР від 30.09.2010 року. Тобто забудувати цю територію, буде вона у власності міста чи ні, без дозволів міськради неможливо.

«Без політичної волі чиновників Львівської міської ради жодні незаконні забудови у Львові з’являтися не можуть. Поки чиновники міськради не підпишуть дозвільні документи, у нас практично нічого не будується», – каже депутат А. Гутник.

Як наголошує Сергій Івах, свого часу частина землі з зони стадіону була виведена під будівництво.

«У свій час з цієї зони колишнього стадіону було виведено під  Г-2 (зона м центру ділової, громадської діяльності районного (місцевого) значення – ред..) і Ж-3 (житлова забудова-ред.). Буде слушно, якщо управління архітектури буде ініціювати розроблення  детального плану для повернення до попереднього стану призначення земельної ділянки.

Сьогодні є велика кількість депутатів, які готові стояти стіною за всі напрямки, що пов’язані зі спортом. Сьогодні не знайдеться людей, які проголосують за те, щоб стадіон віддати під забудову. Це буде дуже складно зробити. Але щоб ми на майбутнє унеможливили такі бажання, нам треба буде внести зміни до цієї території і перевести з житлової забудови у попередній стан», – переконує депутат.

За словами начальника юридичного відділу міськради, територія стадіону «Сільмаш» після викупу забудована не буде, стадіон планують розвивати.

«Сьогодні споруда стадіону та інші об’єкти перебувають  у приватній власності. Щоб була забудова,  місто повинне закріпити земельну ділянку за власником споруд відповідним призначенням. Я запевняю, що ні міська рада, ні виконавчі органи жодним чином не обговорювали можливість зміни цільового призначення цієї земельної ділянки і будь-якого комерційного будівництва на цій території. Це буде споруда стадіону, замовником якого визначено ЛКП «Спортресурс». Відповідно, будуть виділені кошти для встановлення там спортивного майданчика, тощо»,-  переконує Г. Пайонкевич.

Отож. І депутати, і чиновники, і, зрештою, львів’яни погоджуються в одному – місту потрібно отримати стадіон, вдихнути у нього життя, повернути колишню славу… Та чи вдасться це зробити чесним шляхом, без одвічних «дерибанів», корупційних схем і нездійснених обіцянок? Поживемо-побачимо…

Фото: Центр міської історії, соцмережі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *