Найближчим часом стане відомо, хто насправді розкрадав Львів – Пісний

Тетяна Овчаренко, «Львівський портал»

|

Посадовець, який покинув щойно розпочату політичну кар’єру й повернувся до силових органів, який не любить давати інтерв’ю й взагалі не надто радо спілкується з журналістами, розповів Львівському порталу за що його називають Антибіотиком. А також повідомив, чому з’явилось «політичне замовлення» на нього та коли чекати на низку кримінальних справ щодо розкрадання Львова.   

Окрім того, Василь Пісний, який зараз очолює Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю, поділився з нашим журналістом інформацією, чим насправді займаються його рідні.

Василю Михайловичу, після Майдану, органи внутрішніх справ перебувають під постійною прискіпливою увагою громадськості. Відтак, критиці піддаються практично всі кадрові призначення, в тому числі і на Львівщині. На Вашу думку, як людини з цієї системи, наскільки критика є конструктивною і як повинна проходити люстрація в силових структурах?

Що стосується питання про кадрові призначення – я б не сказав, що вони аж такі погані. Звичайно, є багато недоліків. Я багато років пропрацював в правоохоронних органах і вважаю, що в силові структури повинні приходити досвідчені кадри, які досконало знають роботу системи органів внутрішніх справ.

Але ж Арсен Аваков не правоохоронець…

Арсен Борисович – міністр внутрішніх справ, а міністр – повинен бути і хорошим управлінцем, і політиком. Ну і звичайно міністр внутрішніх справ повинен бути патріотом своєї держави. Всі ці якості він має. Решту роботи повинні робити фахівці, для цього в міністра є заступники, радники, усі вони правоохоронці з досвідом. Можу сказати точно – Арсен Борисович вник в систему, знає її роботу, має своє бачення, ставить конкретні цілі і завдання. Крім цього, міністр провів, як ви знаєте, весь час на Майдані, де керував питанням щодо співпраці з правоохоронцями. Тож систему він розуміє і з ним легко працювати.

Що стосується люстрації в системі внутрішніх справ, про яку сьогодні всі говорять і ледь не кожен хоче її проводити… Звичайно, зміни потрібні, громадськість повинна тримати це питання на контролі. Але, якщо ми будемо постійно блокувати будь-які призначення, то ми опинимось в критичній ситуації. Не можна сьогодні, зважаючи на ситуацію в країні, взяти і звільнити всіх! А хто тоді буде розкривати злочини?

Я вивчав досвід люстрації Прибалтики, Польщі, Німеччини після розпаду НДР… так вони показали всіх агентів іноземних спецслужб. Так і ми в першу чергу повинні вичислити всіх агентів, які працювали на іноземні спецслужби і які до цього часу дискредитували, деморалізували та розвалювали систему не лише МВС, а й СБУ, Міноборони. Тоді ми отримаємо відповідь чому маємо такі проблеми в державі і знатимемо в якому напрямку рухатись далі.

На сьогодні відсоток довіри населення до правоохоронної системи – менше 1%. Як міліція буде повертати довіру людей?

Ми прекрасно розуміємо, чому так сталось… В період 2004-2005 років, одразу після революції і з приходом нової влади, довіра людей до міліції була значно вищою. Критично низький рівень довіри з’явився якраз в період влади Януковича та його команди. Система МВС відстоювала виключно інтереси так званої «сім’ї», а не інтереси людей. Сьогодні ми повинні зруйнувати стереотип і практику – якщо до тебе приходить правоохоронець то його потрібно одразу боятись чи недовіряти, не звертатись в міліцію, бо нічим не допоможуть і отже потрібно шукати інші шляхи розв’язання проблеми. А, як відомо, часто це незаконні шляхи. Так не повинно бути! Від цього програє і суспільство, і держава.

Ми повинні зробити так, щоб міліція асоціювалась з порядністю, справедливістю, підтримкою та допомогою людям в їхніх проблемах. Тоді довіра повернеться і можна буде сказати, що жертви заради цих змін були не марні.

Василю Михайловичу, чому ж тоді багато правоохоронців, які себе дискредитували під час Майдану й далі працюють в правоохоронних органах?

Під час Революції гідності міліція поводила себе не найкращим чином. Рядові правоохоронці виконували накази злочинної банди, яка була при владі. Повірте, ми їм неодноразово говорили: «Колеги, цього робити не можна, тому що ви покликані, ви приймали присягу служити українському народові, а не окремим особам…». Багато колишніх колег опинились по різні сторони барикад. Нажаль, на вибір багатьох вплинули грошові подачки. Тих, хто не виконували злочинні накази – не так вже і багато. Тому я зараз знову повертаюсь до того, що потрібен час, щоб цю систему змінити, підготувати не лише професійні, а й патріотичні кадри. Окрім того, призначення нових керівників служб, управлінь, департаментів проходить через кадрові комісії. Там ми вже прискіпливо дивимось чи має кандидат досвід і, головне, чи не працював на систему «сімейного бізнесу», чи не виконував політичні замовлення.

Звичайно, міністр внутрішніх справ намагається зробити все для того, щоб в системі правоохоронних органів пройшли якісні зміни. Але потрібно врахувати, що ситуація в державі несприятлива – країну намагаються кинути в громадянську війну і ми змушені працювати в складних умовах. Наше головне завдання – зберегти цілісність держави, а довіру населення ми обов’язково повернемо і доведемо це на прикладі нашої ефективної роботи.

В міністерстві внутрішніх справ Ви очолили Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю. Чи не найважча ділянка роботи, зважаючи що ви розслідуватимете усі корупційні справи так званої «сім’ї» і всіх причетних до розкрадання та відмивання державних коштів…

Так, сьогодні наш Департамент здійснює оперативний супровід по багатьох резонансних справах, зареєстровано багато кримінальних проваджень. Це і справа щодо відмивання коштів в НАК «Нафтогаз», саме ми проводили затримання екс-керівника компанії Бакуліна. Є кримінальні провадження щодо махінацій в тендерній сфері, банківській системі, але більшість з них стосуються діяльності «сім’ї». До прикладу ми зареєстрували кримінальне провадження по Курченку, спільно з Генпрокуратурою  наклали арешт на понад 100 тис. тонн паливно-мастильних матеріалів. Багато схем відмивання коштів по лінії міністерства охорони здоров’я, міністерства освіти та інші. В яке б міністерство ви не зайшли – там скрізь кримінальні провадження. Це розкрадання коштів на десятки, а то й сотні мільярдів. Суми просто космічні… На жаль, поки йде слідство не можу розповісти деталі, але всі кримінальні провадження зареєстровані і по них проводиться повний хід слідства. Найближчим часом ви почуєте, хто ці особи, які розкрадали нашу державу, вони однозначно будуть затримані.

Якщо говоримо про міністерства – то це переважно зловживання, пов’язані з тендерами та постачаннями. Через які ще схеми відбувались найбільші крадіжки державних коштів?

В надзвичайно великих розмірах відбувались крадіжки на митниці. Всі кошти йшли не в бюджет, а обхідними шляхами в кишені чиновників. Зараз ми ведемо перевірку по багатьох фірмах-учасниках цих схем. До прикладу, з польської сторони заїжджала машина з електротоварами чи комп’ютерною технікою на мільйон-півтора євро. На нашій стороні вже передавалися інші накладні документи і ця ж машина в’їжджала в Україну начебто з будівельними матеріалами на 100 тис. Їхали такі машини, до прикладу, на Київську внутрішню чи Дніпропетровську митницю і там без проблем розмитнювались. Ми вже маємо багато матеріалів від наших польських колег і перевіряємо чому Держмитслужба не реагувала.

Багато кримінальних проваджень стосуються інвестицій. Як вже говорив – відкрито провадження і проводиться слідство по 12 банках,  які «відмивали» кошти. В основному банки приналежні до «сім’ї». Сьогодні ми знаходимо рахунки за кордоном. В цьому та інших розслідуваннях допомагають європейські фахівці та з ФБР.

Чому з таким запізненням і деяким затягуванням проходить слідство? Правоохоронним органам закидають, що вони дали час представникам колишньої влади втекти з грошима за кордон.

Як людина з досвідом, відповім – неможливо повноцінно працювати і керувати структурою, коли тебе ще не призначили, а колишні керівники вже втікали. Коли чути звинувачення, що МВС нічого не робить і дало колишнім високопосадовцям втекти з грошима… Пояснюю: держслужбовці першої і другої категорії, а це міністри і заступники, не підпадають під розслідування системи Міністерства внутрішніх справ. Це є підслідність Генеральної прокуратури. Так, ми здійснюємо оперативний супровід – це наше. Але справи розслідує прокуратура.

Що стосується запізнення та затягування… Суспільство вимагає, щоб нова влада і ми діяли тільки відповідно до законодавства. Тут я теж відповім, виходячи з досвіду – в нас ухвалили жахливий кримінально-процесуальний кодекс. В мене таке враження, що якесь бандугрупування ухвалювало його під себе, щоб не можна було їх притягнути до відповідальності. До прикладу, згідно з КПК, якщо у нас є оперативні матеріали, ми реєструємо, потім працюють слідчі. Якщо справа стосується держслужбовців першої і другої категорії, як уже казав, міністрів і заступників, то ці справи розслідує прокуратура. Тоді ми йдемо в прокуратуру, прокуратура визначає процесуального керівника… Потім йдемо з тими матеріалами в суд, суд виносить постанову чи дати нам, припустимо, дозвіл на доступ до інформації по банківських рахунках. І вся ця волокита триває півтора-два місяці. А народ вимагає від нас швидких дій і результатів, а ми не можемо закон порушувати. Ми не маємо права переходити межі закону, зрештою проти беззаконня стояв Майдан. І тут, звичайно, є проблема.

Тому ми і внесли пропозиції змін до кримінально-процесуального законодавства, вони ще проходять погодження в Міністерстві юстиції. Якщо їх негайно не ухвалювати, то ситуація такою і залишиться.

Як Ви оціните ситуацію, яка відбувається на Сході?

Міліція і військові повинні дати агресору відсіч негайно і показати, що не безсильні. Повірте, кожен з нас сьогодні готовий взяти автомат і йти боронити своїх людей, свою країну від того, що сьогодні виробляє Росія. Ми прекрасно знаємо, що ситуація дестабілізується, щоб зірвати вибори у травні. Це завдання агресора на сьогодні. Але я переконаний в тому, що наш український народ є сильний і однозначно ми в тій ситуації переможемо, в мене навіть сумніву немає.

До речі, вважаю, що сьогодні вкрай необхідно повернути превентивні затримання. В 90-их роках, коли була складна криміногенна ситуація, законодавство дозволяло затримання на тридцять діб. Це був один з ефективних методів боротьби зі злочинцями. На сьогодні, ніби вже є така законодавча ініціатива, але деякі депутати виступають проти. Та, переконаний, що це було би правильно ухвалити таке рішення хоча б на пів року, зважаючи на кризову ситуацію в країні. Якщо людина іде з автоматом чи з іншими речами – вона повинна бути затримана. Зі зброєю зараз ходять не люди з Майдану. Я спілкуюся з сотниками і вони кажуть, що 95% людей, які були на Революції гідності, вже давно вдома орють-сіють поля. Є ще ряд хлопців і сотників, які допомагають правоохоронним структурам. Всі інші, хто ходить зі зброєю по вулицях і захоплюють адмінбудівлі –  злочинці.

Ми повинні закінчувати з балаганом. Має бути порядок в державі, має діяти закон. Крапка. Порушив закон – відповідай.

Але на Сході ми зіткнулись з тим, що частина правоохоронців саботує виконання наказів керівників силових структур. Таке враження, що вони далі згідні виконувати злочинні накази, але вже з Ростова-наДону.

Дійсно, в такий тяжкий час для держави одні правоохоронці показали себе достойно, а є і ті, що ганебно здавали агресорам зброю. Ми розуміємо, що потрібно проводити заміну кадрів, провести ротацію працівників міліції і всього особового складу. Міністр серйозно розглядає це питання.

Але потрібно розуміти, що не кожен поїде. Якщо пропонувати правоохоронцям із Заходу переїхати на Схід і навпаки, то їм потрібно запропонувати якісь гарантії, нормальні умови їхнім сім’ям. Але, враховуючи складну економічну ситуацію в країні, розумію, що зробити це буде не просто. Окрім того, на Сході України зараз і всі ці роки працювала така потужна пропагандистська машина, що вони досі думають, що десь там бігають «бандерівці» і когось стріляють.

По Вашій лінії відповідальності маєте проблеми з підлеглими на Сході, було невиконання наказів?

Ні, такої проблеми немає, є контакт і повна відповідальність. Якби були проблеми – я б сам виїхав в той чи інший регіон і знайшов би ким замінити того чи іншого підлеглого мені керівника управління. Немає проблем ні з Луганськом, ні з Донецьком. Щойно перед вами заходив керівник управління з Харкова. Зараз в основному я їм ставлю завдання виявляти тих, хто фінансує  сепаратистів, звідки надходять кошти і через які банки.

Що стосується безпосередньо роботи департаменту по боротьбі з економічними злочинами, який я очолюю, то відразу після мого призначення, я звільнив ряд людей, котрі безпосередньо виконували злочинні накази під час подій на Майдані. Відносно них зараз проводиться слідство.

Вже є інформація про канали фінансування сепаратистів та диверсійних груп, які розхитують ситуацію в Україні?

Є в нас інформація, що ці кошти поступають з Росії. Окрім цього кошти переводять  через телефони по 300-500 доларів. Але ми працюємо над тим, щоб виявляти більш конкретно і блокувати такі перекази.

Василь Михайлович, Львівщина й досі без керівника головного управління МВС Львівщини. Кадрова комісія визначила Дмитра Загарію, але його досі не представили особовому складу. Чому і що скажете про нового головного міліціонера Львівщини?

Кадрова комісія засідала разом з люстраційним комітетом, врахували думку громадськості. Очевидно призначення буде найближчим часом. Але є процедура, голова ОДА ще повинна погодити нового очільника головного управління МВС області.

Щодо самого Загарії, я його знаю як досвідченого керівника, колись працював заступником по оперативній роботі. А як зараз, мені тяжко сказати. Я співчуваю Загарїї, який прийде у Львів працювати. Тому що ви прекрасно знаєте, який стан там: спалено райвідділи, розгромлено приміщення, в людей багато зброї на руках.  Треба відновлювати, а часу немає. Загалом на Львівщині сьогодні є серйозні проблеми, дуже серйозні. А за роботу його будуть питати з першого дня.

Але в першу чергу  йому потрібно буде навести порядок з особовим  складом, який розслабився з того часу, поки не було керівника. Виконуючі обов’язки, знаєте, дивляться крізь пальці, бо не знають чи він завтра буде чи не буде. Це завжди так. Окрім того, повинні бути звільнені ряд керівників, які під час подій на Майдані не захищали народ, а виконували проти нього злочинні накази. Зокрема, це керівники ДАІ, які надавали незаконні накази блокувати дороги та перешкоджати руху транспорту.

Я прихильник того, щоби міліція була міліцією, а не розводили балаган. Тому новий керівник має бути професійний, жорсткий і принциповий.

Чому, на Вашу думку, Генпрокуратура не реагує на  спротив громадськості щодо призначення прокурором області Володимира .Гураля?

Якщо по Гуралю є конкретні факти, які підтверджують його провину чи незаконність дій в чомусь – будь ласка, звертаєтесь в суд чи прокуратуру. Все має бути в рамках закону. Але якщо немає, то не можна спиратись на нічим необґрунтовані звинувачення. І зараз я говорю як юрист, який повинен брати до уваги докази і конкретні факти.

Щодо самого Гураль, то знаю його як досвідченого фахівця і керівника.

Скажіть, чому все-таки вирішили піти з політики, з посади першого заступника голови Львівської обласної ради? Чому вирішили повернутись на службу?

З того часу як мене обрали депутатом облради і я вник у всю цю політичну діяльність, зрозумів – це не зовсім моє. Хоча на посаді першого заступника голови облради я працював і виконував свою роботу належним чином. Звичайно, вона мені подобалась десь… Але я кажу щиро, відверто, що мені ближче було працювати в правоохоронних органах. Завжди було бажання повернутись. Майже все життя пропрацював в цій системі і знаю досконало цю роботу.

Чому поїхали до Києва? Ви могли очолити головне управління міліції Львівщини…

Я пропрацював на Львівщині начальником головного управління МВС у Львівській області, був начальником обласного управління на Тернопільщині, і маючи такий досвід, захотів відчути роботу в міністерстві. Повірте, не проста вона, складна. Працюємо з 7 ранку до ночі, іноді до 1-2-ї  ночі, якщо це потрібно. Не легко, але роблю все, щоб виправдати довіру і покладені на мене обов’язки.

Василю Михайловичу, ви рідко, чи майже ніколи, не даєте інтерв’ю. Але Вас часто згадують у львівській пресі і не завжди в позитивному руслі.

Не те, що я не люблю журналістів. Я просто не люблю, коли говорять відверту брехню, неправду. Проти мене йдуть чисті політичні замовлення. Замовлення певного кола осіб, які розкрадали місто Львів і крадуть далі. То хіба можна після цього з ними спілкуватись?

Але Ви завжди могли це спростувати чи підтвердити. Брак інформації від вас ще більше може породжувати чутки і недостовірні публікації…

В першу чергу я думаю не як політик, а як юрист. Якщо журналісти роблять про когось матеріал, то потрібно завжди мати підтвердження своїх слів. В іншому випадку звинувачувати когось безпідставно – це образа чиєїсь честі та гідності. І в такому випадку потрібно бути готовим, що ти будеш відповідати за свої слова перед судом.

Приміром, нещодавно про мене крутили по телебаченню сюжет, що «Пісний затримувався в 95-му році внутрішньою безпекою за контрабанду». При цьому крутять картинку, показують якісь пляшки, спирт і так далі. Потім розказують, що Пісний подарував своїй дочці готель і при цьому показують мою дочку. Це не просто не відповідає дійсності і брехня, а й дивним чином з’являється тоді, коли мою кандидатуру розглядали на керівника Департаменту по боротьбі з економічними злочинами МВС.

Йдеться про Ваш судовий позов проти журналістів львівського інтернет-видання Zahid.net та «Наші гроші»?

Так, звичайно. Причому розповідають, що це Департамент судиться. Але позов подав я особисто через подану недостовірну інформацію про мене та членів моєї родини. Просто крутять історію, що колись проти мене була відкрита кримінальна справа. Але ж є постанова Генеральної прокуратори, де написано, що відносно мене такого-то числа порушувалась кримінальна справа, але яка закрита за відсутністю складу злочину. Після цього щодо працівників внутрішньої безпеки, які сфабрикували справу на мене, відкрили кримінальну справу і притягнули до відповідальності. То чи мають вони (ЗМІ, – Ред.) моральне право показувати такі речі і говорити брехню людям?

Окрім того, з позовною заявою звернулась моя донька. В одному з сюжетів вони показали готель «Наталія-18» (знаходиться у Львові – Ред.) і сказали, що він належить їй. Насправді донька бізнесом не займається, а викладає в університеті. Готель належить моїй колишній дружині.

Знаєте, я дуже не люблю брехні і перекручування інформації. Це одна з причин чому я ніколи не хотів спілкуватись з пресою. І я готовий відстоювати свої інтереси в суді. А кошти, які вони мені компенсують, а йдеться про 100 тис. грн, я передам сиротинцям.

Свого часу ви вже судились через надруковану проти вас статтю, після якої до вас міцно «приклеїлось» прізвисько «Антибіотик». Чому «Антибіотик»?

Як у фільмі «Бандитський Петербург» (сміється – Ред.). Все це пов’язано з тією ж справою, яку проти мене сфабрикували, а потім закрили. В чому суть…Свого часу одна жінка була винна мені значну суму коштів, довго не повертала. Через деякий час вона таки повернула частину. Але як виявилось, перед цим вона написала заяву до міліції начебто я вимагаю у неї кошти. Це був наклеп чистої води з метою не повертати мені решту боргу. Після цього «умільці» з внутрішньої безпеки сфабрикували проти мене справу. Оскільки доказів не було жодних – справу відразу закрили, а правоохоронців притягнули до відповідальності.

Як це пов’язується з «антибіотиком»? Свого часу, коли я був керівником головного управління МВС у Тернопільській області, тоді ще голова Тернопільської обласної організації Партії регіонів вирішив зробити собі передвиборчий піар. Він склепав статтю, в якій виклав вищезгадану історію про кримінальну справу і назвавши мене «антибіотиком». При цьому, в статі жодним чином не згадали, що справа була закрита, оскільки доведено, що вона сфабрикована. Я виграв у нього всі суди. Й це при тому, що ця банда вже тоді була при владі.

Але справа навіть не в тому, що хтось там якось мене назвав і мені це не подобається. Ні. Просто кожен раз, коли мене призначають на ту чи іншу посаду і я комусь невигідний, починають розповсюджувати цю брехню. Скажіть, як може шанований себе телеканал чи інше видання піднімати знову це на гору, видаючи за правду. Якщо в рішенні суду записано, що це не відповідає дійсності, що це брехня, що заставити спростувати, вибачитись і так далі. І вони знову брешуть. То хіба це не замовлення? Це виключно замовлення і я це доведу.

Ви кілька разів сказали «політичне замовлення». Замовлення кого і для чого?

Наведу кілька прикладів. Під час Революції гідності, будучи заступником голови Львівської облради, ми допомагали в організації людей і я керував роботою в напрямку правоохоронних органів. Маючи досвід, я завжди мав інформацію щодо можливих провокацій проти мирних мітингувальників, допомагав з’ясовувати долю затриманих хлопців, когось доводилось витягувати, успішно проривали блок-пости ДАІ. І вже після всіх цих подій, заговорили про можливе призначення мене на посаду керівника ГУ МВС Львівщини. Тут і почалась проти мене вся ця брудна кампанія. Один відомий львівський журналіст мені розповів, що за публікацію «чорного» матеріалу проти мене обіцяли 20 тисяч доларів. Дослівно його слова: «А для чого вам це?» – «А тому, що Пісний є одним із основних кандидатів на начальника управління МВС області, а ми маємо свою кандидатуру». Після того, як він запитав чи готові вони підписатись під матеріалом, пішли з чим і прийшли. І це були колишні працівники служби безпеки. Але я розумів, не взяв гроші він, то візьме хтось інший. І дійсно через короткий час ці матеріали з’явились в пресі.

Тепер знову та ж історія. Перед призначенням на цю посаду в міністерство запустили пропагандистську машину проти мене, тільки вже більш масштабну. Але цього разу я пов’язую це з тим, що мій департамент по боротьбі з економічними злочинами веде оперативний супровід по ряду кримінальних проваджень щодо зловживань та розкрадань коштів керівництвом міста Львова.

Ну важко не зрозуміти, що коли ви говорите про зловживання керівництвом Львова – то це означає мером Андрієм Садовим. Чи означає це, що будуть якісь кримінальні справи?

Поки слідство триває, не буду конкретизувати. Але ми маємо всі факти для відкриття не одного кримінального провадження. Ми  найближчим часом оприлюднимо, хто насправді розкрадав Львів. Я вам даю слово, що в найближчий час ви це почуєте. Кримінальні провадження відносно тих осіб, які розкрадали, вже є. Днями разом з прокуратурою вилучили матеріали, як продавався універмаг «Львів», хто оцінював його, яким чином, скільки збитків нанесено місту. Метр квадратний цього приміщення біля самої Ратуші оцінили в 439 доларів. За таку ціну напевно кожен його купив би, але ні – це робили для любих друзів.

Які ще подібні справи ми почуємо по Львову?

Даю слово, ми все озвучимо найближчим часом. Можливо, комусь я незручний для Львова, але я буду належним чином працювати і покажу результат.

Хоча б чого стосуються – інвестицій, продажу комунального майна?

Це були розкрадання коштів. Справи стосуватимуться і продажу великих об’єктів комунальної власності, і інвестицій, і розкрадання коштів при будівництві-ремонті доріг, будівництві стадіону та аеропорту до Євро-2012 та іншого. Деякі справи навіть були закриті, але Генпрокуратура скасувала ці постанови.

Василь Михайлович, тоді розкажіть чим займаються члени вашої сім’ї. Чим займається донька, дружина?

Ви знаєте, моя донька не займається бізнесом, займається моя колишня дружина. В неї є ресторан, є готель, яким вона займалася і займається. І правильно робить. Чого їй не займатися, скажіть? Закон не забороняє. А донька в мене викладає і працює в суді.

Поділіться: де любите відпочивати? Яке хобі маєте?

Здебільшого я відпочиваю в Туреччині. Скажу навіть чому. Якщо порівняти з  Кримом, то в Туреччині набагато дешевше. І Карпати наші люблю, особливо взимку покататись на лижах. Але справжнє хобі – футбол. Футбол для мене – це моє життя. Працюючи на будь-якій посаді, не було такого, щоб ми два рази в тиждень не бігали в футбол. Чи це в сніг по коліна, ми все одно бігали. Будучи керівником головного управління МВС Львівщини, я створив команду «Динамо» по міні-футболу. Ми вийшли за два роки у вищу лігу. Об’їздили з футболом всю Європу, вигравали кубки. Це якраз основний мій відпочинок.

Біографічна довідка:

Василь Пісний народився 2 січня 1963 року в селі Лопушани Зборівського району Тернопільської області.

Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. За фахом – юрист.

Працював начальником НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області з 14 травня 2004 р. по 19 жовтня 2004 р.

З 19 жовтня 2004 р. по 27 грудня 2007 р. – начальник УМВС України в Тернопільській області.

Працював начальником головного управління МВСУ у Львівській області з 27 грудня 2007 року по березень 2010 р.

З серпня 2010 р. очолював управління з розслідувань особливо важливих справ Державної податкової адміністрації західного регіону.

У 2010 році став депутатом Львівської обласної ради від політичної партії «Фронт Змін». Пізніше – став першим заступником голови Львівської обласної ради.

На початку березня 2014 р. призначений керівником Департаменту по боротьбі з економічними злочинами при МВС України.

Джерело фото: ЗІК

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...