Розклад бійок на осінь

Олег Поліщук, Коментарі

|

Сама атмосфера в день прийняття одіозного мовного закону Ківалова — Колесніченка в першому читанні налаштовувала опозицію на бійку як у залі Верховної Ради, так і за її стінами. Ба більше, відсутність хуліганських дій з боку опозиціонерів певні політики потрактували як свідомо угодовську позицію супротивників влади, а дехто навіть основну провину за першу законодавчу ластівку про одержавлення російської мови поклав не на його ініціаторів — «регіоналів», а на опозиційні фракції БЮТ і НУ-НС. Але, по-перше, саме винесення проекту Ківалова — Колесніченка на розгляд парламенту від початку мало провокаційний характер. А по-друге, коли чуєш, хто конкретно звинувачує опозицію в колабораціонізмі, усе стає на свої місцях. Тож палкі промови відомих «революціонерів» Олега Ляшка й Тараса Чорновола без зважання на їх ляльководів навряд чи потрібно завважувати.

І голова виборчого штабу об’єднаної опозиції Олександр Турчинов, і головна особа нинішньої опозиційної кампанії Арсеній Яценюк після голосування у ВР за мовний закон у вівторок заявили, що в захисників української мови був план відібрати картки в представників більшості, аби не допустити позитивного результату, але їх увели в оману єзуїтські дії спікера Володимира Литвина. З одного боку, частка правди в цих словах є, хоча єзуїтство голови ВР уже ні для кого не дивина. А втім, з іншого боку, опозиціонери вирішили просто не піддаватися на провокацію ПР. Адже що було б у такому разі? Гарна телевізійна картинка, яка перед усім світом дискредитує парламентських хуліганів, котрі ховаються під личиною опонентів режиму. І не забарились би нові кримінальні справи, заведені на фігурантів протистояння з-поміж представників фракцій БЮТ і НУ-НС, як це було за наслідками ратифікації Харківських угод. Ну й, звісна ж річ, набридливе скигління псевдоморальних квазіавторитетів, які на всіх українських телеканалах тільки і говорили б про те, як недобре битися узагалі, а ще й нардепам зокрема. До речі, «регіонали» запустили моралізаторську пластинку відразу після парламентської бійки з цього ж приводу два тижні тому, та лише в базових електоральних регіонах. Наприклад, як ідеться у заяві фракції ПР у Луганській міськраді: «24 травня русофоби й прихильники мовної дискримінації зірвали в парламенті прийняття закону «Про основи державної мовної політики», що свідчить про антидержавну поведінку опозиціонерів». І ніхто не спромігся пояснити, що є антидержавного в захисті державної мови. Усе спеціально ставиться догори дригом, а на допомогу надається вся державна пропагандистська машина.

Те ж саме стосується і вуличної акції опозиції на захист української мови, що була просто запрограмована владою на бійку, але нічого серйозного, на щастя, не сталося. Знаючи про заздалегідь проанонсований опозиціонерами мітинг перед парламентом, ПР привезла з областей свою групу підтримки, яка зайняла кращі місця в «партері», де ДАІ завчасно перекрила проїзд, а інших охочих потрапити в цей сектор (особливо з опозиційними прапорами) міліція не пропускала. Опозиції ж дали місце лише на «гальорці» з автомобільними пробками, які супроводжували акцію. Імпровізованою трибуною була вантажівка, яку після від’їзду з місця мітингу відразу зупинили даївці, а водія — нардепа Олеся Донія — якийсь час навіть протримали в міліцейській дільниці. Але коли якийсь провокатор намагався затіяти бійку з «Беркутом», бійки не вийшло. Хіба що перші ряди опозиціонерів отримали дозу сльозоточивого газу від міліції (у МВС спростували застосування біля ВР спецзасобів, хоча тому є сотні очевидців), а, навпаки, стверджують, начебто опозиція розприскала «черемху» сама на себе. Тож у майбутньому перед кожним опозиційним мітингом міліція, вочевидь, буде обшукувати протестувальників на наявність газових балончиків, а кращі місці перед сценою звільнятиме для охочих виступити на підтримку влади.

 Чим ближче до парламентських виборів, тим спекотніше буде і у парламенті, і на вулиці. Головний осінній бій, до речі, заплановано навколо прийняття одіозного мовного закону в другому читанні. І вся постановка дійства буде спрямована на максимальні іміджеві втрати опозиції. Влада також розраховує спровокувати ще одну бійку восени — щодо ратифікації Ялтинських угод, які Володимир Путін і Віктор Янукович планують підписати в липні. Щоправда, якщо українсько-російські переговори чимось завершаться, а завершитися вони, зважаючи на все, можуть лише перемогою Кремля. Нарешті, завжди можна актуалізувати ще одну тему, яка розколює українське суспільство, — питання новітньої історії. Тим більше, сам календар у руку — свято Покриви Пресвятої Богородиці 14 жовтня вважається днем створення 1942-го року УПА, яке «Свобода» традиційно відзначає проведенням маршу у Києві. Що, знову ж традиційно, супроводжується різними інцидентами. А влаштовувати кулачні бої у Верховній Раді «регіонали» навчилися і з дрібнішого приводу, для цього в них є спеціально навчена «бойова група».

Тож влада намагається затиснути опозицію в глухий кут, вихід з якого обернеться негативними наслідками в кожному разі: якщо опоненти влади піддаються на провокації й уплутуються в бійку — виставляти їх хуліганами, якщо не піддаються —легкодухами або колабораціоністами. А головне — щоб опозиціонери приділяли більше уваги не пропаганді своєї позитивної програми, а зациклювалися на деструктивних діях, які українське суспільство не приймає у політиці апріорі. У цій ідеальній схемі влади, щоправда, є як мінімум дві слабкі сторони. По-перше, відповідальними за бійку завжди є обидві сторони конфлікту, а на її призвідники (і в мовному питанні, і в торішній епопеї із червоним прапором провокаційний слід ПР виявляється навіть неозброєним оком) — і поготів. Ну а, по-друге, спровоковані владою іміджеві безладдя опозиції будуть варитися у власному соку. Тобто до жодних загальноопозиційних електоральних втрат на користь провладних сил вони не призведуть, усе виллється у перманентне перетікання голосів у трикутнику «Батьківщина» — «Свобода» — УДАР. 

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...