Львів пасе задніх

Семен Бурчук, Коментарі

|

«k:» порівняли 45 найбільших міст України за 25 критеріями, які характеризують демографічну ситуацію і безпеку життя, зайнятість, доходи й видатки населення, витрати міських бюджетів, розвиток міської інфраструктури протягом минулого року. До п`ятірки лідерів за сумою набраних балів увійшли Київ, Хмельницький, Севастополь, Тернопіль і Дніпропетровськ.

На яких місцях розташувалися інші міста Центральної, Західної, Південної й Східної України, за якими критеріями вони виявилися попереду, а за якими опинилися серед аутсайдерів, — цьому присвячені окремі огляди.

Своє четверте місце за сумою балів (714,5) Тернопіль заробив завдяки тому, що став першим із введення в експлуатацію навчальних і лікувальних установ (1234 місця на 100 тис. населення), другим із введення в експлуатацію житла (610 м.кв на тисячу жителів) і за видатками міського бюджету на фізкультуру і спорт (54,12 грн./ос.). Крім того, Тернопіль другий серед міст із найнижчою злочинністю і найвищою народжуваністю, а також перший — серед міст із найнижчою смертністю.

Втім, добру демографічну ситуацію мають і всі інші обласні центри Західної України, окрім Львова. Так, Рівне серед міст із високою народжуваністю і низькою смертністю посіло, відповідно, третє і друге місця, Луцьк — перше і сьоме, Івано-Франківськ — 11-е і третє. Як наслідок, з усіх міст, охоплених дослідженням «k:», найвищий природний приріст населення спостерігається саме в Тернополі (4,6 ос. на тисячу жителів), Рівному (4,3), Луцьку (2,9) та Івано-Франківську (2,6). Темпи народжуваності вищі, ніж темпи смертності населення також в Ужгороді (1,7) і Чернівцях (0,9), і лише у Львові співвідношення зворотне (-0,4).

При цьому Львів примудрився опинитися в трійці аутсайдерів з міських видатків (у перерахунку на душу населення) на охорону здоров`я і в п`ятірці аутсайдерів — на фізкультуру і спорт. Здавалося б, Євро-2012 — це не лише стадіон і транспортна інфраструктура, але й привід звернути увагу на мережу міських спортивних установ. Проте на фізкультуру і спорт місто витратило тільки 11,48 грн./ос. — за цим показником Львів відстає від Тернополя майже вп`ятеро.

За сумою балів (638) Львів посів скромне 17-е місце серед 45 міст. У той самий час Чернівці зуміли посісти шосте місце (697 балів), Рівне — восьме (681), Луцьк — 11-е (667,5), Івано-Франківськ — 13-е (662). На користь Чернівців зіграв помітний міграційний приріст (різниця між кількістю прибулих і кількістю вибулих, віднесена до чисельності населення) — 7,3 ос. на тисячу жителів. За цим показником, який може слугувати індикатором привабливості життя в цьому місті, Чернівці упевнено посіли перше місце, помітно обігнавши навіть Ялту. В той самий час для Львова міграційний ефект виявився не позитивним, а негативним: -2,1 ос. на тисячу жителів. У абсолютних цифрах населення Чернівців за рік збільшилося на 228 ос. за рахунок природного приросту і ще на 1858 — за рахунок міграційного приросту, тоді як населення Львова зменшилося на 288 ос. за рахунок природного спаду і ще на 1608 — за рахунок міграційного спаду.

Крім того, столиця Буковини увійшла до трійки міст із найнижчою станом на 1 січня 2012 року заборгованістю жителів з оплати ЖКП (у перерахунку на душу населення 180 грн./ос., а у Львові — 372 грн./ос.) і підприємств із виплати зарплат (менше ніж 1 грн./ос., а у Львові — понад 44). У абсолютних цифрах борги із зарплати в Чернівцях протягом 2011 року скоротилися з 1,8 до 0,2 млн. грн., тоді як у Львові вони виросли з 33,4 до 33,7 млн. грн. Помітно скоротилися борги із зарплати і в Рівному — з 5,4 до 1,5 млн. грн., що дало місту можливість увійти до десятки лідерів за темпами погашення і стати шостим серед міст із найнижчою заборгованістю, що залишилася. Також Рівне увійшло до четвірки міст із найнижчою злочинністю, на 1 бал перевершивши Львів, а найблагополучнішою міліцейською статистикою зміг похвалитися Івано-Франківськ: 58 зареєстрованих злочинів на 10 тис. жителів (у Тернополі — 79, в Рівному — 87, у Львові — 89).

Ще більш переконливу перемогу Івано-Франківськ отримав у боротьбі за право називатися містом із найдинамічнішим житловим будівництвом. За рік у місті було введено в експлуатацію 297,2 тис. м2 житла — по 1231 м2 на кожну тисячу жителів. За цим показником Івано-Франківськ більш ніж удвічі перевершив свого найближчого переслідувача, тобто Тернопіль, і більш ніж утричі випередив Львів, який посів лише 35-е місце із результатом 398 м2 на тисячу жителів. У абсолютних цифрах це означає, що у Львові за рік було побудовано 301,2 тис. м2 житла — лише трохи більше, ніж в Івано-Франківську, який за чисельністю населення поступається Львову більш ніж утричі. Нарешті, в Івано-Франківську зафіксовано вельми низьке забруднення повітря стаціонарними джерелами (тобто без врахування транспортних вихлопів) — 1,788 кг шкідливих викидів на одного жителя за рік. Трохи кращий результат показала тільки Євпаторія — 1,785 кг/ос., а Львів і Тернопіль, які посіли четверте-п`яте місця, — відповідно, 2,32 і 2,79 кг/ос. Зрозуміло, що у Львові ця благополучна статистика нівелюється вихлопними газами автомобілів особливо сильно.

Луцьк посів перше місце за міськими видатками на соцзахист і соцзабезпечення (900 грн./ос.) і четверте — на освіту (1055 грн./ос.), обігнавши Львів за цими показниками, відповідно, в 1,31 і 1,42 разу. Також Луцьк увійшов до п`ятірки міст із найнижчим рівнем заборгованості населення з оплати ЖКП і до сімки міст із найшвидшими темпами погашення боргів із зарплати та найвищим рівнем міграційного приросту населення.

Що ж до Ужгорода, який за сумою балів (592,5) поступився Львову і посів у підсумковій таблиці «серединне» 23-е місце, то це місто хоч і найменше за чисельністю населення серед усіх включених у дослідження, але вражає своїми контрастами. Воно посіло друге знизу місце за міськими видатками на транспорт і дороги, третє знизу — на ЖКГ, але в той самий час стало другим (після Києва) за роздрібним товарообігом і третім (після Києва і Полтави) за кількістю штатних працівників (всі ці показники беруться у співвідношенні до чисельності населення). На 100 жителів Ужгорода припадає 38 штатних працівників підприємств (при середньоукраїнському показнику 23) — цими цифрами відображається той факт, що в Ужгороді знаходять офіційну роботу, перш за все, у сфері торгівлі не лише самі городяни, але і жителі околиць. Також Ужгород увійшов до десятки кращих за міськими видатками на освіту, за введенням в експлуатацію житла і за споживанням населенням нефінансових послуг — але в той самий час опинився в десятці гірших за боргами населення за ЖКП, за будівництвом і ремонтом доріг і за міськими видатками на фізкультуру і спорт. Втім, для Ужгорода місце в середині таблиці видається явно більш пристойним, ніж 17-е місце для Львова.

Як укладали рейтинг

 Рейтинг розвитку міст у 2011 році, складений «k:», охоплює крім Києва, Севастополя, Сімферополя і обласних центрів також усі міста, що перевершують за чисельністю населення найменший обласний центр — Ужгород, який налічує 116,5 тис. жителів. Порівняння проводилося за 25 критеріями, що створюють п`ять груп по п`ять критеріїв у кожній. Ці групи можна умовно назвати «демографічна ситуація і безпека життя», «зайнятість і доходи населення», «видатки населення», «видатки міських бюджетів на населення», «розвиток міської інфраструктури». Вже з цих назв видно, що «k:» постаралися врахувати всі найважливіші аспекти розвитку міст. Для порівняння бралися дані за 2011 рік, отримані в територіальних підрозділах Держстату, МВС і безпосередньо в меріях. При цьому абсолютні показники (наприклад, у гривнях або м2) співвідносилися з кількістю жителів. За кожним із критеріїв містам нараховувалися бали — від 45 за найкращий показник до 1 за найгірший; потім ці бали були підсумовані, що і дало можливість отримати підсумковий рейтинг: чим більше балів, тим вище місце. Якщо кілька міст за якимось критерієм мали однаковий результат, їм приписувався середній бал відповідних місць, наприклад: якщо три міста ділили перші три місця за певним критерієм, вони отримували по 44 бали.

 

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...