Транспортна війна у Львові

Тарас ЗОЗУЛІНСЬКИЙ

|

Транспортна війна у Львові. У ролі важкої артилерії – автобуси, замість бійців – водії. Під прицілом – Львівська облдержадміністрація. А згодом і міська рада Львова. Плакати рясніють рядками з творів Тараса Шевченка. В обурених чоловіків у руках трембіти. Гасла про підтримкою з боку пасажирів. Красива картинка для операторів. Безпрограшна тактика – влада виступає проти перевізників.

транспорт

Під дощем та снігом. У лютий мороз та в спеку. Так люди чекають автобусів, щоби доїхати на рідні села. А все тому, що перевізники стартують із зупинки неподалік приміського вокзалу. Як то кажуть, “від бордюру”.

Покласти цьому край львівські депутати намагаються із 2007 року. Тоді було прийнято ухвалу №754 «Про впорядкування роботи та ліквідацію стихійних кінцевих зупинок автобусних маршрутів приміського і міжміського сполучення на території м. Львова».

Згодом, у 2010-му, депутати проголосували за ухвалу №3165 «Про додаткові заходи щодо впорядкування перевезень у м. Львові».

Кінцеві зупинки для приміських та міжміських автобусів було вирішено перенести на найближчі за напрямом в’їзду у Львів автостанції. До прикладу, маршрути на Стрий, Жидачів, Миколаїв та Сколе мали стартувати із львівського автовокзалу, що на вулиці Стрийській. Відповідно, пасажири чекали б на свій автобус не посеред вулиці, а у Львові зменшилися б корки.

Окрім цього, збільшувалася б прозорість пасажирських перевезень. Люди купували б квитки на автовокзалі та автостанціях, а не давали б гроші водіям. Як це відбувається на стихійній зупинці на приміському вокзалі.

До того ж пасажири були б більше захищені у випадку поломок транспорту, аварій чи отримання травм. Адже єдиним доказом для виплат коштів страховими компаніями є наявність у пасажира квитка.

У результаті – людям зручно, а міські дороги розвантажено. Та є одне “але” – власники бізнесу. При необхідності виїжджати на маршрут із автостанцій перевізники втрачають частину заробітку. Адже у вартість квитка, купленого в касі, вносять і станційний збір. Це плата автовокзалу чи автостанції за користування пасажирами, до прикладу залами очікування.

Відповідно перед перевізниками постала дилема із кількома варіантами її вирішення. Менше заробляти, поклавши тягар станційного збору на себе. Звісно, бізнесменам такий шлях не вигідний. Тоді можна підняти вартість квитка. Теж не вихід. Пасажири будуть обурюватися, скарги писати. Приїдуть органи контролю, почнуть рахувати, штрафувати. І підняти вартість самовільно так просто не вдасться. Адже тарифи на перевезення затверджує облдержадміністрація. А продаж квитків через каси покаже реальну кількість перевезених пасажирів та справжні прибутки бізнесменів. І не відомо, яким тоді буде результат підрахунку чиновників: чи тариф потрібно підняти, чи навпаки – взагалі знизити. Найкраще все залишити як є – вирішили власники бізнесу. І далі продовжували працювати вір “бордюру”.

Як хочемо, так і їздимо

Йшов час, все залишалося по-старому. Аж тут восени цього року Укртрансінспекція та поліцейські почали штрафувати перевізників, які маючи за документами кінцевою зупинкою автовокзал на Стрийській, чомусь вперто їздили із стихійної зупинки обабіч приміського залізничного. Власникам транспортного бізнесу чималі штрафи не сподобалися. Вирішили вийти на пікетування. На акціях протесту – три перевізника. ТДВ “Миколаївське АТП-14627”, ТзОВ ВТП “Жидачівавтотранс” і ПП “Транс-Спорт”.

За інформацією ЛОДА, у першого перевізника із Львова щоденно має право курсувати 49 автобусів, у другого – 20. Безперечний лідер – ПП “Транс-Спорт” – 97. Можливість перевозити пасажирів такою кількістю автобусів перевізники здобули на конкурсах, які проводить облдержадміністрація. Цікаво, що згідно з результатами конкурсів, ТДВ “Миколаївське АТП-14627” дозволено мати кінцеву зупинку неподалік приміського залізничного вокзалу лише чотирьом автобусам, ТзОВ ВТП “Жидачівавтотранс” – одному, ПП “Транс-Спорт” – вісьмом. Тож ці кілька автобусів у загальній картині для перевізників погоду не роблять. Та запитання в іншому.

Так, ПП “Транс-Спорт”, згідно із результатами виграних конкурсів, має прописану кінцеву зупинку “Автовокзал на Стрийській” аж для тридцяти трьох автобусів. Однак всупереч цьому… їздить із приміського залізничного вокзалу! Це власне і є ті маршрути, які обслуговують мешканців гірських районів.

Постає логічне запитання – якщо ПП “Транс-Спорт” не хотів їздити із автовокзалу на Стрийській, чому він подавав документи і брав участь в конкурсі? Не підходили такі умови праці – на них погодилися би інші перевізники.

Варто відзначити, що недотримання прописаних у конкурсах умов є підставою для ЛОДА розірвати договори із перевізниками. А ПП “Транс-Спорт” із усіх пікетувальників, схоже, найбільше не любить умови щодо кінцевих зупинок. За інформацією автовокзалу, в листопаді 2015 року із запланованих 870 рейсів із автовокзалу “Транс-Спорт” здійснило лише 28. Тобто 3%. Інші автобуси продовжують їхати із приміського. Отож, скидається на те, що заборона виїжджати звідси найбільше серед перевізників стосується саме “Транс-Спорту”.

Представник пікетувальників Володимир Гарбуз каже, що відстоює інтереси не так перевізників, як пасажирів. “До мене звернулися мешканці гірських районів, до мене написали голови районних рад. Усі просять залишити кінцеву на приміському. Це усталена європейська практика, аби із залізничних вокзалів відправлялися приміські і міжміські автобуси. Ми відстоюємо права мешканців містечок і сіл”, – наполягає пан Гарбуз.

Тільки от дані управління Укртрансінспекції у Львівській області чомусь свідчать про протилежне. Так, за результатами перевірок лише за липень 2015 року було складено 32 акти порушення транспортного законодавства. В основному це недотримання схеми та графіку руху маршруту, безпідставні відмови у пільговому проїзді. Показово, що серед лідерів порушень – ПП “Транс-Спорт”.

Проста арифметика тарифу

Виступаючи на сесії міськради, Володимир Гарбуз також здебільшого керувався відстоюванням інтересів мешканців. Він наполягав, що у випадку, коли автобуси почнуть виїжджати із автовокзалу на Стрийській, а не як тепер із приміського вокзалу, пасажирам доведеться платити за проїзд більше, витрачаючи додатково на міський транспорт.

Досить сумнівне твердження. Від стихійної зупинки обабіч приміського вокзалу до автовокзалу на Стрийській близько восьми кілометрів. Згідно із розрахунками, затвердженими ЛОДА і погодженими перевізниками у квітні 2015 року, тариф за один кілометр становить від 42 до 50 копійок. Відповідно той же “Транс-Спорт”, має зменшити вартість квитка на 4 гривні. І за ці гроші пасажир власне й добереться міським транспортом.

Наступною вимогою перед ЛОДА та міською радою пікетувальники ставлять залишити кінцеву зупинку для частини автобусів на автостанції № 8, що на головному залізничному вокзалі. Адже, за задумами чиновників відправлення автобусів, зокрема самбірського напрямку, має бути перенесено з АС-8 на виїзд зі Львова. Тут в кінці вулиці Городоцької мають збудувати нову автостанцію. Про те, що кінцеву маршрутів буде перенесено, перевізники знали давно. А конкурси відповідно проводилися з умовою, що після побудови зазначеної автостанції автобуси виїжджатимуть саме звідси. І кінцеву буде перенесено з АС-8. Аналогічно, коли власники бізнесу не погоджувалися на такі умови, навіщо брали участь в конкурсі.

Інший важливий момент – згідно даних ЛОДА, ні ТДВ “Миколаївське АТП-14627”, ні ТзОВ ВТП “Жидачівавтотранс” не мають маршрутів з кінцевою на головному залізничному вокзалі. А от ПП “Транс-Спорт” виграло конкурси і має право відправляти звідси аж 32 автобуси.

Тож як не крути, а серед вимог пікетувальників чітко прослідковується відстоювання інтересів здебільшого саме ПП “Транс-Спорт”.

“Рідна” асоціація

На захист мітингувальників стала “Львівська обласна асоціація перевізників автомобільного транспорту”. Вона запропонували депутатам Львівщини варіант виходу із ситуації. Аби кінцевою була автостанція № 3, що на Петлюри. І з неї вирушали автобуси на маршрут, далі заїжджаючи на приміський вокзал.

До слова, Володимир Гарбуз у минулому був керівником зазначеної асоціації. А ця організація давно і активно лобіює бізнесові інтереси ПП “Транс-Спорт”. Так, топік в ЛОДА було оголошено конкурс на перевезення на стрийському та сколівському напрямках. Свої дії чиновники аргументували зверненням Стрийської райдержадміністрації із проханням відновити маршрути із Стрия до населених пунктів Сколівського району. Ці маршрути курсували раніше, але були чомусь ліквідовані. Дуже комусь перешкоджали.

Відновлення цих маршрутів ламало бізнес ПП “Транс-Спорт”, адже цей напрямок є “їхній”, і багато років саме вони вигравали конкурси із Львова на Стрийщину та Сколівщину. “Львівська обласна асоціація перевізників автомобільного транспорту” подала до суду на департамент ЛОДА. ПП “Транс-Спорт” брав участь у судах як третя особа на стороні Асоціації. В результаті вони добилися у судах визнання протиправним і скасування рішень про проведення конкурсів.

Цікаво, що тоді ПП “Транс-Спорт” пішло перевіреним шляхом, і, як і нині, пригнало під ЛОДА автобуси. Мовляв, чиновники облдержадміністрації лобіюють інтереси “Стрийського АТП” і хочуть віддати маршрути саме йому. Досить показовий факт – адже нині пан Гарбуз наполягає, що усі перевізники мають бути в однакових умовах. Однак, так виглядає, що це не стосується ПП “Транс-Спорт”. Адже аби не допустити конкурентів на свої напрямки, вони відразу судилися та блокували ЛОДА автобусами.

Цією історію вчергове можна проілюструвати те, наскільки вочевидь не щирими є слова пана Гарбуза про відстоювання інтересів мешканців гірських районів. Адже на пікетуваннях минулого року директор ПП “Транс-Спорт” Віктор Мадей, виступаючи за скасування тимчасових дозволів для “Стрийського АТП”, не приховуючи заявляв, що в останніх дешевший проїзд.

Якось не логічно – публічно пан Гарбуз заявляв, що відстоює права мешканців, а насправді вижили конкурента, в якого була нижча вартість проїзду.

“Своя” АС-3

Нинішнє бажання “Львівської обласної асоціації перевізників автомобільного транспорту” завести кінцеві зупинки на АС-3 (вул. Пулюя) не нове. Це уже не перший рік намагається втілити в життя ПП “Транс-Спорт”. Так, торік в ЛОДА оголосили конкурси з перевезення на Стрийщину та Сколівщину саме із цієї кінцевої зупинки. І хоча нині перевізники наполягають, що чиновники облдержадміністрації  проти них, та минулого року дії ПП “Транс-Спорт” та ЛОДА якось так дивно зійшлися в унісон.

Тоді проти встановлення кінцевої на АС-3 виступили в департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та подали на облдержадміністрацію до суду. Дії ЛОДА як організатора конкурсу було визнано протиправними – зокрема і в частині щодо визначення кінцевою зупинкою міжміських автобусних маршрутів АС-3 (вул. Пулюя).

Чому ПП “Транс-Спорт” так вперто не хоче виїжджати із автовокзалу на Стрийській? Чим перевізникам більше підходить АС-3? І чому саме Володимир Гарбуз, який називає себе громадським активістом, керує пікетами?

Щоб відповісти на ці питання, слід розповісти про ліквідацію одного державного автотранспортного підприємства, баталії в судах за нерухомість, підтримку влади на усіх рівнях, побудову мережі перевізників, які успішно виграють конкурси…. А ще – про більше десятка “своїх” автостанцій та фірм з широкими видами діяльності – від торгівлі до ресторанів, готелів та оренди майна. На додаток – керівництво… федерацією бойових мистецтв. І все заради процвітання бізнес-імперії, оформленої та попереписуваної на колишню дружину.

Фото : Сергій Бобра

Коментарі

  1. У цього підприємства є багато корупційних схем на жаль ніхто не хоче розслідувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.