Львів`яни збентежені: міськвиконком вирішив збудувати Високий Замок

|

Рішення про відновлення ландшафтно-архітектурного комплексу „Високий Замок” все ж ухвалили на засіданні Львівського міськвиконкому 27-го травня. Міський голова Львова Любомир Буняк назвав цю подію “історичним рішенням” і запропонував увіковічнити її, сфотографувавшись на фоні Ратуші з усіма присутніми на засіданні. „Я вважаю, що це рішення — одне з найкращих за часів нашої каденції”, – зазначив Любомир Буняк.

У рішенні також йдеться про надання управлінню капітального будівництва функцій замовника. Воно має отримати вихідні дані на проектування, виготовити проектно-коштористу документацію, оголосити та провести тендер на реконструкцію та відновлення до 30-го червня. Члени міськвиконкому прийняли також пропозицію про створення спецфонду на відбудову фортеці, куди й підуть гроші львів ян. У спостережну раду Любомир Буняк запропонував включити представників громади Львова, підкресливши, що жоден чиновник і депутат туди не входитиме.

“За” рішення фортецю проголосували дванадцять членів міськвиконкому, утримався лише один – Юрій Шухевич. Розпочинатимуть будівництво фортеці з відновлення однієї з веж та частини стіни. “Наразі, — зазначив мер, — маємо визначити дату, коли перші вози і коні почнуть возити цемент і камінь”. Так, коні не винні…За словами керівника спеціалізованого науково-реставраційного інституту „Укрзахідпроектреставрація” Володимира Швеця, споруда не є складною з точки зору виконання. Що ж до телевізійної вежі, то головний архітектор Львова Василь Каменщик запевнив, що під час відновлення першої черги Високого Замку не буде порушено інфраструктури. Пан Каменщик заявив, що фортеця не буде простим муляжем, зазначивши, що в багатьох інших країнах є багато випадків, коли споруди відновлювали практично на порожньому місці.

Мер запропонував також імена всіх меценатів увіковічнити в замку, щоправда, місце написання прізвищ обиратимуть пізніше: біла книга чи чорна, стіна з цегли або ж мармур чи бронза, — залежатиме від суми, переданої на будівництво. “Хто дасть десять тисяч, напишемо на цеглі, сто тисяч – на мармурі, двісті – на бронзі, а для тих, хто проти будівництва зробимо чорну книгу ”, – зазначив пан Буняк.

Оксана Левицька, “Ратуша”

ЩО НЕ ВДАЛОСЯ ТЕЛЕБУЗІ…

Після нашестя орд хана Телебуги, котрі сплюндрували довкілля, але так і не спромоглися зруйнувати Львів, двох потужних пожеж, що ледь не повністю випалили його вулиці у ХVII столітті, плюндрування шведами культурних набутків цього просякнутого історією куточка і диверсійним будівництвом підземного трамвая, до нас поволі почала підповзати нова біда. Її обриси ще не чіткі, а завдані збитки наразі не визначені, але вона вже гаряче дихає нам у потилицю. Львівські міські чільники, начхавши на громадську думку, висновки істориків, археологів та здоровий глузд, проголосували за маразматичне рішення про відновлення на Високому Замку того, чого там ніколи не стояло, для цілей незрозумілих і нездійсненних, аби втамувати свої жалюгідні амбіції за рахунок руйнації історії і будівництва “потьомкінських” декорацій.

Уявіть собі, коли б раптом в голову мера Рима прийшла чудова ідея відбудувати … Колізей?! Як зустріла б цю ініціативу італійська і світова громадськість?! І нехай би він спробував пояснити людям, що “там буде кафе, ресторан, з якого наповнюватиметься скарбниця Рима”. Сміх, який стояв би над батьківщиною Ромула і Рема, був таким всепоглинальним, що, без сумніву, відразу поглинув би і тих, хто хотів вчинити наругу над Вічним містом. А ми чомусь наразі за звичкою мовчимо… Разом нас багато? Але де сьогодні ця громада, яка ще вчора стояла пліч-о-пліч?
Пам’ятаймо: безглуздю і самодурству нема меж, і завтра у Львові можуть початись роботи над втіленням нових, ще грандіозніших проектів. Можна перенести на Сихів Львівську оперу – відкриється прекрасний і незвичний краєвид, а сихівчани матимуть, де провести дозвілля; зробити Полтву знову судноплавною (прекрасне гасло: “Вирятуймо древню ріку від бетону!”) і зарибнити її; повернути пам’ятник Міцкевичу обличчям до Польщі та відновити за рахунок доброчинних внесків єврейське гетто.

Можна піти іншим шляхом: під кожним падаючим балконом і стіною поставити власну, зліплену за нашими, львівськими, уподобаннями каріатиду, яка підтримуватиме облізлі залишки історії. Яка романтична назва: “Львів – місто каріатид”…
Незле буде організувати виробництво у місті спеціальних декоративних кранів – вкручені в стіни, вони створюватимуть у туристів ілюзію, що у Львові є багато води і тече вона цілодобово. Наступним кроком може стати виробництво декоративних туалетів…

Відома англійська письменниця Бріджіт Брофі якось сказала:”Якщо людина каже: ”Не можна бути сентиментальною”, це означає, що вона готується зробити щось жорстоке. А коли вона додає: “Ми повинні бути реалістами”, це означає, що вона хоче ще й на цьому заробити”. Сьогодні нас закликають бути реалістами і не впадати у зайву сентиментальність…

Микола САВЕЛЬЄВ, людина з “чорної таблиці”

ЛЬВІВСЬКІ ГЕРОСТРАТИ

Є різні способи увійти в історію. Хтось здобуває перемогу над ворогом у бою. Хтось піднімає помаранчевий прапор протесту проти брехні і злодійства. Є, також, в історії і Герострати. Сьогоднішня влада Львова хоче увійти до історії міста будівничим „Високого замку”. Відбудувати з каменю – щоб на віки, з бійницями – щоб від ворога відбиватись, з оглядовою вежею – щоб вартові стежили, і з рестораном – щоб… . Варто згадати, що там ще й в’язниця була, і для шляхетського роду теж.

Що ж це за замок буде?

Коли нам керівники львівської міської влади говорять, що ми замало патріотичні і не хочемо відновити замок – колишню славу князів, то забувають, що княжий замок був дерев’яний. І, за чим дуже шкодують історики-науковці, ніхто не знає і вже не буде знати, який він мав вигляд – княжий Високий замок.

То може б відбудувати середньовічний замок, який збудував польський король Казимир Третій? Про вигляд цього замку теж майже нічого не відомо. Збереглось декілька зарисовок і гравюр, які швидше демонструють, що замок був. Якщо ці рисунки надати десятьом історикам архітектури, щоб вони за ними розробили проект відтворення, то дістанемо десять різних проектів. Який вибрати? Чи найгарніший? Чи проект найавторитетнішого автора? Чи може найвпливовішого автора? Чи „дати дорогу молодим”? В переліку тільки не буде проекту, яким насправді був замок. Бо цього, на жаль, не знає ніхто.

І знову аргумент прихильників відбудови: якщо ніхто не знає, то нехай буде, як ми придумаємо. Нехай буде. Але тоді зупинимо розмови про „відтворення”. У Києві відтворено Михайлівський Золотоверхий собор. Відтворено, бо перед його руйнуванням віддані своїй справі архітектори його обміряли і сфотографували. Більшість деталей відтворено за РЕАЛЬНОЮ інформацією. І навіть при такій ситуації є скептики, які знаходять недоліки – собор відтворено не з такого матеріалу, який був притаманний у час побудови, при відтворенні використано сучасні технології будівництва та інше. Отже, якщо відтворювати не будемо, а будемо просто будувати замок, то може збудуємо його у нових мікрорайонах Львова – на Сихові чи у Рясному. Буде хоч дітям забава. Майданчики ж для відпочинку дітей не будуємо. А то – буде!

Якщо вернутись до аргументів ініціаторів „відбудови” про можливість відтворення замку за археологічними дослідженнями, то тут є декілька контраргументів. По-перше: пам’ятки археології охороняються законом і їх руйнування карається. Яким чином будемо будувати замок на старих фундаментах (які уже є пам’яткою) не зруйнувавши їх? По-друге. Чи можна за розміром взуття визначити який колір волосся чи очей мав власник того взуття? То ж як будемо за формою фундаменту визначати яким був замок: чи був тинькований, чи фарбований, і в який колір? Чи знову щось нафантазуємо?

Визнанням унікальності Львова було внесення центральної частини міста до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО. Так от, конвенції і хартії ЮНЕСКО категорично заперечують такого роду відтворення. Уже були неодноразові попередження Львову про порушення зобов’язань, щодо дотримання пам’яткоохоронних вимог у нашому місті. Чи готові ми плюнути на ЮНЕСКО з Високого замку? Чи після нових виборів будемо пояснювати, що то у нас влада тоді така була? А як же громада Львова? А як здоровий глузд? А як совість?

Чи буде чистою совість, якщо на „відбудову” замку витратимо величезні суми грошей (запланованих 18 млн. грн.!!!), а справжні пам’ятки будуть і надалі руйнуватись. Ціла площа Ринок потребує негайних робіт! Навіть нещодавно відреставрований палац Бандінеллі уже має проблеми із підмоканням стін – зекономили трохи грошей на гідроізоляції фундаментів. А сухі фонтани на Ринку і надалі будуть солідарні з львів`янами у своєму бажанні побачити цілодобову воду? До обвалів карнизів і балконів із старовинних будинків ми уже ставимось, як до чогось буденного: „Впав? Де? Нікого не прибив? Ну й добре!” А щоб не падали карнизи, то ж їх можна просто сокирою збити, як минулого року працівники комунальних служб робили на будинку №3 на площі Катедральній (до речі будинок з 16-го століття!). На запитання чому не ремонтуєте, завжди є чудова відповідь – грошей нема. Невідремонтовані водостічні ринви руйнують фасади. В тому числі й щойно відремонтовані (фасад історичного музею – Ринок, 24). Ліхтар з площі Ринок, що був коло Музею-аптеки, уже два роки зламаний. Не тільки не ремонтують, а вже й не цікавляться де він. А кому воно треба? Зате на площі Ринок паркувальний майданчик найкращий у Львові – великий, всім місця вистарчить, та ще й безплатний. Автомийку ще не поставили, але машини вже миють.

Собор Юра стоїть у риштуванні уже який рік. А влада говорить, що це справа парафіян. Але ж Собор стоїть у місті Львові! І до Списку ЮНЕСКО теж внесений! А гроші на замок громадські будуть тратити. То може за них будемо реставрувати реальні унікальні пам’ятки, якими гордимось? А Вірменський Собор? Хто б до нас не приїхав у гості, усіх ведемо показати „львівську екзотику”. А чи спроможна мала вірменська громада своїми силами відреставрувати свій храм? Та він не тільки вірменський, він же ж ЛЬВІВСЬКИЙ!

Сумно слухати ще й про ідею „дозбирування” грошей на побудову замку від благодійників. Справжні меценати не те що на замок не дадуть, а й на будь-яку іншу реставрацію оригінальних пам’яток після цього не даватимуть. І правильно робитимуть. Якщо ми не вміємо цінувати гроші, які маємо і такі величезні суми тратимо на псевдовідбудови бутафорних замків, то хто нам дасть свої, кровно зароблені на такі забавляння. Щоправда є „справжні пацани”, яким не шкода „пару штук”, щоб „партретік, да в мраморє” на стіні замку красувався, як пообіцяли міські керівники. Тільки з охороною культурної спадщини і гордістю за своє місто тут нічого спільного немає.

Усі ми люди. І всі у тій чи іншій мірі хочемо залишити по собі слід на цій землі. То ж нехай цей слід буде добрим. Завжди згадуватимуть Данила Галицького. Історики відзначатимуть добру пам’ять Бартоломея Зіморовича. Сучасники споминають добрим словом Богдана Котика. Як згадуватимуть нас? За які діла пам’ятатимуть, а за які будуть осуджувати? Тут кожен відповідає собі сам.

А Данило Галицький, в свій час, на відбудову історичної печери первісних людей у Львові грошей би не дав…

Андрій Салюк, Президент благодійного фонду „Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”

КОМЕНТАРІ

Петро Олійник, губернатор Львівщини:


“Я не розумію, навіщо будувати “повітряні замки”, які до того ж не мають жодної історичної цінності. Львів має унікальльну культурну, історичну та архітектурну спадщину. Боляче дивитися, як руйнуються пам’ятки в центрі нашого міста. Саме на збереженні історичних будівель ми повинні зосереджувати свої зусилля”.

Тетьяна Крушельницька, депутат міськради чотирьох скликань:

“Суперечки про історичні корені цього об’єкта точаться досить давно. Дехто вважає, що замок має ще давньоруські корені, інші ж переконливо твердять, що споруда збудована за часів панування польських королів. Більшість істориків категорично відкидають ідею відбудови цього об’єкта. На відбудову цієї споруди у міському бюджеті коштів не передбачено, там є лише 630 тисяч гривень на архітектурно-ландшафтний комплекс “Високий Замок”, тобто на сам парк, а от у коштах, передбачених Кабміном на підготовку і проведення заходів до відзначення 750-річчя першої літописної згадки нашого міста, передбачено значно більші кошти – понад 4 мільйони. Коли центральна частина міста, зокрема територія, що внесена у Список світової спадщини ЮНЕСКО, перебуває у катастрофічному стані (інженерні мережі, дахи, фасади будинків), такі великі кошти будуть призначені на відбудову сумнівної потреби об’єкта! На запитання про призначення об’єкта члени виконкому відповідали так: “Це може бути ресторан”. Міський голова казав, що то може бути бібліотека. У віддаленому парку? Це дуже дивно! Призначення споруди є чисто комерційним, то скажіть, будь ласка, чи маємо ми моральне право відбудовувати нікому не потрібну споруду? Члени виконкому стверджують, що на це будуть використані й спонсорські кошти. Якщо б тільки спонсорські кошти, то можна би було ще дискутувати, але ж це тягне за собою й використання величезних бюджетних коштів! Зрештою, опитування громадян міста, моїх виборців, показує, що в основному люди проти відбудови такого об’єкта — і львів’яни, які мають в цьому місті глибокі корені, розуміють, що пріоритети сьогодні мають бути інші. Це має бути утримання і консервування тих пам’яток, які ще можна зберегти для нащадків. Зрештою, цього вимагає й міжнародне законодавство, що стосується міжнародної спадщини. Таким є сьогодні погляд і фахівців ЮНЕСКО. На тому місці, де колись височів замок, нема навіть повністю ділянки, на якій він був споруджений. Щоб збудувати замок, потрібно змінити ландшафт замку і сам парк. Знищать велику кількість зелених вікових насаджень, а мені здається, що для нас зараз дерева в парковій території є дуже важливими — для життя, комфорту і здоров’я”.

Євстахія Шимчук, головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини ЛОДА, мистецтвознавець:

“Усупереч тверезим думкам фахівців, міський голова має власну. Єдине, що я винесла з цієї історія, це те, що пан Шухевич, який дуже активно виступав за пана Буняка, нарешті все зрозумів і проголосував проти. Я свідома того, що такий об’єкт на Високому Замку буде комерційно успішним, адже людей там завжди багато, там буде добра торгівля. Але я абсолютно на боці фахівців – істориків, археологів, архітекторів, – які відстоюють іншу точку зору: треба реставрувати і відремонтувати те, що маємо нині. Руйнуються не тільки балкони, які, до речі, можна відновити, руйнуються маскарони, маски, погруддя… На виконкомі говорили, що гроші на Високий Замок виділятимуть не з коштів, котрі передбачені на 750-річчя. Йдеться про те, що львів’яни скинуться по гривні, по 10, по 20 і відбудують замок начебто для якогось там утвердження своєї гордості і самобутності. Може бути, львів’ян багато, і вони мають різні думки. Здадуть пенсіонери, адже їх обдурити дуже легкоь — як і з водою. І буде якийсь сурогатний замок стояти на високій горі. Зараз утринадцяте обстежуватимуть цю гору. Навіщо? Може, використати обстеження своїх попередників, може, це просто своєрідна перекачка грошей? Мене дивує інше – такого впертого мера, мабуть, неба більше ніде, адже він зовсім не прислухається до фахівців!”

Євген Таліпов, керівник ЛОО Соцпартії України:

“Скажіть, нас влаштовують дороги, житлово-комунальний стан, транспортне питання? Ні! Є питання, які потребують негайного вирішення. Я дуже добре розумію пана Буняка: він хоче залишити по собі слід, але ж подивіться навкруги!!! Адже на Львівщині продано понад 300 дитячих майданчиків і 89 дитячих садочків. Чому ніхто не хоче поліпшити умови в Шевченківському Гаї? А ще стан лікарень, стан навчальних закладів, аварійність у гуртожитках, стан студетських гуртожитків… А ми зараз займаємося Високим Замком…”

Тарас Чорновіл, народний депутат України:

„Якщо зараз розпочати такі широкомасштабні роботи, боюсь, це затягнеться до непристойності. За це же час Львів може втратити свою привабливість для туристів. Адже Високий Замок для них — дуже цікаве місце. Уяівіть собі, що там будуть величезні купи землі, ліквідувати які так просто є неможливим. Окрім того, я боюся, як би в кінцевому результаті з цього будівництва не вийшов черговий кіч. Адже у нас нема достатньої археологічно-архітектурно-історичної баз для того, аби розпочинати роботи. Є ж і нагальніші справи!”.

Тарас Возняк, головний редактор журналу “Ї”, “Король Галичини”

:
“Це не відтворення історичного об’єкту, водночас й не створення нового. Це створення бізнесового об’єкта, на який хтось уже чекає”.

Ярослав Кендзьор, народний депутат України:


“Без сумніву, ідея відбудови якогось невідомого замку – чергова авантюра міського голови та його оточення. Я переконаний: якщо пан голова не прислухається до авторитетної думки людей науки… Цей замок був дерев’яним, потім його спалили. А відтворювати фортецю польських часів – безглуздо для Львова. У міського голови бізнесові, меркантильні міркування. Є люди, котрі готові вкласти гроші, відкрити ресторани й інші публічні розважальні установи. Звичайно, потім зриватимуть гроші на відбудованому Високому Замку. Думаю, з цього нічого не вийде. НРУ оголосив заяву і підняв громадськість, Львів, аби не дозволити “відмивати” гроші”.

Василь Куйбіда, колишній мер Львова

Ідею про відновлення королівського замку висловили ще в 96-му чи в 97-му роках, точно не пригадую. Ініціативу довго обговорювали і на нарадах у міського голови. Після тривалих дискусій ми вирішили, що відновлення замку – не на часі, причому тоді зазначали, що таку будову стовідсотково проплачуватимуть не з міського бюджету, а використають кошти громадян. Було кілька слушних думок, власне, через що ми і відмовилися від цієї пропозиції. По-перше, ми не знаємо, який вигляд мав замок і навіть не знали, що відбудовувати: замок Лева та Данила, чи замок часів польської окупації. По-друге, замок був розташований під “копцем”, то чи варто його руйнувати, адже тоді ми зачепимо самолюбство поляків. Чи потрібна нам ще одна конфліктна ситуація з сусідньою країною?
По-третє, що б там не говорили, але ми можемо зробити лише бутафорію!
І по-четверте, що найголовніше, хоча ми не планували витрачати бюджетні кошти, все ж ідеться про затрати приватного сектору, часу, інтелектуальних потуг регіону. Ми вирішили, що якщо робитимемо щось, то реставруватимемо і зберігатимемо те, що маємо.
Можливо, нині у Львові є зайві кошти, а пам’ятки архітектури в належному стані, до того ж не потрібні капіталовкладенння в інші сфери міста?

Юрій Криворучко, народний депутат України:


“У міської влади є багато інших проблем, котрі потрібно вирішувати. Проблеми і з дорогами, і з житлом. На мою думку, треба реставрувати і зберігати те, що в нас уже є, а не відбудовувати те, що має сумнівну історію за гроші із державного бюжету.”

Олег Тягнибок, народний депутат України:

“Про історичний вигляд фортеці немає достовірної інформації, отож як її мають намір відбудовувати, невідомо. Мені здається, що було б доцільніше використати кошти на відновлення та реставрацію тих пам’яток, які сьогодні руйнуються чи занедбані. Тим паче, є куди вкладати гроші – історична частина міста їх потребує немало”.

Юрій Федоров, кардіолог, доктор медичних наук, доцент кафедри імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького:

“Я за те, щоб зробити лад на території Високого Замку, зокрема відновити розвалені стіни фортеці і зробити невеликі впорядковані пішохідні доріжки. Але у жодному разі не нищити дерев! Дерева мають понад сотню років – коли ж нові виростуть? До лікарів, а особливо – до імунологів звертаються дуже багато людей з розладами нервової системи, нейроциркуляторною дистонією, і більшість із них живуть саме в районі Високого Замку. Річ у тім, що на телевізійній вежі тепер — маса передавачів для мобільних телефонів. І все це на загал створює дуже небезпечну екологічну ситуацію – і передовсім для тих, хто живе і працює в районі Високого Замку. Там електромагнітне випромінювання – шалене. Саме тому я не вважаю територію Високого Замку відпочинковою, рекреаційною зоною. То є паркова зона! Якщо вирубати дерева, там почнеться шалене забруднення повітря – зокрема, від автомобілів. Я вважаю, що рішення про відновлення ландшафтно-архітектурного комплексу „Високий Замок”, ухвалене на засіданні Львівського міськвиконкому 27-го травня, має бути піддано широкому обговоренню громадськості. Також проект має бути узгоджений з усіма санітарними службами. Важливо – не зруйнувати, а зберегти те, що є”.

Андрій Шкіль, народний депутат України:

“Особисто я проти того, щоб сьогодні будувати якусь попсу чи відштукатурювати історію. Я є палким прихильником відбудови історичного обличчя Львова. Вважаю, що розгляд цього питання слід розпочати із проектно-кошторисної документації. І всі приготування мають відбуватися тільки після того, як проект публічно обговориться і підтримається сама ідея будівництва. Перед капітальним вкладанням коштів на Високому Замку має бути проведена широкомасштабна дослідницька робота, тобто його слід перекопати і перелопатити. Після цього слід безапеляційно будувати Музей Високого Замку. Крім цього, має бути реальний конкурс проектів, а не кулуарний. “Будувати замок, чи ні?” — відповісти на запитання мають не чиновники, а громадськість, і це має бути визначальним. Щодо висловлювань істориків, що замок не матиме історичного вигляду, то я думаю, що історики можуть сказати, чи є автентичним той чи інший об’єкт, а тут мають говорити діячі, люди з певним моральним авторитетом”.

Микола Бандрівський, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу Інституту українознавства НАНУ:

“Це буде бутафорія, яка не має нічого спільного з історичною достовірністю. До речі, ця ідея належить не Буняку — таке рішення міськвиконком затверджував ще за каденції Василя Куйбіди. Тоді виділили 100 тисяч гривень, але депутати переконали міського голову не робити дурниць. Теперішній же голова міста хоче ввійти в історію завдяки гігантоманським проектам. Так вважають і керівник Інституту українознавства Ярослав Ісаєвич, і Ярослав Дашкевич, і вся президія НТШ. Біда в тому, що у 1991 році постановою сесії ліквідовано Львівський державний історико-культурний заповідник, а управління охорони історичного середовища не сміє Бунякові слова проти сказати, бо саме фінансується з міського бюджету. До речі, Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 2002 року №140/ІV цей заповідник мали відновити, але нікому з міських чиновників це не потрібно”.

Тарас Стецьків, народний депутат України:

“Спершу треба провести грунтовні археологічні дослідження, потім — громадське обговорення, а вже аж потім підходити до питання будівництва. Вважаю, що така поспішність є неправильною. Найголовніше, що подібне будівництво неможливе без постанови Кабінету Міністрів України, який затверджує перелік об’єктів, котрі треба ремонтувати за тих 50 мільйонів, які нам удалося “пробити” в Держбюджеті”.

Ігор Шурма, народний депутат України:

“Мені здається, що пріоритет має надаватися нагальним, болісним для львів’ян питанням. Насамперед, це є впорядкування доріг. Наступного року ми святкуватимемо подію світового рівня – 150-річчя від дня народження Івана Франка, але коли подивитися на вулицю Франка від польського консульства до музею Івана Яковича, то думаю, що буде соромно, коли іноземні гості відвідуватимуть музей і бачитимуть такі дороги. Якщо питання стоїть “за розбудову”, як засіб залучення туди коштів під будівництво і пізніше мати десятки комісій, які перевірятимуть відмивання грошей, (адже їх виділено справді багато), то я думаю, що цього не варто робити. Як звичайний львів’янин, скажу: якби я складав перелік із десяти позицій, що потребують нагального капіталовкладення, то “Високого замку” там би точно не було”.

Петро Радковець, завідувач екскурсійно-туристичного відділу видавництва “Центр Європи”:

“Після “весни народів” 1848-го поляки вирішили вшанували Люблінську унію, а тоді якраз підходив її трьохсотлітній ювілей. Ян Смолькі розробив проект “копця”. Не знаю, чи доречно забирати “копець”, адже це величезні затрати. Є ще цікавіше запитання: “Який замок збираються будувати у Львові!?” Якщо взяти книжку Івана Крип’якевича “Історичні проходи по Львову”, то там чітко сказано, що княжий замок Данила і Лева стояв зовсім не на тій горі, на якій збираються щось будувати. Він був на горі, на якій нині є декоративний грот і дитячий майданчик. Пізніше гора була зсипана — тому відбудувати княжий замок теж неможливо. Будувати казимирівський замок? Може, нам поляки і подякують, не знаю. Що ж відновлювати? Вкладати гроші у звичайнісіньку декорацію? Звісно, було б добре профінансувати археологічні дослідження в цьому районі, адже з археологічної точки зору там надзвичайно багато роботи”.

Ірина Калинець, політв’язень, громадський діяч:


„Я передусім як історик розумію, що не можна будувати фортецю на Високому Замку. Зводити споруду, яка була фортецею польського короля Казимира – ганьба для нас. Хоча водночас я не заперечую необхідності проведення археологічних розкопок. З одного боку, людина має якусь ідею, з іншого, я вірю, що вона має і здоровий глузд”.

Ігор Мицько, кандидат історчних наук, безробітній:

„Як кажуть, розвиток йде по спіралі, і я бачу, що через століття якісь вчинки матеріалізуються. Ще в 1096-му році половецький хан Буняк напав на Київ. У київському літописі нападника названо безбожним, шолудивим. Після того, як Буняк пограбував Києво-Печерську Лавру, всі негаразди пов’язували з його іменем. У 1863-му в газеті „Слово” Плащанський писав: „З роду невидящому заслали на очі окуляри, великий гей ярм, а куди він тільки не дивився, там западалися міста і села в землю”. За словами того ж Плащанського, у 1870 році в селі Добростани „називали буняками плакливих і недобрих дітей”. Колись під землю йшли замки, а нині під землють можуть піти якихось десять мільйончиків, а за них, зрозуміло, можна зробити щось корисне. Переконаний, що краще було, якби наш мер увійшов в історію не як будівничий замку, а як ініціатор археологійчних розкопок. На жаль, нині майже ніхто не говорить про розкопки. Повірте, у Львові є місця, де за ті ж гроші можна було б накопати не одну сенсацію. На мою думку, замок не можна будувати – це ж фантазії, це дурниця! Що стосується „копця”, то всі забули, що і у Польщі, і в Україні грядуть вибори, і той „копець” може багато хто використати.

Федір Стригун, художній керівник театру ім. Марії Заньковецької:


“Якщо нема грошей на ремонт театру ім. Марії Заньковецької, нехай будують Високий Замок. А ми збудуємо там свій театр, театр жорстокості, і тектиме кров звідти аж до Ратуші (з іронією). Бо нашого театру тоді вже не буде”.

Роман Чайка, телеведучий 5-го каналу:

„Ця ідея міської влади нагадує мені ідіотизм, який зворушив увесь Київ. Ідеться про схожу ситуацію – відбудову Десятинної церкви, яка є такою ж древньою, як і столиця. Жодного креслення не збережено, зате для нащадків є фундамент. Це абсолютно те саме, що й залишки стіни, які ми маємо для туристів і для львів’ян.
Наскільки мені відомо, під час відбудови планують зберегти передавальну антену. Якщо це справді так, то невдовзі львів’яни побачать щось із театру абсурду. Уявіть собі – з однією із центральних веж відбудованого замку стирчатиме ота жахлива залізна антена. Нічого іншого, аніж „потомкінські дєрєвні” мені це не нагадує. До того ж скільки грошей треба вгаратати, щоб зробити такий вікопомний проект. Якщо б ці гроші, хоча б частину, Буняк освоїв на те, щоб не обвалювалася ліпнина на фасадах будинків міста, центральна частина якого занесена в спадщину ЮНЕСКО. Я вже не кажу про дороги. Нещодавно мав можливість об’їздити всю Україну, і таких жахливих доріг, як у Львові, не бачив ніде. Хочу передати вітання меру й усім тим, хто працює з ним, і сказати, що дороги у воєнному Іраку у десять разів кращі, аніж центральні вулиці нашого міста.
І ще. Для будівництва замку, з точки зору людини розумної, доведеться зницити у парку „Високий замок” чимало старовинних дерев, понівечити екологію. Оскільки я довгий час працював на Високому Замку, на радіо „Львівська хвиля”, то навіть не уявляю собі, де саме можна щось будувати. Гора вже давно змінила свою форму, насипано оглядову площадку, теперішній рельєф абсолютно не відповідає тому, про який ми читаємо в історичних книжках.
Дуже не хочеться, щоби варяги, які приїжджають у Львів і займають високі посади, як татаро-монгольське іго знищували Львів.
Якщо цей замок почнуть будувати, нічого кращого, ніж „Буняка – геть” сказати я не можу.

Оксана Караванська, модельєр:


“Враховуючи ситуацію, що склалася у Львові, коли багато об’єктів потребують відбудови чи реконструкції, ставлюся до відновлення замку дуже негативно. Можливо, для возвеличення нашого мера ідея чудова, але є багато справді корисних і актуальних речей, які можна зробити для міста.

Володимир Якимець, художній керівник „Піккардійської терції”:

“На мою думку, відбудовувати треба купу будинків, а Високий Замок може почекати. Я чув, що Львів загалом можуть виключити зі списків ЮНЕСКО, бо ніхто не стежить за тим, що відбувається з пам’ятками архітектури. За два мільйони бюджетних грошей, мені здається, можна реставрувати (я не кажу зробити капітальний ремонт) хоча б 15 будинків.
Фонтани у нас не працююють, освітлення немає. Приїжджаєш в Краків чи Прагу, і бачиш, як комунальні служби своєю роботою демоснтрують ставлення до міста. А у нас що?

Олег „Джон” Сук, саунд-продюсер гурту „Горгішелі”:

“Краще б за ті гроші побудувати кіно-концертний зал, якого Львову бракує.
Дороги – в ганебному стані, і, думаю, що в місті ще є купа проблем, які потребують нагального вирішення.
А так – побудують замок, поставлять єврокльозет, євроресторан, будуть варити там бульбу з європейським смаком і дурити іноземно-польських туристів оповідками про автентичність споруди.

Вєслав Осуховський, Генеральний консул Республіки Польщі у Львові:

“Я не бажаю давати коментар із цього приводу, оскільки вважаю, що будівництво замку — це внутрішні проблеми Львова, які мають вирішувати самі львів’яни”.

Консульство Литви у Львові:

“Люблінська унія” – це історичний акт, який завершив певний етап історії Великого Князівства Литовського. Курган “Люблінськогої унії” – це вже теж певний історичний об`єкт. Що ж до проекту відбудови Високого Замку, то свого часу пагорб чи курган “Люблінської унії” будувався надто поспішно (незважаючи на те, що сама будова його тривала кілька десятків років). При зведенні цієї земляної споруди були знищені рештки власне замку, був знищений культурний шар… Все це робилось на аврал із певних кон’юнктурних міркувань. До вирішення подібних питань треба підходити дуже виважено і помірковано. До речі, у Литві зараз відбудовують замок Правителів під горою Гедемінаса у Вільнюсі. Але цій відбудові передували тривалі дослідження та обговорення”.

Михайло ГУЗАРЕВИЧ, Михайло ДАШКОВИЧ, “Ратуша”

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...