Скільки коштують бюджету біг-борди з вусами?

Михайло ГРІМ, "Львівський портал"

|

Мабуть, кожен львів’янин помітив десятки бігбордів і сітілайтів з вусами, які оповіщають про те, що День народження древнього Львова впевнено наближається. За кількістю, здається, їх не переплюнули навіть “білайнівські” безхвості такси. Схоже, що цими веселими обличчями, міська рада намагається бодай трохи переважити негативні емоції львівського натовпу, пов’язані з псевдореставрацією Площі Ринок.

Розуміючи всю гостроту пер радикально налаштованих львівських журналістів, міська рада каже, що жодної копійчини з міського бюджету на бігборди та сітілайти не витрачено. Але чи так це?

Виявляється, що не так. Виявляється, що міська влада вчергове спробувала заховати істину від львів ’ян. А вона, як гостра коса . прорізала цератовий міщок омани. Як розповіла “Львівському Порталу” Олена Святій, начальник відділу зовнішньої реклами КП “Крокус-Послуги”, з першого вересня у Львові встановлено 37 “вусатих” сітілайтів і 65 не менш “вусатих” бігбордів. Олена каже, що виготовлення плакатів, а також встановлення на спецмістях відбувалося за кошт рекламних фірм, які й займаються сітілайтово-бігбордним бізнесом у Львові. Переконує Святій, що жодної копійки з бюджету на оренду дошок не витрачено. Мовляв, це підприємці надали тимчасово вільні борди та сітілайти, аби долучитися до святкування міста.

Найцікавіше те, що за такий подарунок місту, міська рада з 1 вересня по 1 жовтня зняла з підприємців оплату “відповідно до порядку надання місць для розміщення спеціальних конструкцій”. За словами Святій, найчастіше під бігборд чи сіті-лайти підприємці орендують невеличку діляночку, розміром 3 на 6 метрів. Коштує це задоволення 400 гривень на місяць. Власник бігборду повинен сплачувати ці кошти у міський бюджет, навіть якщо він тимчасово вільний від рекламних плакатів.

Методом не складних підрахунків виходить, що міський бюджет цього місяця недоотримає (37+65)*400 гривень, що становить 40 800 гривень! Якщо міркувати розумом, скажімо Андрія Садового, то 40 800 гривень – це копійки. Нехай копійки! Проте нас досі переконували, що з міського бюджету не виділено навіть копійки. Якщо влада приховує від городян мізер, то що далі?

Бодай якийсь коментар ми намагалися почути з вуст представників рекламних фірм, які надали вільні місця для розміщення рекламних плакатів. Ми зателефонували у п’ять фірм, проте коментарі там нам не поспішали надавати. У фірмі “Бігборд”, до прикладу, переконували, що нічого про рекламні бігборди до 750-річчя не знають і на своїх площах їх не розміщували. Хоч у протилежному переконує пані Олена Святій. Доволі таємничо повелися і в рекламній агенції “Октагон”. “Відповідальна особа” (так попросив представити себе один з керівників фірми) заявила “Львівському Порталу”, що з міською радою їхня структура працює на взаємовигідних умовах. Подробиці умов “відповідальна особа” назвала комерційною таємницею. Не хочеться накликати біду, але враження, що рекламщики чогось не договорюють і навіть бояться. Цікавий також той факт, що на взаємовигідні умови міської ради припали лише 17 рекламних фірм із 30, які зареєстровані у Львові. В мерії твердять, що у решти просто не було вільних місць. Хтозна.

40 800 гривень не є остаточною сумою. До цього слід додати послуги компанії “Малті-М”, яка дизайнувала кожен плакат. В дирекції з організації святкування 750-річчя Львова нас запевнили, що на знимках – звичайні львів’яни. З точки зору фотомистецтва, просту людину сфотографувати важче, ніж професійну модель. Відповідно цей коефіцієнт складності в грошовому еквіваленті слід додати до “нікопійкивитраченихкоштів”, які витратила міськрада. Але нехай. Припустимо, що ми звичайна біомаса, яку в чергове надурили і яка в чергове все проковтнула. Припустимо, що для нас не принципово, що міська рада витратила на святковання нашого славного міста якихось 10 тисяч долярів, називаючи це “ні копійки з бюджету”. Але з’являється питання: а нащо воно нам?

Основна функція зовнішньої реклами – ознайомлювальна. Себто саме в такий спосіб міська рада вирішила нагадати мені, корінному львів’янину, що буквально на днях Львову стукне 750 років. Невже я цього не знаю? Здається, що ЗМІ так постаралися у висвітленні цієї теми, що про мега-святкування Дня міста не знає хіба сліпо-глухо-німий гуманоїд, який живе на іншій планеті. Але що для міської ради ЗМІ. Там, мабуть, вирішили перестрахуватися.

Говорити про те, що біг-борди та сіті-лайти оповіщають про грядуще свято іноземців теж, мабуть не надто коректно. Адже тусуються інтуристи здебільшого в центрі, а в центрі рекламних дошок дуже мало. Чому? Та бо звідки в рекламних фірм візьмуться вільні місця в центральній частині міста. Саме тому “вусаті” щити розміщені на околиця. До прикладу на вулиці Мазепи , чи Сихові.

Адміністратор дирекції з організації святкування 750-річчя Львова Леся Гудима каже: “Околиці міста вибрані цілеспрямовано. Ми хотіли, щоб у л ьвів ’ян, які щоранку їдуть на роботу, з’являвся хороший настрій. У вас же з’являється?” Гм…

Мабуть, так. Я прокидаюся вранці на вулиці Мазепи. Вже другий тиждень там тхне каналізацією. Не допомагають навіть зачинені вікна, здається, сморід проходить через стіни. Надихавшись передсвятковим повітрям, я переступаю через струмочок, який вже місяць тече із пробитої труби на передостанній зупинці трамваю №13. Сідаю в обшарпану маршрутку-душогубку, куди вже встигли зайти кілька десятків львів’ян, від яких, як і від мене, незважаючи на вуаль дезодоранту, пахне немитістю. Не тому, що ми не хочемо митись. Хочемо! Але вже понад місяць не маємо гарячої води. Запах людських тіл не надто страшний, бо ніздрі вже змучилися нюхати той каналізаційний сморід. І тут, логічний ланцюжок моїх бридких ранкових роздумів перериває бігборд із рудим хлопцем, якого чиясь рука розмалювала помаранчевими вусами! З’являється такий настрій, що аж плакати хочеться. Не від щастя. А від того, що в цій маршрутці, з перепрошенням сказати, всім до лампочки мегасвяткування. Вони, як і я проваджають очима рудого хлопця. Емоції відсутні. Я тим часом уявляю себе якимсь погано підготованим актором, який проти своєї волі змушений грати роль мікроорганізму в театрі абсурду.

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...