Транспортна криза по-львівськи. Платитимуть усі?

Галина ЖАГАЛЯК. Львівський портал

|

Тема підняття цін на проїзд у громадському автотранспорті бентежить Львів уже другий тиждень.  Першою хвилю підняла обласна Асоціація автоперевізників, заявивши, що різкий стрибок цін на пальне вивів галузь на межу виживання. На тему «бути чи не бути» нервово заговорили окремі власники приватних і комунальних автотранспортних компаній. Звідкись навіть з’явилося космічне число 13- «реальна ціна на проїзд» очима одного з надавачів транспортних послуг у Львові. Виникало ще чимало смішних до сліз прогнозів, але  більш-менш прийнятну ціну лобісти підвищення тарифів трохи боязко назвали тільки учора.

«І вовки ситі, і вівці цілі»

Отож, мова йде про вартість проїзду у розмірі 4-5 гривень. Принаймні, таку цифру 3 березня на громадських слуханнях щодо кризової ситуації на ринку транспортних перевезень журналістам уперше чітко озвучив голова Асоціації перевізників Львівщини Іван Велійка.

У коментарі Львівському порталу, І.Велійка заявив, що перевізники уже скерували у Львівську міську раду два варіанти вирішення проблеми. Перший з них полягає у скасуванні більшості пільг пасажирів, у тому числі і пенсіонерів, які їздять безкоштовно, та піднятті ціни до 4 гривень. Другий варіант – пільговики залишаються, але тоді громадяни платитимуть не менше 5 гривень.

«Економічна ситуація настільки складна, що одним обмеженням пільговиків в часі, нам проблеми уже не вирішити. Потрібне більш дієве фінансове врегулювання проблеми. Зрештою, ми готові возити пасажирів і за 1 гривню, якщо місто чи держава погодяться компенсувати нам різницю. Але, на жаль, вони не готові це робити», – заявив Іван Велійка.

Заради справедливості слід додати, що питання пільгового перевезення є дискусійним і неоднозначно сприймається навіть в середовищі самих перевізників. Зокрема, директор ТзОВ «Міра і К» Микола Шкурган вважає, що скасування пільг в сучасних економічних умовах є просто нереальним, а тому треба швидко шукати більш прагматичний варіант.  На його думку, ним може стати проїзд у розмірі 6 гривень при повному збереженні прав пільгових пасажирів. «Потрібно знайти оптимальний варіант, щоб вовки були ситі й вівці цілі», – по-філософськи підходить до проблеми перевізник, який у минулому очолював транспортну галузь міста.  

Громада проти  

Не важко здогадатися, що жоден з варіантів, які стосуються підняття ціни та скасування пасажирських пільг, особливої радості постійним користувачам громадського транспорту не приносить. Власне, про свою незгоду брати увесь удар на себе на громадських слуханнях заявили пасажири, які ніколи не користуються пільгами. Разом з тим, будь-яку ціну не захотіли платити й ті, хто за багато років звик їздити «за дякую».   

Зокрема, проти повного скасування пільг чи навіть простого обмеження часу (мова йде про період з 10 до 16 години), коли автобусом можна скористатися безплатно, цілком прогнозовано виступили громадські організації, які об’єднують соціально незахищених. Голова обласного товариства незрячих Любов Кукурудза назвала таке рішення ледь не геноцидом, заявивши, що таким чином «інвалідів просто замкнуть у хаті». «Ми вважаємо, що це не має бути проблемою соціально незахищених людей. А сьогодні так виходить, що через складну економічну ситуацію найбільше потерпають інваліди. Незрячі люди відвідують чимало гуртків у післяобідній час. То виходить, що вони тепер мають платити і за себе, і за супроводжуючого», – наголосила Л.Кукурудза.

Стурбовані пропозицією щодо скасування пільг і багатодітні родини. Заступник голови спілки багатодітних сімей Львівщини Дмитро Галущак заявив, що часові обмеження для проїзду пільговиків позбавлять дітей з незаможних багатодітних родин можливості добиратися на навчання. «Така пропозиція є антизаконною і антиконституційною», – наголосив Д.Галущак, пригрозивши авторам ідеї акціями протесту.   

У свою чергу представники студентських організацій, які, на диво, взяли дуже активну участь у громадських слуханнях щодо кризи на ринку автоперевезень, фактично погодилися на незначне підвищення ціни, але лише за однієї простої «людської» вимоги – якщо перевізники митимуть автобуси і ввічливо спілкуватимуться з пасажирами.  

Слід додати, що конструктивного діалогу між перевізниками і пасажирами, яким рідко трапляється можливість відкрито висказати один одному наболіле, в підсумку не вийшло. Шквал звинувачень без особливих реверансів летів як в одну так і в другу сторону. Що тільки підтвердило – накипіло усім. Зрозуміло одне, обидві сторони спровокованого і точно ні для кого не бажаного конфлікту мають свої цілком обґрунтовані претензії та не менш вагомі аргументи. Відтак, очевидним стає те, що без втручання третьої сторони ситуацію навряд чи вдасться вирішити спокійно.  

Моя хата скраю – нічого не знаю

І тут варто згадати про міську владу, яка чомусь у транспортній кризі-2015 зайняла показово нейтральну позицію. Уникаючи непопулярних рішень, через які виборець, вочевидь, по голівці не погладить, мер міста Андрій Садовий ще напередодні громадських слухань заявив, що за всяку ціну відстоюватиме незмінність старого тарифу, мовляв, більшого навантаження львів’яни не витримають. Для виходу з кризи перевізникам «делікатно» порадили шукати «якісь внутрішні резерви», натякаючи на те, що настав час виводити заробітки з тіні. Адже ні для кого не секрет, що ніхто у місті – ні міська рада, ні подекуди і самі перевізники – не може чітко назвати реального пасажиропотоку та «доходу» за той чи інший рейс. Щоправда, відповідальна за це великою мірою, насамперед, влада.

Офіційну позицію мера міста публічно підтримують і чиновники міської ради. Зокрема, начальник управління транспорту і зв’язку Віктор Щир вважає, що піднімати тариф на автоперевезення ні в якому разі не можна, бо це викличе соціальну напругу в місті, що для будь-якої влади рівнозначне самогубству. «Криза зачепила не лише перевізників, вона торкнулася кожного громадянина країни. Тому підвищити сьогодні тариф – це завдати ще одного суттєвого удару по бюджету кожної сім’ї», – заявив В.Щир.

Відтак від імені міської влади чиновник запропонував перевізникам лише «лайтовий» варіант, який стосується часового обмеження безоплатного перевезення пільговиків без збільшення тарифу. На думку В.Щира, це, принаймні, дасть змогу забезпечити потрібну кількість маршруток у години найбільшого пасажиропотоку.

Власне, різкого зменшення кількості автобусів на маршрутах чиновники бояться «як кари Божої». Цей аргумент вміло використовують перевізники, шантажуючи місто транспортним колапсом. Для того, щоб міська влада краще відчула ситуацію, з п’ятниці, 27 лютого, власники автопідприємств скоротили час курсування окремих автобусів та зменшили їх кількість на окремих маршрутах. За даними управління транспорту, щодня на лінію не виїжджають близько 200 автобусів. А маршрути комунального підприємства АТП-1 – 5а та 2а взагалі зупинилися. Водії автобусів 6а вже давно ігнорують виїзди на маршрут.

Водночас доволі цікавою в цій ситуації виглядає позиція керівництва комунального автоперевізницького підприємства «АТП-1», яке підпорядковується місту і отримує кошти з міського бюджету. Пам’ятаєте магічне число «13», про яке ми писали на початку статті? Так от, його поширив представник саме цього підприємства на тлі заяв мера міста про неприпустимість росту ціни на проїзд (!). Щоправда трохи згодом підприємство дещо зменшило апетити і, за інформацією громадської організації «За якісний транспорт», подало у Львівську міську раду розрахунки на встановлення нового тарифу у розмірі 6 гривень 95 копійок.

Думати про те, що міський голова чи керівник управління транспорту нічого не знають про дії підпорядкованого їм підприємства, може хіба що дуже наївний романтик. Більш схожим на правду виглядає те, що насправді мер міста чудово усвідомлює, що підвищення тарифу не уникнути, але, публічно боїться брати на себе відповідальність за таке непопулярне рішення.

Думка експерта

На думку громадського активіста Дем’яна Данилюка, який вивчав транспортний досвід Польщі, така ситуація зберігатиметься у Львові до тих пір, поки міська влада не змінить самої концепції організації автотранспортних перевезень. Перевізникам завжди бракуватиме, а влада перед пасажирами-виборцями задкуватиме.

Крім того, на переконання Д.Данилюка, якісний міський громадський транспорт не може бути бізнесом, бо апріорі не є прибутковим. «У Європі це є соціальна послуга за невелику ціну, але яка також не може бути збитковою», – наголошує він.  

Д.Дем’янюк вважає, що якщо найближчим часом Львів не прийме якогось радикального рішення, то через рік ситуація повториться. «Ми повернемося в цей зал через рік. З цією самою проблемою. Але казатимемо вже про 20 гривень. При чому більшість з цих перевізників збанкрутує через неправильну організацію перевезень», – каже експерт.

 

Галина ЖАГАЛЯК, Львівський портал

                                                                                                          

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...