Запродані джерела

«Ратуша», 10 жовтня

|

Дві свердловини та чотири джерела унікальної лікувальної «Нафтусі» у мальовничому курортному містечку Східниця у Карпатах, на Львівщині продали за двісті з лишком тисяч гривень. Де-юре, продали у приватну власність «каптажні споруди», тобто фактично вмонтовані в гірські породи металеві трубки із захисними дашками. Де-факто, на джерелах, де встановлено ці каптажні споруди, господарюють нові власники, а селищна громада і гадки не мала, що народне багатство іде з молотка. Загалом Східницьке родовище мінеральних вод налічує 17 свердловин (воду видобувають із глибини по трубі) та 30 джерел (вода сама витікає просто з землі). Східницькі мінеральні води мають унікальні властивості, лікують низку урологічних недуг і захворювань шлунково-кишкового тракту, їх вважають найкращими в Україні мінеральними водами.

«Раніше ці шість об’єктів — свердловини 1 с, 18 с, джерела № 1  і зведені три джерела № 8, 9, 10 в один бювет — належали ПП «Перспектива». Це приватне підприємство теж отримало ліцензію на використання і продаж води неправдивими способами, — розповідає східничанин Богдан Дмитришин, у минулому — сільський голова Східниці, сьогодні чоловік очолює ініціативну групу з захисту джерел. — Ми вже років із 10 вели запеклу боротьбу з «Перспективою», куди тільки не зверталися, аби їм анулювали ліцензію і передали її селищній раді. По-перше, вони не займалися родовищем. А по-друге, не можна віддавати в оренду курку, яка несе золоті яйця. Ті невеликі гроші, які інвестори обіцяють вкласти в благоустрій джерел в перший рік — йдеться про два-три мільйони гривень — не варті того, щоби втратити народне багатство. Адже інвестори запросто зроблять «Нафтусю» платною, стануть монополістами Східницького родовища мінеральних вод».

«А невдовзі може розгорнутися і такий сценарій, — долучається до нашої розмови пані Наталія Федьків, депутат селищної ради, керівник комунального підприємства «Східницькі джерела». — Візьмуть та й налагодять виробництво і продаж бутильованої східницької «Нафтусі» в комерційних масштабах. Хоча таких об’ємів води у нас немає, усі досліджені джерела промисловому розливу не підлягають. Проте живемо ми в такі часи, що все можливо. Тож людям банально продаватимуть підробку». 

Є  підозри…

Як розповідають східничани, у ПП «Перспективи» закінчилася ліцензія на видобуток і реалізацію мінеральної води. Нову ліцензію почало виробляти комунальне підприємство «Східницькі джерела», і цей процес іще триває. Тим часом (у 2012 році) «Перспектива» збанкрутувала, рішення про банкрутство залишив чинним навіть Вищий господарський суд України, майно підприємства описали, податкова наклала арешт. А ті трубки — каптажні споруди — обласне управління юстиції виставило на продаж, не повідомивши при цьому місцеву громаду, — обурюються селяни. І успішно продали, десь місяць тому — за 245 тисяч гривень, знову ж таки, не повідомивши кому. 

Хоча певні й небезпідставні підозри у селян таки є… Мова про ТзОВ «Владо» — медичний центр розкішного відпочинкового комплексу  «Три сини і донька» (стандартний номер для двох осіб із харчуванням і спа-комплексом коштує там 1000 гривень за добу. Фактичним власником цього, мабуть найдорожчого, готелю у Східниці є Валентин Ничипоренко — народний депутат, який ішов самовисуванцем в окрузі на Черкащині, а у парламенті влився у провладну більшість. Його ім’я-прізвище красується навіть на офіційному сайті пансіонату — в самому низу, поруч із традиційною позначкою «усі права захищено»). 

Представники ініціативної групи розповідають, що «Владо» давно зазіхало на джерела, але громада їм відмовляла. А от юстиція не відмовила… Тепер на проданих джерелах, перепрошуємо — каптажних спорудах — стоять охоронці із «Трьох синів та доньки», триває благоустрій території, який провадять, зокрема, працівники і «Владо», і будівельної фірми «Здоров’я», яка належить сільському голові, та й самими роботами нерідко керує особисто сільський голова Східниці Іван Піляк. На запитання, яка ж роль голови у цьому всьому, представники ініціативної групи усміхаються: «Лобіює. Здати в оренду. Здати всю Східницю і нас разом з усім». 

«Розумієте, створюється прецедент, аби сказати: «Я купив, я маю власність, тепер дайте мені землю під ту власність». Так, наразі це трубки, але це — перший крок до заволодіння повністю Східницьким родовищем мінеральних вод, — пояснює Богдан Дмитришин. — За логікою, до такого взагалі не мало б дійти. Збанкрутувала «Перспектива» — нехай іде геть і забирає свої трубки. А нову ліцензію якраз виготовляє громада, тобто комунальне підприємство, і нові трубки собі поставить. Але живемо в такий час, що можна купити шматок іржавіючої труби і заявити, що купив родовище мінеральних вод». 

Інший шлях

«Раніше наш сільський голова Іван Піляк був виконавчим директором у пансіонаті «Три сини і донька». Коли він балотувався на голову, громада побоювалася, чи не буде спроб захоплення родовища, і так воно врешті й сталося, — каже депутат селищної ради, голова земельної комісії Роман Бобешко. — За рік свого головування наш голова змінив свій курс кардинально, на мене як на голову земельної комісії чинився тиск, мою маму звільнили з «Трьох синів і доньки». Ще у 2010 році Львівська обласна рада зверталася до місцевої громади, аби селищна рада дала добро для «Владо», і тоді ЛОР дасть погодження на вироблення їм ліцензії. Але ми приїхали на сесію, пояснили, що це захоплення, відстояли джерела. Тепер інвестори йдуть іншим шляхом. Спершу купують каптажні споруди, потім проводять відведення землі… Як казав пан Ничипоренко, «та «дерєвушка» скоро буде у мене в руках». За двісті з чимось тисяч могла би викупити ті об’єкти і сама громада: і селищна рада, та й самі люди скинулися б, аби лиш зберегти джерела. Тільки нам про це ніхто не повідомив. Зробили «шито-крито». Хоч це був аукціон, продали за ту ж суму, яку юстиція просила. Раніше ми порушували питання, щоби дати там лад, поприбирати — голова категорично відмовлявся. А тепер там все впорядковують  люди, які пояснюють, що їх Піляк прислав, він і сам там часто буває».

Найкращий вихід?

Секретар Східницької селищної ради Юрій Журавчак запевнив журналіста «Ратуші», що в офіційній установі абсолютно не в курсі, хто продавав і кому продавав. «Поки що до нас ніхто не звертався, що він має у власності ті каптажні споруди. Жодної офіційної інформації, листів, звернень, хто є власником, нам не надходило, а ми не довідувалися. Було «Перспективи», а чиє воно тепер — не знаємо. Благоустрій проводять спонсори — пансіонати, готелі, тому що було багато звернень від відпочивальників, і не було іншої ради, як звертатися по допомогу, щоб навели порядок. Бо та сама «Перспектива», яка мала каптажні споруди у власності, нічого не робила впродовж 20 років. КП «Східницькі джерела» займаються джерелами, але директор підприємства не доводить до нас інформацію, на якій стадії погодження документації. Вони мали би підписати контракт зі селищною радою, але три роки минуло, а контракт іще не підписано. На сесії керівник підприємства, яка ще є і депутатом, запевняє, що працює над виготовленням документації, але чіткої інформації ми не маємо».

Зі самим сільським головою сконтактуватися, на жаль, не вдалося. Частково про його позицію можемо довідатися із повідомлень місцевих ЗМІ. У лютому 2012 року у дрогобицькій газеті «Вільне слово» вийшла стаття, в якій Іван Піляк запевняв: іншого виходу, аніж віддати східницькі мінеральні джерела в оренду, — немає, а від передання в оренду джерел виграють і селяни, і джерела, адже орендар інвестуватиме у розвиток джерел кошти, крім того, селищна рада отримуватиме орендну плату за землю. Також пан Піляк не приховував, що саме ТзОВ «Владо» є претендентом номер один на укладання орендної угоди.

Тепер ініціативна група з захисту джерел звернулася в обласну прокуратуру, в обласну та Верховну ради з проханням анулювати операцію продажу каптажних споруд. Кажуть, із представниками обласної ради вдалося порозумітися. В обласному управлінні юстиції «Ратуші» зазначили, що позаяк ПП «Перспектива» нині не є на стадії банкрутства, щось коментувати з приводу цієї ситуації вони не мають права.

Ірина ЮЗИК

Коментар

Депутат обласної ради (фракція “Свобода”), голова постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Олексій БАЛИЦЬКИЙ: 

“У комісію екології влітку, десь у липні, надійшли документи від КП “Східницькі джерела” на оформлення ліцензії. У них був конкурент ТзОВ “Владо”, вони ще раніше подавали документи на ліцензію, рішення не було прийнято. Зараз є лише документи від комунального підпримства. Там є брак документів, ми скерували їх у департамент екології, там мають чітко написати чого бракує і тоді подадуть нам на розгляд комісії. Я є прихильником того, щоб надра, які належать народу, були для всіх. На мою думку, тільки комунальне підприємство може розпоряджатися тими джерелами, а не приватники. Але й громаді теж потрібен бізнес-план і  кошти в місцевому бюджеті аби належно доглядати за джерелами. І зовсім не на часі надання Східниці статусу курорту державного значення, бо це означатиме підпорядкування джерел-земель виключно Кабінету Міністрів. І тоді вже ні про яке комунальне підприємство мова не йтиме”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *