Бійці Львівщини рвуться їхати у «гарячі точки» України

На базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки (Яворівський полігон) Академії сухопутних військ, що на Львівщині, активно готуються до можливих військових дій мобілізовані чоловіки та добровольці. Вони налаштовані по-бойовому і готові рушити на так звану «війну» на сході України хоч завтра.

Військові навчання на Яворівському полігоні загалом проходять близько трьох тисяч військовослужбовців, здебільшого віком 28-30 років. Про це у коментарі Львівському порталу розповів начальник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенант Павло Ткачук.

Однак вже найближчим часом, за словами генерал-лейтенанта, їхня чисельність суттєво зросте у зв’язку з ситуацією на сході України. Щоправда на скільки суттєво збільшиться кількість військових на полігоні Павло Ткачук волів не розповідати.

Загалом навчання на полігоні проходять солдати 80-ї окремої аеромобільної бригади, 24-ї окремої механізованої бригади імені Данила Галицького та 3-й батальйон територіальної оборони Львівської області. Окрім того, навчання тут проходять випускники Академії Сухопутних військ ім. П.Сагайдачного, які здають державні екзамени, та ліцеїсти Львівського державного ліцею імені Героїв Крут.

Військові 3-го батальйону територіальної оборони Львівщини, зокрема, навчаються бойовому злагодженню уже четвертий день поспіль. Їхні навчання триватимуть щодня і до кінця червня. За словами П.Ткачука, у склад батальйону входять 425 солдат, з яких 100 є добровольцями, 15 – присягу на службу у Збройні Сили України прийняли вперше, решта – чоловіки, які свого часу служили в армії. Усі вони проходять військову службу на контрактній основі.

Як розповів начальник 3-го батальйону підполковник запасу Андрій Кушнір, укомплектування цього підрозділу завершилося минулого тижня. Його особовий склад укомплектований всім необхідним речовим майном, зброєю та засобами сучасного радіозв’язку. Мобілізовані чоловіки навчаються за спеціальною програмою, яка готує бійців виконувати ті завдання, які ставляться перед ними. Зокрема, охороняти та захищати державний кордон, важливі об’єкти і комунікації, забезпечувати умови для надійного функціонування органів державної влади та органів військового управління, боротьби з диверсійно-розвідувальними групами та іншими ворожими озброєними формуваннями.

Хоч 3-й батальйон створений спеціально для оборони львівського регіону, його, за словами генерал-лейтенанта Павла Ткачука, можуть скерувати у місця військових дій, тобто на схід України.

Бійці підрозділу не проти їхати на схід воювати, адже налаштовані рішуче захищати країну від диверсантів. Однак є й такі, які морально ще не готові до бойових дій. Відтак, окрім освоєння тактичних дій – перевірка автомобілів на блокпостах, стрільби з пістолетів, автоматів, гвинтівок та гранатометів, розставляння протитанкових мін, водіння БТР та БМП, тощо, мобілізованих солдатів готують психологічно, аби вимуштрувати їхню стійкість.

«Кожен військовослужбовець повинен морально бути готовим до того, що по ньому будуть стріляти. Поруч з ним можуть вибухати гранати, йому можуть зустрічатись тіла вбитих, кров. Тому для того, щоб сконцентруватись на виконанні своїх бойових завдань, він змушений ігнорувати все це і бути звичним до цих картин», – зазначив А.Кушнір.

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення військ Академії СВ полковник Андрій Романишин у коментарі Львівському порталу зазначив, що психологічну підготовку проходять усі солдати. Щоправда, зважаючи на практику дій, у роті завжди знайдеться 15% військовослужбовців, які морально не готові йти на поле війни. Водночас стільки ж (15%) налаштовані по-бойовому захищати свою Вітчизну. А.Романишин також розповів, що під час військових дій знайдеться приблизно 20% солдатів, які одразу зорієнтовуються у ситуації і починають діяти, понад 50% військових потрібно у перші секунди скеровувати, а також є близько 20% служивих, які впадають у паніку попри підготовку.

Та мобілізовані до 3-го батальйону територіальної оброни Львівщини зізналися журналістам, що підрозділ зібрався тут бойовий і при потребі їхати на схід вони це зроблять охоче. Зрештою, вони самі цікавляться у начальства, коли вони зможуть вже рушити у «гарячі точки» України. До прикладу, доброволець Орест Хахула, який свого часу служив в авіації, а зараз вчиться розставляти протитанкові міни, зазначив, що після трьохмісячних подій на Майдані у Києві йому вже нічого не страшно і він готовий їхати на схід країни хоч завтра. А є й такі солдати, які пішли в армію, бо скучили за нею. Натомість солдат Володимир Корчинський, який вчиться бути гранатометником, пішов до армії попри волю матері: «Матір сльозами заливалась, не хотіла пускати. Дома залишилась дружина та двоє дітей, але ж хтось мусить захищати країну». Таких солдатів, яких родичі застерігали і не хотіли пускати до армії, у 3-му батальйоні багато, однак військовослужбовці радше воліють йти захищати країну, ніж відлежуватись на диванах.