Жителі Бурштина отримують гарячу воду з... батареї

Богдан ПОЛУМАЦКАНИЧ , для «Львівського порталу»

|

Українці мусять готуватись до чергового подорожчання на комунальні послуги – у “Нацкомпослуг” кажуть, що при нинішніх тарифах комунальні підприємства працюють у збиток. Утім, багатьом сім’ям уже зараз ледве вистачає грошей на оплату комунальних рахунків. Нам часто закидають – в Україні комунальні тарифи у кілька разів нижчі, ніж у Європі. Але ж там використовують значно менше ресурсів і люди платять тільки за те, чим користуються. В Україні ж одне місто використовує стільки енергоресурсів, що можна обігріти пів-Німеччини. Скільки разів ви бачили фонтани посеред тротуару, бо трубу прорвало? А усе це оплачують споживачі. Результати енергоаудиту Бурштина, містечка в Івано-Франківській області, доводять – міські котельні гріють не стільки квартири, скільки вулиці. Через втрати тепла у мережі невелике місто мало майже 20 мільйонів гривень боргів за теплопостачання і ледь не стало банкрутом. На повну модернізацію тепломережі Бурштин, зрештою, як і будь-яке інше місто, не має грошей, тож, здавалося, про яку енергоефективність могла йти мова?

Перед тим, як лікувати, треба встановити діагноз

Торік Бурштин та компанія ДТЕК, яка є власником Бурштинської ТЕС, підписали Декларацію Соціального партнерства. Саме енергоефективність та енергозбереження стали тими питаннями, вирішенням яких зайнялись у першу чергу. Почали з проведення енергоаудиту міської системи теплопостачання, який організував ДТЕК, а виконувала компанія «Арніка». На сьогодні уже є результати цього енергоаудиту, тож місто знає, за що братись у першу чергу, аби вирішити проблеми з енергопостачанням. Адже перед тим, як братись за лікування, потрібно встановити діагноз.

“Низька енергоефективність – проблема багатьох українських міст. Поширена думка, що для того, аби зменшити втрати тепла, треба насамперед поміняти тепломережі, старі котли на нові. Натомість наші дослідження показують інше – найбільші втрати тепла відбуваються у будівлях. Термомодернізація будинків дозволяє скоротити втрати тепла у два-три рази, тоді як заміна тепломережі – відсотків на 15%. Утім, застарілі мережі все одно потрібно замінювати, бо вони “рвуться”, – каже директор з розвитку компанії “Арніка” Євген Нікітін. – Щодо Бурштина, то там ситуація відрізняється від інших міст. Бурштин отримує тепло від ТЕС, яка працює на вугіллі, тому сама енергія там недорога. Проблема у відкритій системі теплопостачання. Скажімо, у Києві система закрита. Кожен будинок має індивідуальний теплообмінник, у якому нагрівається вода, яку люди використовують для своїх потреб. Натомість у Бурштині гарячу воду відбирають напряму з тепломережі. Тобто фактично люди беруть воду з батареї. Через це потрібно постійно компенсовувати втрати води, система забруднена, батареї забиті. Промивати систему не можна, тому що для цього у воду треба додавати реагенти, а це неможливо, бо люди цю воду використовують. Ми пропонуємо встановити на будинки індивідуальні теплопункти, щоб гаряче водопостачання і теплопостачання були роз’єднані. І обов’язково, аби кожен будинок мав лічильник. Бо лише тоді, коли лічильники будуть і у котельнях, і на будинках, зможемо точно порахувати, скільки тепла втрачається у мережах. Поки що витрати тепла у мережі, така собі величина Х, якою маніпулюють. Ми, звичайно, робимо дослідження окремих ділянок тепломережі, але у містах, де є кілометри теплотрас, неможливо перевірити усе”.

За результатами проведеного енергоаудиту виявили великі втрати тепла через погану ізоляцію трубопроводів теплових мереж. Термін експлуатації самих мереж перевищує 30-35 років, а це призводить до нестабільної роботи всієї системи. У компанії “Арніка” зазначають, що коли труби вчасно не замінювати, кількість пошкоджень наростає лавиноподібно. У кількох містах уже траплялись випадки, коли централізована система опалення у якийсь момент відмовляла повністю. І люди залишались без тепла у морози.

При нормативних втратах тепла у мережі на рівні 11-12%, у Бурштині втрати сягають 40%. Зрозуміло, що при таких втратах система міського теплопостачання не може не накопичувати збитки. Адже жодні тарифи не в змозі покрити такі видатки. Та й тепло в домівках мешканців Бурштина важко гарантувати при такому обладнанні.

І сонце гріє, і батареї «шкварять»

Ефективна теплосистема має реагувати на погоду, як гіпертонік. Натомість під час енергоаудиту виявили, що у Бурштині система не надто мобільна, і температурний режим коригується погано. Тому у теплу погоду у будинках буває надто тепло, а у холодну – холодно. Це призводить не лише до перевитрат енергій, а й створює дискомфорт споживачам. Зрештою, з цією проблемою знайомі усі, у кого є центральне опалення. Буває, і сонце гріє, і батареї “шкварять”, доводиться відчиняти вікно, аби було чим дихати.

Отримавши висновки енергоаудиту, у місті уже почали встановлювати індивідуальні теплові пункти, ізолювати теплотраси, встановлювати теплові лічильники. І це уже дає економію коштів, хоча поки що й незначну, тому що власним коштом місто не може проводити великі обсяги робіт. Але, на щастя, один опалювальний сезон уже закінчився, а до іншого ще можна встигнути щось зробити. Зараз міська влада Бурштина веде переговори над проведенням енергоаудиту панельних будинків, адже їх стіни не тримають тепло, хоч скільки не топи. У часи, коли ці будинки зводили, про тепло­збереження не думали. Подекуди люди самостійно утеплюють зовнішні стіни пінопластом чи скловатою, але відчутний ефект це може дати, тільки якщо утеплений увесь будинок повністю зі всіх сторін, а у під’їзді зачиняються двері.

“Результати енергоаудиту показали, що для того, аби вивести систему міського теплопостачання на належний рівень, потребуватимемо дуже серйозних інвестицій. Їх оцінюють у 105 мільйонів гривень. Для нашого бюджету це непідйомна цифра. Без сторонньої допомоги, у тому числі без допомоги ДТЕК, ми не справимось, – каже міський голова Бурштина Петро Курляк. – Розуміємо, що ДТЕК не може надати таку фінансову підтримку, але вони допомагають нам брати участь у різних грантових програмах з енергозбереження. Поки що нам це вдається, у кількох грантах, які пропонує Світовий Банк та Банк реконструкції та розвитку, ми уже беремо участь. Зараз йде робота над отриманням гранту за японською програмою. Це дасть нам можливість отримання серйозної суми для модернізації системи теплопостачання, реконструкції будинків комунальної сфери, насамперед дитячого садка №2 і школи №2. Взагалі, маючи результати енергоаудиту, нам значно легше працювати, адже будь-які європейські установи, які мають грантові програми, дивляться на нас як на потенційного партнера. Без енерго­аудиту вони не готові працювати. Наступні питання – розробка плану енергетичного розвитку. Ми зараз якраз починаємо над цим роботу. Дуже приємно, що ми маємо такого партнера, як ДТЕК, бо компанія готова співфінансувати будь-яку європейську програму, яка стосується енергозбереження”.

Найбільша проблема – коли платиш за те, чого не отримав

Енергозбереження та енергоаудит є одними із пріоритетних напрямків корпоративної соціальної відповідальності ДТЕК. Окрім Бурштина, такий енергоаудит уже провели у містечку Курахове, що на Донеччині. Там виявили схожі проблеми – і старі тепломережі, і гаряча вода, яка фактично є теплоносієм, а не водою для пиття. А оскільки її доводиться постійно очищати, це позначається на тарифах за тепло.

“Ми є енергетичною компанією, тому добре розуміємо, що в Україні енергоефективність на вкрай низькому рівні. Якщо брати країни ЄС, США, Японію, то ми споживаємо стільки ж, а виробляємо значно менше. Ми розуміємо, що якщо піднімати тарифи, а не працювати над зменшенням втрат, то люди просто будуть не в змозі сплачувати рахунки. Наш акціонер Рінат Ахметов поставив нам завдання зробити життя людей у містах нашої присутності кращим не тільки, ніж в інших містах України, а й Європи, тож ми не можемо оминати проблему енергоефективності, – каже менеджер з корпоративної соціальної відповідальності компанії ДТЕК Вікторія Гриб. – На сьогодні енергоефективність – це найбільша проблема у містах України. Яким чином її вирішувати? Починати з енергоаудиту, щоб виявити основні проблеми. Ми допомагаємо містам провести енергоаудит теплосистем, адміністративних будівель. Після енергоаудиту складається план дії – яким чином вирішувати виявлені проблеми. Часто з’ясовується, що ті заходи, яких вживають міста, не є першочерговими. На нашу думку, дуже велика проблема – те, що люди не отримують тепла через втрати у мережі, але повинні за нього сплачувати”.

Саме у невеликих містах ця проблема стоїть особливо гостро, адже середні зарплати там не настільки високі, як в обласних центрах. Тому людям важче сплачувати за тепло чи воду, навіть якщо тарифи і нижчі, ніж у Києві чи Львові.

Енергоефективність = енергетична незалежність країни

Окрім співпраці з місцевими владами у сфері енергоаудиту, ДТЕК також намагається підвищити культуру самих споживачів. Адже, з одного боку, мешканці хочуть сплачувати менше, з іншого – не хочуть економити енергію, немає культури енергоощадності. Звичайно, не йдеться про те, що треба жити у холодних будинках чи не вмикати побутових приладів, але ж можна подбати принаймні про утеплення власної оселі. Утім, українці, які з радянських часів звикли до газу по копійці, не дотримуються елементарних правил енергозбереження. Тому важливо проводити інформаційну кампанію серед населення.

“Маємо багато плакатів з написом “неЗАЛЕЖНА Україна” та багато інших, дуже простих, інколи смішних, які привертають увагу до енергозбереження. Тобто, якщо ти хочеш зігрітись – для початку закрий вікно чи двері в під’їзді, чи просто підніми штори, щоб батареї були відкриті, – каже Вікторія Гриб. – Також ми вважаємо, що у школах варто викладати факультатив з енергоефективності. У рамках проекту “Реформа міського теплозабезпечення” було розроблено підручник для шостого класу. Там дуже простою мовою описані прості правила збереження ресурсів – що треба робити, щоб було тепло, як витрачати воду тощо. Елементарні речі, але таке навчання дуже впливає на ментальність. Як показує досвід, коли діти приходять додому після занять, то ще й навчають своїх батьків. Наша компанія допомагає друкувати ці підручники. Зараз ведемо переговори щодо надання йому грифу Міністерства освіти і науки. Після цього цей предмет викладатимуть у школах”.

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...