ОСТАННІ НОВИНИ

Як працюють у парламенті бажаючі посісти крісло міського голови Львова

Олена ЖОЛКЕВСЬКА, Львівський портал

|

Містом керувати – не парламентськими кулуарами шепотітися. Тим паче таким містом, як Львів. Місцеві вибори, які відбудуться у жовтні цього року, окрім депутатів місцевих рад, повинні привести нові обличчя у кабінети міських, сільських та селищних голів. Особливо гарячою боротьба очікується у Львові, адже бажання поборотися за посаду мера Львова виявили одразу троє чинних депутатів Верховної Ради України.

1

Це такий собі маленький рекорд, адже в жодному українському великому місті ще не було стільки охочих змінити крісло народного обранця на стілець мера. Домовитися з колегами по фракції, з політичною силою, від якої балотувався в парламент, врешті-решт вирішити справи з керівництвом фракції чи депутатської групи – одна справа. А от домовитися з каналізацією, розбитими дорогами, розваленим громадським транспортом чи вбитим житлово-комунальним фондом – значно складніше. Тут домовляннями не обійдешся: потрібно засукати рукава – і працювати.

Проте факт залишається фактом: парламентарі йдуть в мери Львова. Першим про свій намір поборотися за посаду, яку вже дев’ятий рік поспіль «втримує» Андрій Садовий, заявив парламентар Ігор Васюник. Депутат сьомого та восьмого скликань, член партії «Народний фронт». Другим був Дмитро Добродомов, який на початку літа «чутки» про намір балотуватися в мери спростовував, та ближче до осені, вже навпаки  – підтвердив. Добродомов – депутат восьмого скликання, наразі позафракційний, бо Блок Петра Порошенка, до якого він «поспіхом» увійшов, так само швидко і покинув. Третьою і єдиною жінкою-парламентарем, якій захотілося боротьби за мерство, стала «ударівка» Оксана Юринець. Депутатка восьмого скликання, яка «цілиться» на високі посади не вперше (у 2012 році балотувалася до ВРУ, та зайняли лише третє місце, пропустивши вперед Тараса Стецьківа та того ж Ігоря Васюника, який і переміг).

Варто також згадати про ще одного претендента на своє ж крісло, щоправда не депутата,  – а чинного мера Андрія Садового. Він наразі публічно про бажання «третього пришестя» не оголосив. Але й роботи з електоратом не припиняв, навпаки  – останні місяці перед «доленосним» жовтнем Андрій Садовий активно взявся за роботу: ремонтує тротуари, дороги, школи, одним словом, «дотягує» все, що не зробив за дев’ять років.

Важливо, що Васюник, Юринець та Добродомов є членами міжфракційного депутатського об’єднання «Львівщина», яке створили для того, аби відстоювати інтереси свого регіону. Та найбільше «щастя» рідній Львівщині мала б принести львівська «Самопоміч» Садового, яка у парламенті утворила цілу фракцію.

Отож, «Львівський портал» продовжує аналізувати роботу народних депутатів  на основі офіційних даних, в тому числі – за результатами голосування у Верховній Раді України. Цього разу під наш «приціл» потрапило троє парламентарів, а саме – претенденти на крісло міського голови Львова.

 

Про роботу окремих фракцій можна прочитати у наших статтях:  «Хто з львівських нардепів не відпрацьовує своєї зарплати?» та «Коаліційний саботаж: хто з львівських нардепів руйнує крихку політичну єдність в парламенті?».

Отже, від початку роботи парламенту нинішнього 8-го скликання можна виділити 16 найважливіших законопроектів, за які голосували народні обранці. Серед них: призначення Генпрокурора України; декомунізаційний пакет; закон про нову поліцію; виділення коштів на ремонти доріг у кількох областях, зокрема й у Львівській; прийняття бюджету України на 2015 рік. Крім того, минулий тиждень роботи парламенту вже встиг в буквальному сенсі «прогриміти» важливими законами. Чого лише «вартували» Україні прийняті зміни до Конституції 31 серпня: сутички під Верховною Радою, троє вбитих нацгвардійців та 130 поранених людей. А ще були законопроекти про відкриття даних про реальних власників ЗМІ та про призначення/проведення виборів у територіальних громадах. Все неабияк важливо.

Отже, як голосували нардепи і водночас претенденти на крісло мера Львова, а також їхні фракції.

Ще в квітні цього року під «прицілом» українців було голосування парламентарів за декомунізаційний пакет законів, які засуджують комуністичний режим, відкривають архіви радянських спецслужб та визнають УПА борцями за незалежність. Для українців та й, зрештою, світових лідерів, які прихильно ставляться до нашої держави, цей пакет став «рішенням надзвичайної державної ваги», який би мав назавжди скинути з України радянські пута та належно вшанувати нашу історичну пам’ять.

5

Дмитро Добродомов не голосував за розсекречення архівів злочинних режимів, загалом із чотирьох законів з пакету, нардеп не підтримав аж два. Як потім пояснював у себе на сторінці у Фейсбук: заклинила картка. «Заклинило» двічі поспіль. «За» обов’язкове володіння української мовою для держслужбовців Добро домов також не голосував. Цього разу з карткою, як переконував Добродомов було все гаразд, а погано з законопроектом, побачив там багато недоопрацювань.

Утримався  парламентар і в голосуванні за важливі зміни до закону «Про прокуратуру», згідно яких скорочують кількість прокурорів та обирають їх на посади за відкритим конкурсом. Утримався під час голосування за проект закону «Про органи внутрішніх справ», де йшлося про створення національної поліції. Також  не підтримав (утримався) законопроекти «Про муніципальну варту» та «Місцеві вибори». Та й, якщо проаналізувати загалом, праця нардепа під час другої сесії була не надто плідною, свій голос «За» парламентар віддав лише 8 разів із 16 найважливіших законопроектів.

2

«Ударівка» Оксана Юринець протягом цього скликання «Не голосувала» двічі за важливі законопроекти. Не підтримала нардепка закон про дерегуляцію (якого вимагає від нас правове поле ЄС, до якого ми так тягнемося). Не голосувала парламентарка і за зменшення кількості прокурорів. Окрім того, О.Юринець була «відсутня» під час прийняття змін до бюджету 2015 року, де йшлося про збільшення видатків на оборону. Не було її в залі, коли голосували за створення нової поліцію, також за бюро розслідування і коли приймали закон про місцеві вибори. Відсутня, коли йшлося про фінансування на ремонт доріг, зокрема у Львівській області. Не голосувала пані Юринець і за прозорість роботи українських ЗМІ, а саме за розкриття інформації про реальних власників телеканалів/газет/радіо та електронних ЗМІ.

Водночас, голосувала Оксана Юринець проект Постанови щодо змін до Конституції щодо децентралізації влади 31 серпня цього року.

1

Парламентар Ігор Васюник під час з 16 найважливіших законопроектів, народний обранець не проголосував лише проект Постанови щодо змін до Конституції України щодо децентралізації влади. І «утримався» під час призначення Шокіна на посаду Генпрокурора України.

4

Фракція «Самопоміч» – збірний образ їхнього політичного лідера, мера Львова Андрія Садового, який активно коментує ті чи інші голосування. Отже голосування чи рішення – це політична позиція Андрія Садового.

Зміни до Конституції «Самопоміч» не підтримує, хоча ще минулого року Садовий заявляв: «Або буде децентралізація, або буде біда». В результаті, після голосування 31 серпня з фракції виключили п’ятьох «незгодних», які проголосували за Постанову щодо змін до Конституції.

Водночас, депутати фракції Садового найменш консолідовано працюють у складі коаліції. Від початку роботи цього парламенту «Самопоміч» підтримала лише 73,8% президентських ініціатив та  68,4% урядових законопроектів.

Депутати від «Самопомочі» блокували трибуну під час голосування за зміни до закону про прокуратуру. «Самопоміч» наполягала на тому, щоб до складу комісії, яка обиратиме прокурора, делегували одного члена антикорупційного комітету Ради. Комітет в свою чергу очолює член фракції «Самопоміч» – Єгор Соболєв.

Бойкотувала ціла фракція «Самопомочі» і голосування в першому читанні за проект закону про Національну поліцію. Як пояснили лідери «Самопомочі» – закон консервує радянську систему внутрішніх справ України, а також у ньому містяться норми, які порушують права людини. Та після довгих кулуарних домовленостей «Самопоміч» активно голосує за проект в цілому. А Садовий не пропускає можливість засвітитись на відкритті нової поліції у Львові, а про радянський «запашок» вже не згадує.

Не можна обійти увагою і скандал навколо голосування за відставку голови СБУ Наливайченка. «Самопоміч» до останнього «впиралася» позбавляти його посади. Не виключено, що відправити Наливайченка на пенсію допомогли кадрові «апетити» Садового. Журналісти зняли на відео переписку нардепа з фракції «Народний фронт» Сергія Висоцького з блогером Карлом Волохом, в якій йшлося, що взамін на голосування за відставку голови СБУ, Садовий «отримує» посаду керівника львівської митницю і посаду прокурора Львова.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *