Хто кого поливає ?

|

Як і слід було чекати, вересень 2004 року значно активізував політичне життя на Львівщині, адже до виборів президента залишилося якихось 60 днів. Однак мало хто думав, що метафора про брудність виборів так чітко матеріалізується у Львові в ніч з 6 на 7 вересня, коли невідомі розмалювали свастикою офіс Львівської обласної організації Конгресу українських націоналістів, громадські приймальні народного депутата Андрія Шкіля та блоку “Наша Україна”, на поріг якої вилили ще й “фашистської” коричневої фарби.

До цього “хуліганського” (за означенням начальника Галицького РВВС Львова Бориса Луценка) переліку можна припасувати те, що на вулиці Дудаєва перекреслили назву та написали колишню “Лермонтова”, також облили фарбою декілька бігбордів із рекламою кандидата у президенти Віктора Януковича. А вночі перед тим свастика з’явилася на стіні біля меморіальної таблиці на місці, де раніше була синагога “Золота роза” (тепер вулиця Арсенальська).

Керівник виборчої кампанії Віктора Ющенка Олександр Зінченко. який перебував у Львові за два дні до цього інциденту, заявив з притаманною йому лаконічністю, що “виборча кампанія стала гострою і брудною у всіх своїх елементах, коли влада зрозуміла, що чесними методами вона у виборах перемогти не зможе”. Цікаво, що того ж таки дня прес-служба виборчого штабу Ющенка у Львівській області повідомила, що має достеменну інформацію щодо того, що задля приїзду Зінченка у Львові готувалася провокація, дуже подібна до того. що врешті й сталося у ніч на понеділок. За версією прес-служби, планувалося пообмальовувати під сам приїзд Зінченка написами на кшталт “Так!Ющенко” пам’ятник першому президентові України Михайлові Грушевському, розташований навпроти самого виборчого штабу. Однак цей задум так і не був здійснений. Натомість ми отримали пообмальовувані свастиками офіси кількох правих партій – КУН та УНА, а також офіс “Нашої України” та будинок, де колись (правда, з іншого боку) мали приміщення львівські “регіонали”.

Невідомі не шкодували ні фарби, ні часу. Відразу псля цих подій із постраждалих таборів полетіли звинувачення на адресу конкурентів. КУН та УНА-УНСО зійшлися на думці, що їх безпідставно намагалися посварити, використовуючи надто примітивні методи. Екс-голова КУНу Іван Губка сказав журналістам, що офіс могли розмалювати “ті, що крутяться біля ”Русского общества”. А голова Російського культурного товариства ім. Пушкіна Олег Лютіков, звичайно ж, відкинув будь-які звинувачення. Як на мене, то відразу ж кидати камінь в город львівських росіян справа доволі ризикована і досить дражлива, бо приміщення того ж таки Товариства імені Пушкіна не один раз ставало об’єктом хуліганських виходок з боку розмаїтих зловмисників. Щоправда, з усіх спіймали лише одного, та й той виявися душевнохворим. Свого часу у місті ходили вперті чутки, що у кількох випадках з приміщенням на Короленка йшлося про акції самореклами, особливо, коли до Львова мали завітати гості з ОБСЄ після загибелі композитора Ігоря Білозора. Але у цьому випадку не йдеться про саморекламу, а про чітку і сплановану акцію, сліди якої напевно не ведуть на Короленка бодай через те, що Руський блок побив горшки з Януковичем. Ну хіба що, хтось наївно думав, що всі одразу ж подумають на росіян. І треба зізнатися, що дехто таки подумав.

Можливо, що так могли б подумати й інші, але не за два місяці до часу “Ч”. Не треба бути великим оракулом, аби передбачити, що скоріш за все йдеться про політичні порахунки, але не з Руським блоком, який існує собі на маргінесі української політики. Кілька політиків, серед яких і керівник львівського обласного виборчого штабу Ющенка Петро Олійник, заявили про те, що цей інцидент є складовою більшого ланцюжка Щобільше, на його думку, екстремізм до Львова привозять ззовні. Хоча б, здавалось, будь-який каталізатор дестабілізації ситуації у такому складному регіоні як Львівщина, узагалі може призвести до вибуху. Але, можливо, примітивність провокацій змусила учасників політпроцесу утриматись від необдуманих кроків. До того ж, як слушно зазначає речник львівського обласного штабу В.Ющенка Тарас Батенко “громада Львова вже достатньо виробила у собі імунітет проти схожих акцій”. Саме тому звичні для Львова чорні PR-кроки не викликали особливого резонансу серед громадськості. Пересічний обиватель з набагато більшою цікавістю спостерігає за політичними перипетіями у Росії чи США. Натомість події місцевого рівня не без вини ініціаторів брудних PR-кампаній залишаються на задньому плані.

Безперечно, версія існування своєрідного штабу “проти всіх” має право на життя. Посварити штаби основних кандидатів на Львівщині – могло би бути його основним завданням. Але методи, за допомогою яких це завдання здійснюється, м’яко кажучи, не надто оригінальні. Описані вище провокації швидше за усе поповнять хроніку передвиборної агітації, аніж реально вплинуть на ситуацію. Хоча свою лепту в загальне тло виборчої кампанії вони також внесли, адже деяким ЗМІ тільки й дай, щоби вжити кілька разів слово Ющенко на тлі обмальованого свастикою Львова – а раптом спрацює, як відомий плакат у Донецьку минулого року?

Щоправда, тієї ж ночі “постраждав” і Янукович – черговий бігборд із зображенням прем’єра вкотре облили. Та з іншогобоку, Янукович сам підставився, бо щитів інших кандидатів просто немає. А от агітпродукція чинного прем’єра/кандидата у президенти, з якої можна дізнатися про усі його заслуги та чесноти, розміщена чи не на кожному кроці. Інше запитання: чому хулігани не заклеїли написи, скажімо, про “патріотичність” чи “справедливість” Януковича і написали щось своє, як це уже робили у Києві? Але, зрештою, тоді б це явно не вкладалось у картину подій, точніше повністю її б зіпсувало. А так маємо яскравий зразок політичного образотворчого мистецтва: не надто красиво, але усі вади можна списати на брак часу.

Зовсім інша пісня про нашу славну міліцію. Усі пошкоджені будники розміщені у центрі Львова, а офіс “Нашої України”, так взагалі за 100 метрів від Галицького райвідділу міліції. Напевно, що правоохоронці знають, де розміщені такі об’єкти підвищеної передвиборчої небезпеки і могли б самі додуматися, що варто час від часу патрулям проходити чи проїжджати коло них. З іншого боку, технлогія цього різновиду політичного графітті відправцьована до автоматизму і багато часу на те, щоби щось там написати, уже не треба. Це вам не дряпати ножем на дубі “Вася+Люба=Любов”, а сучасні технології. Хоча декотрі не полінувалися заклеїти передвиборчі агітки Мороза листівками з портретом Івана Франка та написом: ”Коли я ознайомився з партіями марксистів, соціалістів, демократів та лібералів, то за спиною кохного з них я побачив хитрий писок жида!” Проте міліція і в цьому випадку нікого не затримала. Принаймні, про це ніхто не повідомляв.

Чи не всі провідні політичні сили у Львові справедливо висловивли своє занепокоєння такою ситуацією і діями правоохоронців Львова. Адже завтра на вулицях може з’явитися що завгодно і міліція знову розводитиме руками, киваючи на напружену політину ситуацію і традиційний брак бензину. Щоправда, міліція таки себе проявила – одного інтруза було зловлено на гарячому. Зловмисник, якого до речі, зловили також у ніч на сьоме вересня, виявився колишнім судженим. Його застали із банкою фарби у руці біля одного з великих щитів Віктора Януковича якраз у той момент, коли він намагався зіпсути цей бігборд. Чи повісять на цього чоловіка усі зіпсовані бігборди Януковича у Львові? Напевне, що декому так би хотілося, разом з усіма настінними розписами від 7 вересня. Практика показує, що при добрій роботі із затрииманим, він може зізнатися навіть у тому, що власними руками підпалював храм Афродіти. Але у випадку із написами явно діяла група, бо одна людина швидко чогось такого не зробить, а швидкість тут – запорука успіху. Крім того, йдеться про опозицію, яка лає міліцію, а міліція має вказівки проїжджати лише біля бігбордів чинного прем’єра. І все. Тому, скоріш за все, питання про невідомих художників залишиться відкритим і незабаром забудеться у вихорі нових політичних провокацій. Як у тому старому анекдоті про невловимого Джо, якого ніхто не намагався спіймати.

Андрій Мельник.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *