Через зупинку заводів можуть зупинитись і електростанції

В українській енергетиці парадоксальна ситуація. Спочатку нас лякали, що через дефіцит вугілля може статись енергетичний колапс і радили запасатись на зиму свічками. Уже після нового року виявилось, що електрики ми виробляємо навіть більше, ніж треба. І уряд досі не придумав, що робити з зайвими кіловатами. Енергетики б’ють на сполох — перевиробництво електроенергії не менш загрозливе для галузі, ніж дефіцит.

Насправді виробництво електрики падає уже два роки поспіль. Лише за минулий рік падіння перевищило 10%. Зараз щоденно від 20 до 30 енергоблоків перебуває у резерві, то звідки ж взялось перевиробництво? Проблема в тому, що основним споживачем електроенергії є не побутові споживачі, а промислові підприємства. А промисловість за минулий рік обвалилась на 13,5%. Частина підприємств скоротила виробництво, а частина і зовсім зупинилась. І хоча у лютому цього року офіційна статистика побачила певне зростання промисловості, експерти не особливо довіряють цим цифрам. По-перше, у лютому цього року було на один робочий день більше (маємо високосний рік), по друге, зростання “намалювали” насамперед за рахунок Луганської області, де побачили зростання промисловості аж на 145% (!). Натомість у всіх решта областях ситуація далеко не така оптимістична. У більшості областей зростання незначне, яке можна виправдати саме зайвим робочим днем. А у деяких областях навіть це не врятувало ситуацію. Наприклад, в Івано-Франківській області у лютому промислове виробництво скоротилось на 12%, у Вінницькій — на 7,1%, у Волинській — на 6,7%. То й же Держстат повідомляє, що за січень-лютий цього року роботодавці поінформували Державну службу зайнятості про заплановане звільнення 83 тисяч людей, а це на 24 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про яке відновлення економіки може йти мова, якщо масові скорочення працівників набирають обертів. А скільки підприємств, аби не звільняти людей, перевели їх на неповний робочий графік чи відправили у неоплачувані відпустки? Відповідно, якщо підприємство не працює не повну потужність, то й електроенергії йому не треба стільки, як раніше.

“Сьогодні через зупинку промислових підприємств споживання електроенергії в країні скоротилося до мінімуму. Електростанції стоять незавантажені, існує профіцит енергії. Це має вкрай негативні наслідки для всієї галузі. Насамперед, немає грошового потоку, щоб проводити модернізацію. Коштів не вистачає навіть просто на поточне підтримання ТЕС в нормальному стані. Для ПЕК це може закінчитися катастрофою”, – каже голова альянсу “Нова енергія України” Валерій Боровик.

Проблема ще й тому, що споживання електроенергії вдень та вночі — нерівномірне. Основна частина нічного споживання припадала саме на промислові підприємства, які працювали цілодобово. Однак через скорочення промислового виробництва, розрив між денним та нічним споживанням став ще більшим. При цьому атомні електростанції можуть працювати лише за рівним графіком, тоді як теплові можуть маневрувати. Однак ТЕС зараз працюють на мінімальній потужності, а то й нижче мінімальної, а тому постійно наражаються на небезпеку аварійних вимкнень. Скажімо, якщо на станції працює лише один блок і він зупинився через аварію, швидко запустити інший, який тривалий час простоював, не вийде.

Звичайно, державі вигідніше завантажувати по максимуму атомні електростанції, бо їх електрика виходить дешевшою. Але на варто забувати, що за виробництвом енергії на теплових станціях стоять тисячі працівників. Невже всі вони також можуть виявитись зайвими, як і зайві кіловати. Йдеться не лише про тисячі працівників, які працюють безпосередньо на електростанціях, хоча у більшості випадках електростанції є містоутворюючими підприємствами і іншої роботи у цих містечках немає. ТЕС є основними споживачами вугілля, тож якщо вони скорочують виробництво до мінімуму, без роботи можуть залишитись шахтарі.

За словами керівники Незалежної профспілки гірників Михайла Волинця, лише за минулий рік видобуток енергетичного вугілля в Україні скоротився на 38,8%.«Якщо не зупинити цю тенденцію, то вугільна галузь в Україні буде знищена. І якщо нарешті почнеться підйом економіки, то ми будемо вимушені купувати вугілля удвічі дорожче. Причому не завжди якісне. Наприклад, польське вугілля за якістю значно гірше, ніж українське, – заявив він під час круглого столу. – А головне, люди будуть викинуті на вулицю. Зупинятимуться й блоки теплових електростанцій. І там теж почнуть звільняти людей. Причому це може статися найближчим часом». Профспілковий лідер вважає, що уже зараз над цією проблемою повинні задуматись усі — починаючи від Міністерства енергетики та закінчуючи мерами міст, де розташовані теплові станції.

“Адже якщо ми бачимо падіння споживання електроенергії торік майже на 18% у зв’язку з падінням промислового виробництва, то не варто чекати зростання промисловості цього року, а отже, й споживання електроенергії. Це речі взаємозв’язані. Якщо в країні не буде електроенергії, то не буде й підйому економіки», – підсумував Волинець.

Експерти сходяться на тому, що проблему міг би вирішити експорт електрики. Це одночасно завантажило б роботою ТЕС та вугільні підприємства, які змушені скорочувати видобуток, і в той же час збільшило б валютні надходження в країну. В уряді обіцяли вирішити проблеми з експортом до березня. Однак березень минув, а проблеми залишились. В. о. голови НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук виправдовується. Мовляв, відсутність експорту — не повязана з діяльністю “Укренерго”. Уся справа в зарегульованості ринку, через який нема нормального ринкового ціноутворення. Як наслідок, ціна на українську електрику надто висока, аби на неї був попит за кордоном.