Ігор Держко: „Кендзьор залежав від Димінського настільки, наскільки зараз залежить від Сенчука“

|

Від кадрової каруселі, яка ось уже кілька тижнів триває на Львівщині, схоже, запаморочилося в голові чи не у всіх суб’єктів цього процесу. Такій жорсткій обструкції своїх колишніх однодумців та побратимів місцеві політичні діячі не піддавали протягом усіх тринадцяти років незалежності. Лакмусовим папірцем „єдності заради інтересів держави“ стала посада голови Львівської ОДА.

Непримиренний правдолюб, народний депутат України, голова ЛОК НРУ Ярослав Кендзьор звинуватив свого однопартійця, заступника голови Львівської обласної ради Ігоря Держка фактично у відступництві, закидаючи останньому намагання (всупереч волі Віктора Ющенка) проштовхнути на посаду губернатора області голову Львівської обласної ради Михайла Сендака. Шкурницький інтерес пана Держка народний депутат викрив миттєво: Ігор Держко, як заступник голови облради, нині надто зацікавлений у звільненні крісла обласного спікера, оскільки віддавна бажає обійняти його. Ярослав Кендзьор на найближчій звітно-виборній конференції ЛОК НРУ, яка відбудеться 5 лютого, пообіцяв поставити питання про виключення Ігоря Держка з партії. Для з’ясування ситуації кореспондент Західної інформаційної корпорації звернувся до Ігоря Держка, заступника голови Львівської облради, заступника голови ЛОК НРУ, члена проводу Львівської крайової ради НРУ.

— Пане Держко, Ярослав Кендзьор заповзявся виключити Вас з Народного руху, мотивуючи це тим, що Ви ставите особисті інтереси вище за партійні та загальнодержавні…

— На останніх чотирьох звітно-виборних конференціях ЛОК НРУ кілька районів постійно висувають мене на голову крайового осередку НРУ. Таке ж сталося і перед 5 лютого: мене висунув найбільший на Львівщині Жовківський крайовий осередок та інші делегати.

Я завжди відмовлявся, оскільки не мав намірів очолювати партію на Львівщині. Але проблеми з Кендзьором у цьому аспекті постійно були, оскільки я знімав свою кандидатуру і викликав певну кулуаристичність, оскільки на останніх двох конференціях більше нікого, окрім нас обох, не висували.

Коли у 1999 році на голову ЛОК НРУ кандидував Тарас Чорновіл, був висунутий також я, а в процесі конференції висунули і Ярослава Пітка. Пітко зняв свою кандидатуру на користь Тараса Чорновола, а я зняв свою кандидатуру на користь Ярослава Кендзьора. Тоді Кендзьор також зі скрипом пропонував мою кандидатуру в провід, керівні органи крайової організації. А ті люди (зокрема голова Жовківського осередку партії), котрі висували мене на голову крайової організації, не були (з „благословення“ Ярослава Кендзьора) введені у провід.

Ми підтримали кандидатуру Михайла Сендака на посаду губернатора після того, як отримали інформацію про те, що Петро Олійник не є серед претендентів на губернаторське крісло „на столі“ у Юлії Тимошенко.

— За іншою інформацією, саме Петро Олійник стоїть першим у списку Юлії Володимирівни…

— Офіційно обговорювалася кандидатура Василя Куйбіди, інших львівських керівників. Дуже серйозно за цю посаду боровся (мабуть, і ще зараз бореться) Степан Сенчук, до котрого ми маємо дуже серйозні претензії, проти котрого ми активно виступали і будемо виступати.

Тому керівництво фракції „Наша Україна“ та НАПУ у Львівській обласній раді в екстреному порядку прийняло рішення рекомендувати на посаду голови Львівської ОДА Михайла Сендака і ми винесли це питання на президію ради. Це також дуже роздратувало Ярослава Кендзьора, котрий останні два місяці хоче бути а-ля лідер ісламського руху Алі Хомейні, котрий усіх призначає, знімає, виносить вердикти.

Коли ми мали намір знімати керівника Львівської ОДА в особі губернатора Олександра Сендеги, на сесію облради прийшли Петро Олійник та Ярослав Кендзьор. І особливо Кендзьор дуже активно захищав діючого тоді голову ОДА Сендегу, котрий не виконував під час виборів функції керівника виконавчої влади. Всупереч їхнім пропозиціям ми прийняли рішення і запропонували Сендезі піти у відставку. Так і сталося. Це також викликало роздратування.

Як ми потім довідалися, на той час були домовленості між Кендзьором, Сендегою тим же Сенчуком. А про пана Сенчука Кендзьор та Олійник взагалі сказали, що він є інвестором виборчої кампанії Віктора Ющенка. Зрозуміло, що цей інвестор потім потребує відсотків за вкладені кошти! А ми ж знаємо, що він фінансував не лише кампанію Віктора Андрійовича! Але це – тема іншої розмови.

Не менш дивним було те, що з подачі штабу Ющенка на Львівщині, при активній позиції з цього питання Ярослава Кендзьора обласній раді було запропоновано створити виконком, усунути з посад керівників правоохоронних органів і так далі. Ми це зробили.

А коли на Сході почалися сепаратистські настрої, сказали, що ініціатива створення виконкому належала виключно Львівській обласній раді. Ми теж вступили в конфлікт з Кендзьором, оскільки він швиденько почав повертати воза назад без жодної мотивації. Пропозиція про створення виконкому та по кандидатурах надходила не від облради, а зі штабу Ющенка, і, перш за все, – від Кендзьора.

Тобто маємо ось такі неприємні моменти. І Кендзьору, перш за все, психологічно складно бути поряд з конкурентами, він звик, що йому ніхто не перечить…

— Ви ставите Ярославові Кендзьору діагноз?

— Це не медичний, а політичний діагноз. Він звик, що всі його підтримують, все проходить на „одобрямс“. А коли йому перечать, то Кендзьор дуже боляче до цього ставиться.

— Що відбулося на президії обласної ради: підтримали кандидатуру Михайла Сендака, чи ні, адже Михайло Вовк каже, що не підтримали, прес-служба облради розповсюджує протилежну інформацію?

— Президія обласної ради підтримала кандидатуру Михайла Сендака на посаду голови Львівської ОДА дванадцятьма голосами „за“. Четверо утрималися, серед котрих – Михайло Вовк (голова ЛОО КУНу. – авт.). Він мотивував це тим, що немає рішення обласної організації КУНу. Але можна припустити, що існують певні домовленості.

Представники штабу Ющенка на Львівщині постійно стверджували, що Петро Олійник уже губернатор. Я особисто проти нього нічого не маю, це дійсно кваліфікована людина, я його поважаю.

Але коли ми отримуємо інформацію, що йдуть певні закулісні ігри, що Олійника можуть не призначити, що на посаду керівника області може „пролізти“ один з львівських олігархів…

— Маєте на увазі Степана Сенчука?

— Якщо людина не розлий вода з Кендзьором та Олійником, якщо людина присутня на усіх зустрічах… Я коли побачив Сенчука в аеропорту, коли відлітав Віктор Ющенко, то очам своїм не повірив: просто таки керівник штабу! Раптом ні з того, ні з сього, Сенчук присутній на усіх зустрічах, активно висловлює свою позицію, дає пропозиції з реформи влади (сміється. – авт.). Мене і Михайла Сендака це дуже здивувало.

— Є підстави стверджувати, що Ви „випихаєте“ Михайла Сендака з крісла голови Львівської обласної ради, аби самому в нього вмоститися…

— Це – персональні думки Кендзьора, адже він мусить чимось аргументувати свою позицію. Я дійсно кандидував на голову Львівської облради ще у 2002 році, але тоді колективним рішенням зробили ставку на позапартійну людину. Питання „Хто буде головою обласної ради?“ навіть не розглядалося. Тоді було зацікавлення в одному: не пропустити чужу людину, яка буде реставрувати та підтримувати стару систему влади.

— Ви кажете про якесь віртуальне колективне рішення. За іншою версією, це „колективне рішення“ приймалося в готелі „Тустань“ за присутності Петра Димінського…

— Я чув про такі речі, але остаточної інформації не маю. Складно говорити про те, що було два роки назад. Це – окрема розмова. До речі Кендзьор і у тій ситуації (попри заяви, що НРУ, як найпотужніша політична сила, повинна мати свого голову ради) мене не підтримав. Більше того, він навіть мені не сказав, що моя кандидатура не буде висунута. Я про це дізнався не від нього. А він, як голова організації на Львівщині, мав би мене про таку свою позицію попередити.

Стосовно Димінського. Ярослав Кендзьор був залежним від Димінського настільки, наскільки зараз залежить від Сенчука. 31 січня ми проводили „розбірки“ на проводі ЛОК НРУ (на якому Кендзьор намагався прийняти якесь рішення стосовно мене, але провід став на мій захист) і я висловив претензії до Кендзьора стосовно залежності та можливої „приватизації“ НРУ одним чи другим олігархом. А Кендзьор відповів мені в нервовому зриві (чим шокував усіх членів проводу), що він був у Димінського і поклав йому на стіл звіт за кошти, які Димінський давав на підтримку НРУ. І ніби-то цей звіт зійшовся. А я маю інформацію, що цей звіт не сходиться. І, можливо, саме тому виник конфлікт між спонсором і людиною, яка реалізувала ці кошти. Це – серйозна проблема, про яку я почав говорити відкрито.

— Наскільки відповідає дійсності інформацію про те, що Петро Олійник „кинув“ усю обласну раду, включно з Сендаком, Гайдучком, Канівцем та іншими стосовно розподілу посад у Львівській області, не дотримавши жодної попередньої домовленості?

— Коли ми брали на себе усю повноту політичної відповідальності в області, як єдиний легітимний орган Львівщини, то обласна рада була чільним політичним провідником. А тепер, коли в спокійному режимі після виборів почали обговорюватися формування команди, пропозиції, то обласну раду відсунули на якусь п’ятнадцяту позицію, поставили за якоюсь маленькою партією.

Звичайно, депутати Львівської облради на це образилися і саме тому почали так різко виступати. Петро Олійник абсолютно не дотримав жодної домовленості, діяв поза переговорним процесом.

У цій ситуації не настільки домінує Петро Олійник, оскільки він є людиною збалансованою, а Ярослав Кендзьор. Він хоче на все впливати.

— Пане Держко, чи підете Ви 5 лютого на звітно-виборчу конференцію ЛОК НРУ і як там, на Ваш погляд, розгортатимуться події?

— До мене приходять „рухівці“, котрі обурені позицією Кендзьора. Я й намірів не мав очолювати НРУ на Львівщині, оскільки в мене інші плани: я працюю у виконавчій владі, де також є певні, можливо, навіть київські перспективи, я завідувач кафедри в Львівському національному медичному університеті, де відкриваються наукові перспективи. І як я, як висуванець від партії у владу, можу назад повернутися на активну партійну роботу? Це – незворотній процес. Це навіть дивно виглядає.

Але зараз кризова ситуацію і певні осередки партії незадоволені Кендзьором, його поведінкою, про що мені розповідають особисто. І, всупереч моїм очікуванням, Жовківська районна звітно-виборна конференція одноголосно підтримала мене на посаду голови ЛОК НРУ. Тому Кендзьор, мабуть, і так гостро реагує.

Бажання Кендзьора виключити мене з партії на конференції не пройде. Він уже на проводі намагався щось подібне зробити. Але він навіть не наважився поставити це питання до порядку денного.

— А Ви не плануєте ставити питання про відсторонення Ярослава Кендзьора від керівництва партією на Львівщині?

— Ще маємо кілька днів, я ще консультуватимуся з „рухівцями“. На перше місце я ставлю інтереси партії, а не якісь свої особисті образи. Я в Русі з 1989 року, в проводі ЛОК НРУ – з 1991, а Кендзьор – з 1998 року. Поки що питання усунення Кендзьора не стоїть на порядку денному. Але я повинен захистити не лише себе, а й значну частину „рухівців“, котрі поділяють мої погляди.

Багато членів НРУ взагалі не знають про „приватизаційні процеси“ олігархами Народного руху України. Можливо, потужні грошові мішки з’являться через місяць на центральному проводі партії, аби їх включили у список.

— Наскільки ймовірним є те, що на обласному рівні в НРУ почався розкол?

— Всяке може бути. Але я – проти цього. До виборів і після виборів Кендзьор і Сендак були не розлий вода. А зараз Кендзьор почав виступати проти Сендака. За цим також щось стоїть.

Тарас Кухар, Західна інформаційна корпорація

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.